НБУ купив $ 44 млн
У ході аукціону Національний банк купив $ 44 млн. Як зазначається, всього на аукціоні з купівлі інвалюти було подано заявки на суму $ 46 млн за курсом від 25,5 грн/$ до 25,53 грн/$. Курс відсікання у ході аукціону склав 25,51 грн/$.
Обсяг валютних торгів показав абсолютний рекорд не тільки для серпня, але і за останні 4 місяці — $ 494,28 млн. Основна причина збільшення валютної пропозиції на міжбанку полягає у майбутній сплаті квартальних податків. Граничний термін сплати — 18 серпня, так що більшість компаній поспішають провести розрахункові платежі з держбюджетом, щоб не отримати штрафні санкції.
Активізація продавців — це також наслідок збиральної кампанії у агровиробників, яким необхідна гривня для закупівлі витратних матеріалів. Надлишок готівкової валюти пов’язаний також із майбутнім початком навчального року, в зв’язку з чим зростають гривневі витрати. Крім того, компанії-імпортери в другій половині останнього літнього місяця починають підготовку до старту активного бізнес-сезону і поступово цей тренд буде підсилюватися, що спричинить зростання попиту на валюту.
З урахуванням того, що обсяг чистих міжнародних резервів становив за підсумками червня $ 4,9 млрд, в умовах дефіциту зовнішньої торгівлі в розмірі $ 2,3 млрд і майбутніх виплат по кредитах (державним і корпоративним), на валютному ринку в середньостроковій перспективі можуть очікуватися високі девальваційні ризики (до $ 30 грн, в залежності від політики інтервенцій НБУ).
Гройсман: Підстав для підвищення тарифів на газ немає
У новому опалювальному сезоні ціна на газ не зміниться, повідомив прем’єр-міністр України. Крім цього, Гройсман зазначив, що питання фінансування субсидій у наступному опалювальному сезоні вирішено за рахунок внесення змін до державного бюджету та виділення 14,1 млрд грн. «Зараз ведеться робота по верифікації розрахунків, і до вересня все буде забезпечено на 100%», — сказав глава уряду.
За розрахунками «Нафтогазу», ціну на газ необхідно підняти на 19%, але, з огляду на вкрай напружену соціальну обстановку в країні, а також загальне невдоволення рівнем життя і діями влади, Кабмін, швидше за все, не піде на таке непопулярне рішення.
Втім, платіжки на газ все одно можуть вирости, але не за рахунок підвищення ціни газу, а внаслідок збільшення вартості транспортних послуг і введення абонплати. У питанні введення абонплати активізувалася НКРЕКП, яка намагалася прийняти таке рішення у квітні 2017 року. Гройсман стверджував, що не знав про такі ініціативи і категорично їх не підтримує, Порошенко пішов ще далі й зажадав скасувати абонплату за газ. Але все це, як зазвичай, «гра на публіку»: рішення про введення абонплати приймав не Вовк (Голова НКРЕКП), а Порошенко, Гройсман, Гонтарева і Мінфін, які підписали Меморандум з МВФ.
Минуло 4 місяці, пристрасті вщухли, все забулося, а Меморандум залишився, абонплата за газ і опалення в ньому залишилася. Тому голова Нацкомісії Д. Вовк буде намагатися ввести її знову.
Для того, щоб пом’якшити обурення від абонплати, Кабмін уже вніс її до переліку послуг, на які дається субсидія. Також Д. Вовк скаже, що знизив у 2 рази первісний варіант абонплати для тих, хто користується тільки газовою плитою. Але все це — блеф. Якщо НКРЕКУ вдасться «пілотний проект» з газової абонплатою, та ж доля чекатиме всі інші ЖК-послуги.
Держстат відрапортував про зменшення кількості безробітних
Станом на 1 серпня 2017 року кількість безробітних в Україні скоротилася на 14% у порівнянні з відповідною датою 2016 року: 320 тисяч, що на 50 тис. менше, ніж у минулому році. Про це повідомляє Держстат.
Відзначається, що за станом на 1 серпня 2017 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, у порівнянні з відповідною датою минулого року, зросла на 54% і склала 65 тис. одиниць.
Оцінювати рівень безробіття в країні за кількістю офіційно зареєстрованих безробітних, а також аналізувати динаміку зростання або зниження безробіття за цим показником, — поверхнево і необ’єктивно.
Причиною зниження кількості офіційних безробітних можуть бути як дії працівників державної служби зайнятості (які просто не реєструють, ускладнюють процес реєстрації або знімають з обліку вже зареєстрованих безробітних), так і небажання самих безробітних ставати на облік в службі зайнятості.
Якщо кількість безробітних скорочується, то вони повинні десь працювати, тобто ми могли б констатувати збільшення кількості зайнятих робочих місць. Якщо ж звернути увагу на інший показник Державної служби статистики України — «середньооблікова чисельність штатних працівників» — то можна побачити протилежну картину:
2013 - 9 720 тис. чол.;
2014 - 8 959 тис. чол.;
2015 - 8 065 тис. чол.;
2016 - 7 868 тис. чол.;
2017 - 7 707 тис. чол.
Виходить, навіть якщо не брати до уваги 2013 рік, коли Україна була з Кримом і Донбасом, з 2014 по 2017 рр. середньооблікова кількість штатних працівників скоротилася на 1 млн 252 тис. чоловік. Причому, негативна динаміка спостерігається протягом усього періоду. Тому скорочення офіційно зареєстрованих безробітних — це не наслідок їх працевлаштування. Вони, швидше за все, або виїхали з країни, або їх просто зняли з обліку.
