НБУ в минулому році на друк грошей витратив 1,3 млрд грн
«Регулятор хоче знизити витрати на використання готівки. Тільки за минулий рік НБУ витратив 1,3 млрд грн на друк грошей. Це просто астрономічна сума. Якщо припустити, що ми можемо зменшити цю суму, наприклад, в два рази, то цієї суми вистачить на будівництво кількох дуже сучасних лікарень», — повідомив заступник директора департаменту стратегії та реформування НБУ Руслан Кравець. Він також зазначив, що в розвитку безготівкової економіки зацікавлені не тільки регулятор, а й фізособи, банки і держава в цілому.
КМУ в минулому році здійснив внутрішні запозичення на суму 246,2 млрд грн. Основна частина даних запозичень спрямовується на фінансування держбюджету (117 млрд грн). За даними Мінфіну, за підсумками 2016 року дефіцит держбюджету становив 70 млрд грн. Облігації на 107 млрд грн були випущені для капіталізації націоналізованого «Приватбанку», на 9,3 млрд грн — державного «Укрексімбанку», на 5 млрд грн — державного «Ощадбанку», на 7,9 млрд грн — для кредитування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
При цьому основним держателем ОВДП є НБУ, який купує їх за рахунок емітованих ним же грошей. Крім того, НБУ доводилося монетизувати ОВДП банків — для підтримання ліквідності та для виплат Фонду гарантування вкладів. Дані дії НБУ несуть високі відкладені інфляційні ризики і сприяють зростанню непідкріпленої грошової маси в країні.
Так, грошова маса за підсумками липня 2017 року становила 1 трлн 114,817 млрд грн. Можливо, в середині літа людям потрібно більше коштів для відпускних поїздок або їм не припало до душі безперервне зниження депозитних ставок.
Крім того, в рамках оздоровлення ПАТ КБ «Приватбанк» НБУ монетизував лише частину ОВДП для капіталізації банку — на 25,8 млрд грн. Після зазначених дій відбулося значне зростання грошової бази в Україні. Існує ймовірність відмови від реструктуризації виданих інсайдерських кредитів, внаслідок чого «Приватбанк» понесе збитки, а держава буде змушена монетизувати ОВДП, що залишилися (випущені під докапіталізацію) для покриття цих збитків.
Також каталізатором для збільшення грошової бази в липні стало зниження в червні облікової ставки НБУ (до 12,5%), що призвело до зниження прибутковості банківських депозитів в сукупності з високою інфляцією, нестабільністю банківського сектора, а також з можливою девальвацією призвело до переведення в готівку депозитів.
Відповідно до опублікованого НБУ звіту, за підсумками липня середній розмір ставок просів на 0,1% - до 12,2% річних (з початку року — на 3,4%). Тобто, пропонований вкладникам заробіток не покриває навіть поточну офіційну інфляцію - 15,6%, і вже точно не перекриває реальне зростання споживчих цін в країні.
Тому динаміка зростання грошової маси обумовлена переважно збільшенням обсягу готівкових коштів в обігу поза банками — на 1,3%, до 311,6 млрд грн, і залишків за депозитами - на 0,9%, до 802,8 млрд грн.
Крім того, державний бюджет передбачає зростання доходів у 2017 році на 21,1%, але він навряд чи буде виконаний через відсутність економічних передумов (прогнозоване зростання реального ВВП - 1,6%, інфляція - 14%). Безпідставне збільшення дохідної частини бюджету разом з необхідністю додаткового фінансування витрат, не передбачених бюджетом, призведе до збільшення дефіциту до критичного рівня, і це при тому, що на 2017 рік дефіцит бюджету закладений на рівні 77,5 млрд грн - 3% ВВП. Тому існує велика ймовірність запуску урядом «друкарського верстата» для фінансування дефіциту і монетизації ОВДП, що призведе до суттєвих інфляційним і девальваційних ризиків. У короткостроковій перспективі в зв’язку з ростом грошового агрегату М0 (готівка поза банками) в липні на 1% (інфляція в липні +0,2%) очікується додаткове відкладене зростання інфляції в наступних місяцях.
Morgan Stanley повідомив про рекордні темпи зростання світового ВВП
За оцінками банку Morgan Stanley, в II кв. поточного року зростання світової економіки досягло максимуму з IV кв. 2010 року і склало 4,4%. При цьому експерти банку вважають, що з III кв. і до кінця 2018 року темпи зростання світової економіки будуть нижчими. Дані про зростання ВВП в II кв. більшості країн виявилися завищеними. «Значні сюрпризи були в Японії і Росії і менші - в Євросоюзі і Великобританії. Економісти чекають даних про темпи зростання економіки Індії та Бразилії за II квартал», — пояснили аналітики банку. Загальний прогноз Morgan Stanley темпів зростання світової економіки в 2017 і 2018 роках складе 3,6% і 3,7% відповідно.
За прогнозом Світового банку, глобальний ВВП в 2017 році повинен збільшиться на 2,7%, а за даними агентства Fitch — +3%. Прискорення зростання світового ВВП відбувається за рахунок Японії та Єврозони. Зокрема, економіка Єврозони після декількох років незначного зростання продемонструвала збільшення на 0,6 і 2,2% в квартальному і річному вираженні в порівнянні з 0,3 і 1,6% у відповідному періоді 2016 року. Лідерами зростання ВВП Єврозони є Іспанія, Італія і Франції.
У той же час ВВП Японії в квартальному вираженні виріс на 1% (4% в річному вираженні), що дозволило країні вийти на перше місце за темпами економічного зростання серед країн G7. Японія демонструє економічне зростання четвертий квартал поспіль на тлі найвищого за останні роки внутрішнього попиту. Ця динаміка збільшує ймовірність стійкого відновлення економіки, яка в останні роки характеризувалася низькою інфляцією і негативним приростом населення.
При цьому загальносвітовий борг в I кв. 2017 року досяг рекордних $ 217 трлн, або 327% глобального ВВП, що становить ризики для його розвитку. Втім, оскільки борг можна рефінансувати за дуже низькими ставками, ризики при його продовженні вкрай низькі. В результаті борг стає де-факто вічним. Наприклад, обслуговування боргу для Японії обходиться всього лише в 1-2% ВВП, що в умовах його зростання не створює високі ризики для неможливості подальшого зростання економіки.
Зростання світової економіки для України — позитивний тренд, у зв’язку з яким наша країна може збільшити обсяг зовнішньої торгівлі. Однак в умовах внутрішніх дисбалансів економіки наслідки зростання світової економіки надає мінімальний вплив.
Кабмін має намір на 25% зменшити соцнорми користування газом
Соціальні норми використання газу можуть бути знижені на 25%. Відповідне питання внесене до порядку денного засідання Кабміну в п’ятницю. Згідно з проектом рішення, при наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання норму пропонується знизити з 4,4 до 3,3 куб. м на одну людину в місяць. У разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового нагрівача — з 7,1 до 5,4 куб. м, а з газовим водонагрівачем — з 14 до 10,5 куб. м.
Серед інших змін — розрахунок субсидії за опалювальний сезон в жовтні здійснюється на підставі доходів за І-ІІ кв. поточного року, а призначення субсидії припиняється, якщо борг по оплаті послуг прострочений не просто на два місяці, але і сума прострочення перевищує 340 грн.
За період з 01.01.17 по 31.05.17 (за даними Держстату) українцями використано субсидій на загальну суму 64,9 млрд грн, з яких держава оплатила 34,2 млрд грн і ще має 30,77 млрд грн. Останніми змінами до бюджету було збільшено витрати на субсидії на 14,1 млрд грн — до 61,2 млрд грн. Тобто за 5 місяців 2017 року використано субсидій більше, ніж закладено в бюджеті на весь 2017 рік, навіть зі змінами. На друге півріччя 2017 року грошей на субсидії фактично немає.
Виходячи з ситуації, що склалася, керівництво країни починає хитрувати, вигадуючи все нові й нові механізми відмови людям в субсидіях і/або урізання її розміру. Останній раз норми щодо газу Кабмін змінював в травні 2017 року. За 3,5 місяці нічого в плані споживання не змінилося, тому об’єктивних причин для скорочення норм немає, просто в уряду є бажання скоротити розмір витрат на субсидії, а як з цим будуть справлятися самі субсідіанти керівництво країни мало хвилює.
НАБУ проводить обшуки в будівлі НКРЕКУ у справі «Роттердам+»
Співробітники Національного антикорупційного бюро України проводять обшуки в будівлі Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. «Ці слідчі дії проводяться в рамках розслідування детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП фактів можливого службового зловживання посадовими особами НКРЕКП під час прийняття постанови, якою було затверджено так звана формула ціни на вугілля “Роттердам+”», — пояснила прес-секретар НАБУ Світлана Оліфера.
Формула «Роттердам+» була затверджена в квітні 2016 року. Відповідно до неї, гранична вартість енергетичного вугілля в тарифі на електроенергію, які виробляють ТЕС, формується на основі біржових цін на вугілля в Європі (в портах Роттердам, Амстердам, Антверпен). Раніше в НКРЕКУ заявляли, що така методика розрахунку повинна була усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони АТО і позбавити Україну від проблем із накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.
Питання з формулою «Роттердам+» мусолиться вже більше року. За цей час і Кабмін і ГПУ неодноразово обіцяли розібратися з цією проблемою, але все залишилося як і раніше: «на публіку» — усі «проти», а на ділі усі, схоже, «у долі». Можливо, НАБУ вдасться зрушити це питання з мертвої точки, довівши змову і особистий інтерес Голови та членів НКРЕКП при формуванні цін на електроенергію із застосуванням формули «Роттердам+». Утім, з огляду на «особисті зв’язки» Д. Вовка з главою держави, надії на це мало.
Також хотілося б звернути увагу слідчих НАБУ на існування аналогічної формули щодо газу, встановленої рішенням Кабміну, на яку вони з якихось причин не звертають належної уваги. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2025 № 90, роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів вираховується на основі показників середньомісячних значень цін на газ на німецькому газовому хабі (NCG) з урахуванням транспортних витрат до західного кордону України і тарифу на вхід у газотранспортну систему України в доларах США за середньомісячним курсом долар США/євро «спот». Виходить, що при визначенні вартості газу для населення і, як наслідок, при формуванні тарифів на тепло і гарячу воду, застосовується формула «NCG+» аналогічна «Роттердам+».
Тобто, при поставці побутовим споживачам газу, видобутого з українських надр компанією «Укргазвидобування» (100% акцій якої належить державі), із населення стягується плата за транспортування цього газу від німецького газового хаба (NCG) до західного кордону України і плата за вхід в газотранспортну систему України. Тоді як реально ніяких витрат на транспортування постачальник не несе, адже цей газ завжди знаходиться на території України.
Уряд і «Нафтогаз» розповідають, що «Укргазвидобування» забезпечує населення і підприємства ТКЕ газом українського видобутку тільки на 75%, а решта 25% — це імпорт, але навіщо стягувати з населення додаткові кошти за транспортування цих 75% українського газу від німецького газового хаба (NCG) до західного кордону України і плату за вхід в газотранспортну систему України, якщо таке транспортування практично не здійснюється?
До того ж, 25% імпорту газу для населення — не виправдання, а швидше, недоробка Верховної Ради, Кабміну і «Нафтогазу». Адже наявних обсягів газу власного видобутку (близько 19,5 млрд м3) цілком достатньо для 100% покриття потреб населення і ТКЕ (17,5 млрд м3). У керівників держави вже третій рік не вистачає духу і/або бажання законодавчо зобов’язати не тільки «Укргазвидобування», а й приватних видобувачів українського газу постачати його населенню за адекватними цінами.
Ахметов прикупив ще по 25% Київенерго і Західенерго
Компанія Ornex, що входить до групи СКМ олігарха Ріната Ахметова, придбала за 25% акцій ПАТ «ДТЕК Західенерго» і ПАТ «Київенерго», виставлених на продаж Фондом державного майна. «Ціна 25% акцій ПАТ “ДТЕК Західенерго” склала 417,163 млн грн (що на 69,58 млн грн більше від стартової вартості). За 25% акцій ПАТ “Київенерго” сплачено 759,633 млн грн», — повідомляє прес-служба СКМ. Таким чином, структури Ахметова в даний момент контролюють 97,3% акцій «Київенерго» і 96% акцій «Західенерго».
Прийшовши до влади, президент Порошенко оголосив війну олігархам. Одним з таких «ворогів» була виділена компанія ДТЕК. Боргові облігації почали падати в ціні, НКРЕКУ і Міністерство енергетики, які очолили люди з оточення президента Порошенко, оголосили війну компанії. Планувалося навіть продати 25% акцій обленерго з правом покупця викупити решту акцій у ДТЕК. Однак уже навесні 2016 року НКРЕКП підвищила тарифи на електроенергію на 15-20%, а потім ввела формулу «Роттердам+». Підвищення лягло на плечі українців, а можновладці, таким чином, отримали прибуток в 17 млрд грн.
Проведення даної приватизації — це створення нової енергетичної імперії. В подальшому планується викупити ще частки в 3-х обленерго (Тернопіль, Прикарпатті та Львівобленерго). В результаті компанія SCM зосередить до 40% всіх обленерго, а з введенням RAB-тарифів українці будуть вносити до 10 млрд грн щорічно понад тарифи, які з 2014 року подорожчали на 400%. Це ті гроші, які закладаються в тариф на ремонт і модернізацію енергомереж і обладнання.
Є ще гравці на енергоринку України — російські олігархи Григоришин і Бабаков. Вони також беруть участь в приватизації і, швидше за все, отримають контрольні пакети акцій по «Сумиобленерго» і «Одесаобленерго» відповідно. Чужинців в цей бізнес не пускають.
Українці ж тим часом очікують подорожчання тарифів на 20%.
