Максимум зсувної активності припадає на весну і літо – періоди інтенсивного танення снігу і рясних опадів. Це проявилося на зсувонебезпечних ділянках м. Києва, де 13 серпня на території зсувонебезпечного схилу між житловим будинком № 7 у провулку І. Мар’яненка та будівлею ПАТ «Киянка» на вул. Мечникова, 9, у притул до будівництва офісно-житлового центру виник зсув ґрунту. Внаслідок один із гаражів і декілька дерев сповзли в провалля в бік до будівлі ПАТ «Киянка».
Навесні та літом кожного року у Києві утворюються нові зсуви, половина з яких знаходиться на Центральній ділянці Придніпровської зсувної зони приуроченої до Київського неотектонічного розлому.
Причини:
- Недостатнє фінансування робіт з інженерного захисту територій;
- невиконання заходів щодо запобігання зсувам на забудованих територіях;
- недотримання норм і правил безпечного провадження господарської діяльності на зсувонебезпечних територіях;
- наявність витоків з водонесучих комунікацій;
- незадовільний стан дренажних систем на території міста;
- недосконала система контролю за станом протизсувних споруд;
- незадовільна робота підрозділів з інженерного захисту територій, промислових та житлових об’єктів і споруд від зсувів;
- неналежне урахуванням під час виконання проектно-вишукувальних робіт можливого негативного впливу споруд, що будуватимуться, на інженерно-геологічні умови суміжних територій;
- недостатнє інженерно-геологічне вивчення зсувонебезпечних територій з метою визначення їх меж, основних факторів активізації зсувів, заходів щодо їх інженерно-геологічної реабілітації та посилення стійкості ґрунтів, а також розвитку системи моніторингу зсувних процесів.
Аналізом факторів, що впливають на зсувонебезпечні ділянки столиці та фінансування робіт із недопущення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із зсувом ґрунту, встановлено наступне.
Насамперед слід вказати на питання фінансування протизсувних робіт. Так, на 2016 рік відповідно до Комплексної цільової програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2016 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 232/232, заплановано видатків на суму 97,2 млн грн:
- влаштування протизсувних заходів на Звіринецькому кладовищі –
0,2 млн грн;
- протизсувні роботи на схилі озера Глинка в районі провулку Академіка Філатова у Печерському районі – 52 млн грн;
- протиаварійні роботи із укріплення зсувонебезпечного схилу Совської балки біля вул. Петра Радченка у Солом’янському районі – 20 млн грн;
- укріплення схилу біля будівлі на вул. Нижньоюрківській, 53 у Подільському районі – 11 млн грн;
- комплекс протизсувних заходів для укріплення дніпровського схилу біля пішохідного мосту у Печерському районі м. Києва – 8 млн грн;
- протиаварійні роботи з влаштуванням підпірних стінок між будинками
№ 5/1 - А на вул. Трьохсвятительській та № 10 на вул. Костьольній у Шевченківському районі – 4 млн грн;
- обстеження стану гідротехнічних споруд – 2 млн грн.
Відповідно до інформації Департаменту житлово-комунальної інфраструктури у І півріччі 2016 року із запланованих робіт на 97,2 млн грн профінансовано тільки 12,2 млн грн, або 13 %.
Фінансування робіт з укріплення схилу біля будівлі на вул. Нижньоюрківській, 53 у Подільському районі та обстеження стану гідротехнічних споруд взагалі не фінансувалось. Слід зауважити, що заплановано заходи на 6 небезпечних об’єктах, але у столиці таких більше 130. Ситуація з відсутністю фінансування навіть тих мінімальних робіт є неприпустимою, оскільки у міському бюджеті наявні фінансові ресурси. Відповідним підрозділам КМДА буде надано доручення щодо аналізу та реагування на вказану ситуацію.
Крім того встановлено, що основними природними факторами активізації зсувів є метеорологічні (атмосферні опади, температура повітря), гідрологічні (рівень та об’єм річкового стоку води, хвильовий режим водойм, ерозійна та абразивна дія поверхневих вод), гідрогеологічні (рівень, хімічний склад, умови живлення та дренажу підземних вод).
Вплив цих факторів на активізацію зсувів можна істотно зменшити шляхом застосування засобів інженерного захисту для послаблення ерозійної та абразивної дії поверхневих вод, перепланування поверхні, дренування і закріплення схилів рослинністю, технічної меліорації ґрунтів, регулювання поверхневого стоку на схилах, механічного утримування зсувів підпірними стінами та іншими інженерними спорудами.
Проте, набагато більший негативний вплив на зсувні процеси у столиці має господарська діяльність поблизу таких ділянок чи безпосередньо на них – додаткове навантаження на схили та їх підрізування під час будівельних робіт, додаткове обводнення зсувонебезпечних територій (унаслідок надмірного зрошення, підпору ґрунтових вод водосховищами та іншими водоймами, витоків з водонесучих комунікацій).
Негативний вплив господарської діяльності необхідно зменшити або повністю усунути шляхом регулювання порядку її провадження на зсувонебезпечних територіях, здійснення відповідної інженерної підготовки територій до господарського освоєння, періодичного очищення русел річок і струмків від мулу, дренування перезволожених та підтоплених територій, регулювання поверхневого стоку на забудованих територіях, механічного утримування схилів. Відповідні доручення щодо вжиття обґрунтованих протизсувних заходів на зсувонебезпечних територіях будуть надані підрозділам КМДА.
На сьогодні вкрай необхідно підвищити ефективність здійснення протизсувних заходів, спрямованих на мінімізацію впливу природних факторів і господарської діяльності, щоб знизити ризики виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, оскільки останні кілька років належна роботу у цьому напрямку не проводилась.
Для стабілізації зсувних процесів на окремих ділянках необхідно повністю заборонити будь-які будівельні роботи до проведення необхідних обстежень спеціалізованими підрозділами, після чого удосконалити інженерні протизсувні заходи, виконати закріплення схилів рослинністю з глибокою кореневою системою.
Основна мета діяльності у вказаному напрямку – запровадження дієвого механізму створення сприятливих умов для життєдіяльності населення поблизу зсувонебезпечних територій, зменшення завданих зсувами матеріальних збитків та ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Для вирішення ситуації необхідно:
- Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА перевірити ефективність використання коштів на проведення протизсувних робіт у 2016 році на суму 12,2 млн грн;
- Департаменту фінансів, Департаменту житлово-комунальної інфраструктури проаналізувати причини недостатнього фінансування запланованих робіт при наявних у міському бюджеті ресурсах, передбачити відповідні кошти на ІІ півріччя 2016 року;
- Департаменту житлово-комунальної інфраструктури, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища перевірити роботу спеціалізованих підрозділів щодо:
а) уточнення меж та інженерно-геологічних умов зсувонебезпечних територій;
б) періодичності моніторингу та обстеження таких територій;
в) забезпечення здійснення профілактичних протизсувних заходів;
г) вжиття заходів реагування до господарюючих суб’єктів – порушників законодавства, які проводять діяльність на таких територіях.
- КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» провести додаткові обстеження ландшафту на зсувонебезпечних територіях, визначити стан інженерних захисних споруд, небезпечні ділянки на яких можливо обмежити господарську діяльність, надати відповідні рекомендації;
- Департаменту фінансів передбачити фінансування вищевказаних робіт у об’ємі, не меншому за заплановані на 2016 рік (2 млн грн);
- Департаменту земельних ресурсів перевірити виконання землекористувачами передбачених ґрунтоохоронних заходів щодо забезпечення протиерозійної та протизсувної стійкості територій, захисту земель від ерозії та зсувів, як це передбачено землевпорядною, містобудівною та іншою документацією.
- Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, Департаменту земельних ресурсів перевірити стан споруд інженерного захисту територій від зсувів та обвалів, у тому числі щодо негативної діяльності землекористувачів поблизу таких об’єктів.
- Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, КП «Київзеленбуд» розглянути можливість додаткового укріплення зсувонебезпечних схилів за рахунок висадження дерев.
- КП «Плесо» за інформацією КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» провести роботи щодо ліквідації наслідків забруднення і засмічення внутрішніх водойм м. Києва, очищення русел річок і струмків від мулу біля зсувонебезпечних ділянок.
ГО «Публічний аудит»
