Економічний дайджест за 1/09/2024

Держскарбниця України перевищила історичний максимум

Станом на 1 вересня сума на Єдиному казначейському рахунку склала 61 млрд 151 млн грн, що становить історичний максимум. Про це повідомляє прес-служба Держказначейства.

Відзначається, що залишок коштів на ЄКР зріс у серпні на 17,08 млрд грн, або на 38,8%. Крім того, збільшилися і залишки на кореспондентських і транзитних банківських рахунках. У серпні вони виросли на 0,47 млрд грн і тепер становлять 45,3 млрд грн.

Як розуміти?

Обсяг коштів на єдиному казначейському рахунку постійно змінюється. Зростання відбувається під час надходження податків та інших обов’язкових платежів до державного та місцевого бюджетів, зниження — під час пікових навантажень за видатками.

За даними Мінфіну, профіцит держбюджету України за підсумками січня-липня склав 27 млрд грн у порівнянні з дефіцитом у 49,9 млрд грн за той же період у 2016 році.

За даними Казначейства, станом на 01.08.2024 усіма підрозділами ДФС з початку 2017 року зібрано 412,2 млрд грн (податкова — 249,3 млрд грн, митниця — 162,9 млрд грн). У той же час автоматичне відшкодування ПДВ за відповідний період склало 68,2 млрд грн, у зв’язку з чим сальдо адміністрування податків органами ДФС досягло 343,69 млрд грн, а це на 26,8% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Слід зазначити, що профіцит бюджету був сформований за рахунок надходжень прибутку від НБУ в сумі 30 млрд грн. Крім того, річний фінансовий план зведений з дефіцитом у 77 млрд грн, що свідчить про перевищення витрат над доходами.

Запланований рівень доходів держбюджету (+ 21% до 2016 року) навряд чи буде виконаний через відсутність економічних передумов (прогнозоване зростання реального ВВП — 1-1,6%, інфляція — 14-6%), що створює ризики збільшення бюджетного дефіциту. Тому акумулювання значних коштів на ЄКР свідчить про затримку фінансування державних бюджетних програм.
Так, за станом на 31 серпня Мінфін затвердив 437 паспортів бюджетних програм, а не затвердив 50. Замороження коштів на ЄКР може привести до погіршення соціально-економічного стану в зв’язку з нефінансуванням бюджетних програм.


Україна наростила транзит газу до рекордних за 6 років показників

За 8 місяців 2017 року Україна наростила обсяги транзиту газу до 61,95 млрд кубометрів, що є максимальним показником з 2011 року. Про це йдеться в повідомленні «Укртрансгазу».

Повідомляється, що з початку року українська ГТС прокачала в європейські країни 61,95 млрд кубометрів природного газу, що на 23,4% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Варто зазначити, що цей показник став максимальним з 2011 року.

Як розуміти?

Незважаючи на рекордні обсяги транзиту в поточному році, радіти тут нічому. Це, так би мовити, «дембельський акорд». Українська ГТС доживає останні роки як транзитер російського газу. Ще в 2015 році РФ офіційно заявила, що поставила за мету припинити транзит газу через територію України до 2019 року, для чого будуть запущені «Північний» і «Турецький» в обхід України.

10 жовтня 2016 року РФ укладено договір на прокладку двох ниток газопроводу потужністю 15,75 млрд м на рік кожна (сумарна потужність — 31,5 млрд м³) з можливістю розширення до чотирьох ниток на ємність 63 млрд м³ («Турецький потік»). Перша нитка газопроводу призначена для поставок газу турецьким споживачам, друга — для газопостачання країн Південної та Південно-Східної Європи. «Північний потік-2» пройде з Росії до Німеччини через Балтійське море пропускною спроможністю 55 млрд м³ газу на рік.

Якщо ще рік тому українська влада говорила про збереження за собою статусу транзитера російського газу і про блокування з боку Європи будівництва «Північного потоку-2», то на сьогодні риторика зовсім інша. 7 серпня 2017 року ефірі «5 каналу» комерційний директор НАК «Нафтогаз України» Вітренко відверто заявив, що з 2019 року транзиту російського газу через Україну не буде. А на запитання журналіста, що робити з ГТС, відповів: «Можна порізати на метал». Щоправда схаменувшись він додав, що в майбутньому, коли Україна раптом стане добувати дуже багато газу, через нашу ГТС можна буде його експортувати в Європу.

Загалом, після 2018 року втрати України від відсутності транзиту складуть $ 2 млрд на рік.