Кількість безготівкових платежів зросла на чверть – Нацбанк
Прес-служба НБУ повідомляє, що загальна кількість операцій із використанням платіжних карт за І півріччя 2017 року в порівнянні з аналогічним 2016 року зросла на 23% – до 1,43 млрд.
У першому півріччі 2017 р. частка безготівкових розрахунків у загальному обсязі операцій із використанням платіжних карт становила 38,1% (ріст з початку року майже на 3%). При цьому спостерігається зростання саме безготівкових розрахунків за кількістю операцій на 30% і за обсягом на 40% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.
Головні причини зростання:
• зниження НБУ з 4 січня 2017 року граничної суми розрахунків готівкою за участю фізичних осіб з 150 тис. до 50 тис. грн;
• підвищення з початку 2017 року мін. зарплат до 3200 грн, які часто нараховуються саме на карткові рахунки.
Загальна кількість операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за перше півріччя 2017 року склала 1,43 млрд, а їх обсяг – понад 908 млрд грн (у порівнянні з першим півріччям 2016 року ці дані зросли, відповідно, на 23% і 28%).
Слід зазначити, що НБУ намагається знизити показник готівки поза банками, який впливає на реалізацію монетарної політики НБУ. Національний регулятор бачить у такому обороті готівки ризики для економіки, однак українці не можуть відмовитися від готівки в зв’язку з тим, що частка тіньової економіки (за даними міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів) становить 46%, що свідчить про необхідність готівкового ринку, в зв’язку з чим попит народжує пропозицію.
В умовах негативної макроекономічної ситуації, коли держбюджет і націоналізація банків фінансується за рахунок емісії ОВДП, створюються додаткові ризики для зростання незабезпеченої грошової маси.
Кабмін продовжує переговори з МВФ щодо ціни на газ
Кабміну вважає, що найпростіший варіант, який дозволить утримати зростання ціни на газ, — змінити методику її розрахунку: враховувати не середню ціну газу за 12 місяців, а за два періоди — з 1 квітня по 1 жовтня 2016 року і з 1 квітня по 1 липня 2017 рок. На думку чиновників, такий перенос дозволить при формуванні вартості газу враховувати низькі «літні» ціни на німецькому хабі NCG, а отже утримати зростання розрахункової вартості газу таким чином, щоб вона не відхилялася від імпортного паритету більш ніж на 5,6%.
Фактично Гройсман, сам себе загнав у глухий кут: з одного боку, публічно пообіцяв, що ціна на газ не підвищиться, а з іншого — зобов’язав себе підвищити ціну з 1 жовтня (прийнявши постанову, яка зобов’язує переглядати вартість газу для населення двічі на рік).
НАК «Нафтогаз» розрахував, що, виходячи з діючої нормативної бази, ціну на газ необхідно підняти на 19%. Однак Гройсман, розуміючи політичні ризики і наслідки такого підвищення, виступив категорично проти. Тепер Кабмін в терміновому порядку намагається змінити формулу розрахунку ціни на газ так, щоб зміни не перевищили 10%, що дасть можливість не підвищувати тарифи для населення, а найголовніше, зберегти прем’єру обличчя.
Ми б порадили Гройсману не просто не підвищувати тариф на газ, а знизити його, скасувавши введений ним же «газовий Роттердам +». Адже при поставці побутовим споживачам газу, видобутого з українських надр компанією «Укргазвидобування» (100% акцій якої належить державі), з населення стягується плата за транспортування цього газу від німецького газового хаба (NCG) до західного кордону України і плата за вхід у газотранспортну систему України. Тоді як реально ніяких витрат на транспортування постачальник не несе, адже цей газ завжди знаходиться на території України.
Крім того, у керівників держави вже третій рік не вистачає духу і/або бажання, щоб законодавчо зобов’язати не тільки «Укргазвидобування», а й приватних видобувачів українського газу постачати його населенню.
Ціни на автомобільний газ виросли до рекордних показників
За останні дні ціна автогазу в великих мережах АЗС у Києві виросла в середньому на 1,5 грн за літр — до 14,99 грн за літр. Роздрібні ціни на скраплений газ оновили рекорд: попередній пік — 13,2 грн/л — був зафіксований у вересні 2016 року.
У 2016 році ринок скрапленого газу склав майже 1,5 млн. тонн ($ 500 млн). Український газовидобуток забезпечує тільки 27% від споживання; 70% становить імпорт.
Подорожчання пов’язане з дефіцитом, обумовленим перебоями в поставках. Дефіцит газу становить 30 тис. тонн, або 20% місячної потреби ринку. Оптові ціни на газ зросли за останні 1,5 місяці на 63% (до 24 тис. грн за тонну). Перекрити дефіцит нічим, так як основні виробники Росії, Казахстану і Білорусі також відчувають брак через проведення ремонтних робіт на заводах, що призвело до зникнення вільних обсягів на ринках Східної Європи. Також з 1 вересня змінюються вимоги ліцензування перевезення палива і більшість компаній не встигнуть оформити необхідні документи.
Ще одна причина дефіциту — блокування СБУ через Мінекономрозвитку роботи найбільших імпортерів газу через підозру їх в роботі через офшори, використання фіктивних фірм, заниження митної вартості шляхом підміни документів та фінансування тероризму. Під санкції потрапили 16 компаній (пов’язані з Курченко), що поставляють на ринок 40% газу. Поки їх робота була заблокована, на ринок зайшли 4 нових організації, які пов’язують з Медведчуком. Пізніше санкції скасували, але компанії працювати залишилися і в лютому встигли завезти 30 тис. тонн газу з Росії. Тобто опосередковано СБУ виступає інструментом в руках політичних груп для переділу ринку автогазу і виведення нового гравця.
Загалом, вартість газу після вирівнювання дифіциту цілком може знизитися, проте навряд чи повернеться до колишнього рівня. Причина — зростання популярності використання цього виду палива українськими автомобілістами для заправки своїх автомобілів.
