Гольдарб: Про 80% кожного з нас, про воду тобто

У багатьох країнах світу люди воду п’ють із-під крана: вона чиста, безпечна і корисна. У Словенії у деяких містах взагалі мерія щомісяця жителям відправляє довідку – звіт про поставлену воду, її якість, склад, вміст тих чи інших мінералів і солей.
Дітям розповідаю, як сам, будучи дитиною, пив воду із крана, інакше і уявити тоді не могли. Ми ще жартували: мовляв, а раптом у майбутньому воду для пиття продаватимуть !! Маячня якась! 🙂
Але ж виявилося, не маячня: практично вся вода, що вживається в їжу, – купується. Або очищається спеціальними фільтрами. І це при тому, що тільки за останні кілька років ціна водопровідної виросла в два і більше разів! А пити її неможливо, навіть небезпечно для здоров’я.
Тарифи на воду в Україні за 2014-2017 рр. збільшувалися тричі:
– у 2014 році 1 куб «питної» води в Києві коштував 7,46 грн;
– у 2015 році – 8,69 грн;
– у 2016 році – 12,35 грн;
– у 2017 році – 14,18 грн.
Зараз мають підняти до 21,48 грн/куб. Власне, це і вся «реформа» ЖКГ у «водній» частині.
При цьому норми «природних втрат», тобто офіційно підтверджені і дозволені втрати води «від водокачки до дому» досягають в країні 50%! Уявіть, це як склянка: налив собі повну, а поки доніс – половину виплескав! Це означає, що гроші від підвищення йдуть куди завгодно, але тільки не на якісне очищення води, заміну водопроводів, реконструкцію насосних станцій. Не дарма в кожному місті за посаду керівника КП «водоканал» йдуть торги і бійка: аж надто смачне місце.
P.S. Як бути, скажете? Відповім, як будемо робити ми, досвід-то роботи в комунальній сфері чималий 🙂 Будучи прокурором, посадив на лаву підсудних: засудили і стягнули збиток із керівника водоканалу, у якого втрати були 80 (!!!) відсотків! І норми виконком переглянув, і ремонти водотрасс провели..
Добро і мир повинні бути з кулаками та зубами. І так у всіх сферах життєдіяльності держави.