НБУ за місяць купив в резерви майже $ 300 млн
НБУ в серпні поповнив міжнародні резерви завдяки купівлі валюти на міжбанківському ринку на $ 278 млн. Про це повідомляється у монетарному огляді регулятора за серпень. Всього з початку року НБУ поповнив резерви на міжбанку на $ 1,7 млрд.
У повідомленні наголошується, що в серпні Нацбанку вдалося збільшити обсяги покупки валюти для поповнення резервів, не перешкоджаючи поступовому зміцненню курсу під дією фундаментальних факторів.
Україна виплатила півмільярда за євробондами
Міністерство фінансів України 1 вересня погасило четвертий купон за облігаціями зовнішньої державної позики (єврооблігації). Загальна сума виплат склала близько $ 505,4 млн. Ці єврооблігації були випущені в рамках проведеної Україною боргової операції з державним та гарантованим державою боргом.
Загальна сума першого купонного платежу склала $ 473,313 млн, другого і третього - $ 505,429 млн.
Cлід відзначити, що поряд із купівлею валюти на міжбанку, 31 серпня НБУ провів перший за 2 місяці аукціон із продажу валюти, на якому банкам було продано $ 44,3 млн. Проведення аукціону Нацбанк пояснює перевищенням попиту на валюту над пропозицією, а також збільшенням валютної виручки у експортерів сталі, залізної руди і сільгосппродукції на 15% у порівнянні з минулим роком. Нацбанк підкреслив, що оперативно реагує на потреби ринку і дотримується політики згладжування коливань. Середній курс покупки валюти на міжбанку становив у серпні 25,59 грн за долар. На аукціоні 31 серпня середній курс склав 25,68 грн. Таким чином, на продажі валюти НБУ заробив за 1 день більше 4 млн грн.
Після серпневого сезонного зниження курс долара починає рости. Так, станом на 1 вересня курс виріс на 11 копійок і склав 25,69 грн. Це пов’язано з активізацією покупців валюти, збільшенням закупівлі енергоресурсів на тлі блокади ОРДЛО, скороченням експорту ГМК і скороченням валютної виручки аграріїв у зв’язку зі зменшенням врожаю.
На готівковому валютному ринку ситуація без змін. Населення продовжує проїдати свої заощадження і здає залишки валюти. Із початку року українці продали $ 1,5 млрд, а за весь 2016 рік — 2,5 млрд грн.
Слід також зазначити, що з початку року НБУ здійснив чистий викуп на суму $ 1,7 млрд, поповнюючи міжнародні резерви. При цьому міжнародні резерви в Україні на сьогодні становлять $ 17,8 млрд, із них чисті (резерви без урахування зобов’язань) — $ 4,9 млрд. Політика НБУ щодо збільшення резервів за рахунок додаткової покупки валюти пов’язана з тим, що в 2017 році Україна повинна провести виплати по зовнішніх боргах.
3 серпня Україна здійснила першу виплату по кредиту Міжнародного валютного фонду за програмою stand-by в розмірі $ 450 млн. Також Україна виплатила процентний дохід на суму $ 505 млн за єврооблігаціями, випущеними у 2015 році в рамках боргової операції.
Слід зазначити, що уряд країни останні кілька років при необхідності платити за зовнішніми зобов’язаннями вдається до механізму реструктуризації. Внаслідок цього, крім розстрочення основного тіла кредиту, Україна збільшує витрати по обслуговуванню кредиту, наслідком чого стане лише наступне збільшення держборгу, який за станом на 2017 вже і так знаходиться на критичному рівні. Міжнародні кредитори, загнавши Україну в глибоку боргову «яму», намагаються просувати необхідні «реформи» і впливати на економічну та політичну незалежність країни — в іншому випадку країну чекає дефолт.
Тому виплати за зовнішніми боргами України в нинішній макроекономічної ситуації призведуть до зменшення міжнародних резервів (в т. ч. чистих резервів), внаслідок чого можливі додаткові девальваційні ризики.
Майже 40% української торгівлі припадає на ЄС — Порошенко
За І півріччя 2017 року обсяг торгівлі України з країнами Євросоюзу виріс майже на чверть. Про це заявив президент Петро Порошенко 1 вересня з нагоди повного вступу в силу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
«За 6 місяців цього року зовнішня торгівля товарами і послугами України з країнами ЄС зросла на 22%. Майже 40% нашої торгівлі припадає саме на Європейський Союз», — відмітив президент. Він переконаний, що вже відбулася «історична зміна» на користь збільшення експорту в ЄС, а процеси інтеграції української економіки в європейську незворотні.
Зростання торгового обороту з країнами ЄС пов’язане з реалізацією агропродукції і металургійної продукції при вдалій ціновій кон’юнктурі. Зокрема, експорт продовольчих товарів в країни Європи за результатами 2016 року дозволив Україні увійти в топ-3 постачальників агропродукції в ЄС. Найбільший обсяг товарів експортується в Італію (металургійна продукція, соняшникова олія, пшениця) і Польщу (в основному, руди і соняшникова олія). Якщо говорити про імпорт з країн Європи, то тут, перш за все, можна відзначити зростання частки енергоносіїв.
Разом з тим, за даними Держстату, товарний експорт в РФ за І півріччя 2017 року склав $ 1,9 млрд (+26,4% до аналогічного періоду попереднього року), а імпорт — $ 3 млрд (41,5%). При цьому дефіцит торгового балансу склав $ 1,1 млрд. РФ є основним торговим партнером України, частка у зовнішній торгівлі товарами — 11,4% (Китай — 8%, Німеччина — 7,8%). Більше того, у 2013 році загальна частка товарообігу з РФ взагалі становила 27,2%.
Сумарний експорт та імпорт України та Європи за вищевказаний період виріс на 24,2% і 29,2% відповідно, що нижче, ніж темпи зростання торгівлі з РФ.
Слід зазначити, що в Європу Україна в основному експортує неготову харчову продукцію, яка має низьку додану вартість і мінімальний внесок в зростання ВВП. При цьому імпортуємо ми готову споживчу продукцію, яка вимиває кошти українських споживачів.
Негативним фактором є також наявність торгового дефіциту за підсумками 1 півріччя в розмірі $ 2,3 млрд. Дефіцит торгового балансу призведе до відкладеної девальвації. На мікрорівні девальвація національної валюти вигідна експортним підприємствам (які акумулюють валютну виручку за кордоном), забезпечуючи більш вдалу цінову конкурентоспроможність. Однак на макрорівні в умовах кількісного падіння економіки і відсутності кредитування, все вищезазначене зумовить зростання інфляції, внаслідок чого скоротяться кількісні споживчі витрати, що призведе до нової хвилі інфляції.
У Мінфіні запропонували підвищити ціни на сигарети до європейського рівня
В Україні ціни на сигарети можуть підвищуватися щорічно. Таку пропозицію висловив Мінфін, який посилається на відповідні директиви Євросоюзу. Відзначається, що подорожчання тютюнової продукції стане регулярним, поки ціни на неї не зрівняються з європейськими. У відомстві заявили, що нововведення може запрацювати в країні вже з 2018 року.
До слова підвищуватися ціни щорічно будуть не тільки на сигарети, а й на алкоголь. Даний законопроект Мінфіну вже опублікований на сайті відомства.
У пояснювальній записці до документа йдеться, що зміни передбачають збільшення ставок податку в 2018 році на прогнозний індекс споживчих цін — 8,1% і додатково на 20%, а в наступні роки — на 20% до передбаченого директивою Євросоюзу рівня 90 євро за 1 тис. шт.
Варто зазначити, що з початку 2014 року уряд 6 разів підвищував акциз на алкоголь і сигарети.
Уряд вважає, що підвищення акцизу і мінімальних роздрібних цін на алкоголь і сигарети сприяє скороченню контрафактної продукції і тіньового ринку. Насправді ж це б’є по офіційним виробникам, які знижують виробництво, що підтверджує офіційна статистика: виробництво сигарет, що містять тютюн або суміші тютюну із замінниками тютюну, в липні 2017 року порівняно з аналогічним місяцем 2016 р. скоротилося на 9% і склало 8 млрд шт. Також, безумовно, це завдає удару по споживачах, витрати яких ростуть.
Тіньовий ринок акциз не платить — йому все одно до яких висот цей акциз піднімуть. Навпаки, чим вище акциз — тим вище попит на контрафакт. У вкрай негативній і нервовій обстановці, невпевненості в завтрашньому дні, споживання алкоголю і сигарет в Україні тільки росте, але через недоступність офіційної продукції, зростатиме саме попит на контрафакт. Підвищуючи в черговий раз акциз, уряд, у першу чергу, стимулює тіньовий ринок і попит на контрафактну продукцію.
