У Росії заявляють, що вже проклали 170 км «Турецького потоку»
Міністр енергетики Росії Олександр Новак повідомив, що станом на сьогодні укладено понад 170 км газопроводу «Турецький потік». За його словами, Турецький потік «покликаний поліпшити газопостачання Туреччини і диверсифікувати поставки газу в Європу».
Проект «Турецький потік» передбачає будівництво двох ниток потужністю по 15,75 млрд кубометрів кожна. Перша нитка призначена для поставок газу турецьким споживачам, а друга — для газопостачання країн Південної та Південно-Східної Європи.
Зараз Туреччина отримує російський газ через «Західний маршрут» (проходить через Україну, Румунію і Болгарію) та через «Блакитний потік» (проходить через акваторію Чорного моря). Запуск «Турецького потоку» дозволить Туреччині стати найбільшим газовим хабом для розподілу потоків російського газу в країни Південної Європи.
Загроза «Турецького потоку» для української ГТС полягає у тому, що при реалізації двох ниток трубопроводу з пропускною спроможністю в 32 млрд м³, втрати транзитних потужностей української ГТС потенційно виростуть до 32 млрд м³, без наявності будь-яких компенсаційних транзитних поставок. Залишок обсягів прокачування для української ГТС становитиме 30-34 млрд м³ (із урахуванням фактичного транзиту ПГ в останні два роки). Тобто потенційно реалізація «Турецького потоку» може скоротити перевалку природного газу через українську ГТС, при найкращих умовах, вдвічі.
Порошенко зустрінеться з главою Пентагону в Києві
У День Незалежності України в Києві пройдуть переговори президента Порошенко і глави Пентагону Джеймса Меттіса.
Візит Джеймса Меттіса присвячений не тільки Дню Незалежності, головна мета — аналіз ефективності витрачених українською стороною коштів, виділених США на військові потреби України. США надають військову допомогу Україні, але офіційно поки тільки у вигляді обмундирування і обладнання, а не «летального озброєння». Крім того, американські інструктори навчають бійців Національної гвардії України. За три роки на ці потреби було витрачено понад $ 600 млн. Сума більш ніж значна — це приблизно 20% військового бюджету України за 2017 рік.
Бажання провести перевірку всіх коштів, виділених Білим домом на підтримку іноземних держав під час президентства Барака Обами, у тому числі й України, неодноразово висловлював Дональд Трамп. Певно, міністр оборони США і виконує волю Трампа в частині ревізії використання коштів на військові потреби.
Однак існує й інша причина візиту Джеймса Меттіса. Минулої п’ятниці телеканал NBC News з посиланням на американських чиновників повідомив, що Пентагон рекомендував Білому дому поставити Україні протитанкові комплекси Javelin на суму близько $ 50 млн. Раніше видання The Wall Street Journal писало, що Міноборони США і Держдепартамент розробили план поставок Києву протитанкових ракет і іншого озброєння. Без втручання в ці процеси глави Пентагону не обійшлося.
Не варто забувати і про сильне збройове лобі у верхівці влади США. Продаж зброї — це завжди багатомільйонні контракти, які обіцяють хороші заробітки. Тепер рішення про постачання летального зброї в Україну залежить від Президента Трампа та підсумків візиту Міністра оборони США в Україні.
Московська біржа припинить торги гривнею
«Із 21 серпня на валютному ринку Московської біржі припиняються торги парою українська гривня-російський рубль», — йдеться в повідомленні прес-служби біржі. У прес-центрі також повідомили, що припинення торгів викликане відсутністю інтересу його учасників до даного інструменту.
Припинення торгів дійсно викликано відсутністю інтересу учасників торгів. Останні півроку середньомісячний обсяг торгів валютною парою RUB/UAH становив від 1,5 до 3 млн руб. При цьому в 2014 році середньомісячний обсяг становив від 200 до 800 млн руб. Відносини двох країн різко погіршилися після того, як в 2014 році Росія анексувала Крим. Після цих подій активності по операціях валютною парою RUB/UAH повільно але впевнено скорочувалася.
Санкції з боку України проти російських компаній (в т.ч. банківського сектору) посилили дані тенденції. Так, основний попит на Московській біржі був з боку українських банків, у яких були клієнти з рахунками в рублях.
Крім усього іншого, гривня — дуже волатильна валюта, що відбиває бажання у учасників зовнішньоекономічної діяльності і вкладників з нею зв’язуватися. Девальвація гривні за останні 3 роки склала 325%, а негативні макроекономічні показники економіки України не дають чітких довгострокових сигналів для посилення валюти. Зараз долар коштує 25,49 грн, однак з урахуванням того, що обсяг чистих міжнародних резервів становив за підсумками червня $ 5,2 млрд, в умовах дефіциту зовнішньої торгівлі в розмірі $ 2,3 млрд і майбутніх виплат по кредитах (державним і корпоративним) , на валютному ринку в середньостроковій перспективі очікуються високі девальваційні ризики.
Припинення торгів на міжнародних біржах зменшує ліквідність вітчизняної валюти і підсилює тиск на міжнародні резерви при купівлі валюти всередині країни.
Залізна руда відновлює цінове зростання
За даними The Steel Index, сталеливарне сировину підскочила на 5,6%, щоб досягти $ 75,70 за тонну.
На минулому тижні регулятори підняли ставки і наклали торгові обмеження, аби послабити спекулятивну активність, що призвело до падіння цін на сталь, залізну руду та коксівне вугілля, але в четвер, 17 серпня, зростання знову відновився.
У Шанхаї ф’ючерси на арматуру (найкраще торгується в світі серед сталевих контрактів) зросли більш ніж на 3%, досягнувши 4-річного максимуму; ф’ючерси на коксівне вугілля на біржі в Даляні – на 8% у день (рекордний рівень), а залізна руда – до 7 % (торгується на 43% вище в порівнянні з її мінімумами 2017 року, що пов’язано з дефіцитом високоякісної руди, який відчувають металургійні компанії країни.
Ціни на руду демонструють впевнене зростання на тлі збільшення обсягів виплавки сталі в Китаї. У липні виробництво сталі становило 74,02 млн тонн – треба зазначити, це рекордний рівень виплавки за всю історію Китаю та світової економіки.
Крім того, уряд Китаю призупинив роботу низку виробників та надав підтримку великим сталеливарним держкомпаніям, які підняли ціни на арматуру на 50 % від початку року.
При цьому взимку потрібно готуватися до зниження обсягів випуску металопрокату: у Піднебесній намічається реалізація програми з поліпшення екологічної ситуації.
Тому бум сталевої галузі в Китаї, який підтримує ціни на сировину на високому рівні, ймовірно, не зможе тривати до кінця цього року, і вже до кінця 2017-го вартість залізної руди може опуститися до $ 50–60 за тонну.
