Податковий борг перед державою становить 77,4 млрд грн
Станом на 1 липня 2017 р. податковий борг бізнесу перед державою досяг 10% доходів держбюджету і склав близько 77,4 млрд грн. У січні 2014 року цей показник становив 9,5 млрд грн. Серед боржників держави — І. Коломойський, Г. Боголюбов, К. Григоришин, Р. Ахметов, інші відомі бізнесмени, нардепи, колишні нардепи і корумповані держпідприємства.
Податковий борг по податках, зборах, обов’язкових платежах до держбюджету протягом 2014-2016 років зріс у 8 разів і станом на 1 січня 2017 досяг майже 59 млрд грн, а на 1 липня — вже 77,4 млрд грн. Основні причини зростання:
- неефективність роботи фіскальних органів через дірки в законодавстві та корупційну складову (неправомірне надання розстрочок, які потім анулюються, а борг зростає);
- процедура банкрутства, де борги перед бюджетом стоять у сьомій черзі погашення (на банки поширюється дія закону про гарантування вкладів фізосіб, який звільняє їх від сплати податків);
- несплата податків підприємствами з тимчасово-окупованих територій;
- загальний економічний спад в країні.
Найбільше податкових боргів накопичив банківський сектор і видобувна промисловість. Серед підприємств головні боржники: «Укрнафта» (13,2 млрд грн), «Дельта банк» (2 млрд грн), «Надрагеоцентр» (1,6 млрд грн), «Південкомбанк» (0,9 млрд грн), «Макіїввугілля» (0,8 млрд грн), «Селідоввугілля» (0,6 млрд грн). Всього шахти винні 5,9 млрд грн, частина з них — в ОРДЛО.
Слід зазначити, що активний податковий борг у липні склав 56,7 млрд грн. Основну його частку становлять: ПДВ (внутрішній) — 21,1 млрд грн; рента — 16 млрд грн; податок на прибуток — 13,6 млрд грн; ПДФО — 0,9 млрд грн. Оскільки джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника, нарощування податкових боргів свідчить про низький рівень юридичного супроводу в судах по стягненню податкових боргів.
Слід зазначити, що рівень бюджетного дефіциту на 2017 рік визначений на рівні 3% ВВП або 77,5 млрд грн. Тому подальше збільшення податкового боргу буде прямопропорційно пов’язано зі збільшенням бюджетного дефіциту.
Американська XCoal відправила в Україну перше вугілля
Американська гірничодобувна компанія XCoal Energy and Resources відправила в Україну першу партію антрацитового вугілля об’ємом 85 тис. тонн.
Початок поставок вугілля в Україну з США не вплине на імпорт російського вугілля, який досягає десяти мільйонів тонн на рік, так як поставляється в основному коксівне вугілля для металургійних підприємств.
Раніше енергетичне вугілля Україна отримувала з ДНР і ЛНР. Зараз наша країна відчуває енергетичний голод, оскільки оголосила блокаду на поставки цього вугілля. Дефіцит доводиться компенсувати поставками з інших країн.
Слід зазначити, що взимку Україна щодоби споживає не менше 100 тис. тонн вугілля антрацитної групи. За контрактом американська сторона зобов’язується поставити Україні в цьому році 700 тис. тонн вугілля, що становить менше 10% від потреб енергетичного вугілля на опалювальний сезон.
Слід зазначити, що в серпні вартість вугільних ф’ючерсів в Роттердамі становила 81-83 дол./т, залежно від місяця поставки. Енергохолдинг ДТЕК купує вугілля зі свого шахтоуправління «Обухівська» в Росії за ціною $ 95 за тонну з урахуванням доставки на ТЕС України.
Станом на 1 серпня ціна ф’ючерсів на енергетичне вугілля (NYSE, FOB) — 55,4 $ / т. Орієнтовна ціна фрахту + перевалка = 25-30 $/т. Тому орієнтовна закупівельна ціна американського вугілля повинна становити = ($ 55,4 + $ 30) * 700 тис. Т. = $ 59,7 млн. Отже, можлива переплата на поставках американського вугілля — $ 19,4 млн дол (27,6 $/т), що призведе до погіршення фінансових показників країни. У разі якщо «Центренерго» вирішить збільшити обсяги поставок американського вугілля для диверсифікації поставок, подорожчання собівартості може також послужити основою для підвищення тарифів.
Кабмін змінив умови призначення субсидій на комуналку
Кабмін вніс зміни до правил надання житлових субсидій населенню: споживачам, які заборгували за комунальні послуги суму в 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (зараз це 340 грн), субсидію на наступний період не продовжать. Потрібно буде або сплатити борг, або домовитися з постачальником послуг про його реструктуризацію. Крім того, змінили соціальні нормативи споживання газу для побутових потреб при відсутності лічильників (що в свою чергу зменшить суми субсидій).
Останніми змінами до бюджету було збільшено видатки на субсидії на 14,1 грн (до 61,2 млрд грн). Разом з тим, за 5 місяців 2017 використано субсидій більше, ніж закладено в бюджеті на весь 2017, навіть зі змінами. На 2-е півріччя 2017 року грошей на субсидії немає, все що буде спожито, піде в борг на наступний бюджетний рік.
Виходячи з ситуації, що склалася, керівництво країни починає хитрувати, придумуючи все нові механізми відмови людям у субсидіях і/або урізання її розміру. Всі свої антисоціальні рішення, уряд подає «під соусом» боротьби з корупцією, тіньовими доходами, агресором або чимось ще. Кабмін не в змозі зізнатися, що прорахувався з рівнем тарифів і сам загнав себе в глухий кут.
Населення не здатне оплатити «єдину ринкову ціну на газ», встановлену Гройсманом, і тарифи на інші ЖК-послуги, що подорожчали слідом за газом; не в змозі уряд і профінансувати створену систему субсидій у зв’язку з величезною кількістю її учасників — звідси і всі нововведення.
Останній раз норми щодо газу Кабмін змінював у травні 2017 року — за 3,5 місяці нічого в плані споживання не змінилося, тому об’єктивних причин для скорочення норм немає, просто чиновники хочуть скоротити розмір витрат на субсидії, а як з цим будуть справлятися самі субсідіанти — керівництво країни хвилює мало.
Порошенко пообіцяв виділити 30 млрд на будівництво доріг
Президент України Петро Порошенко повідомив, що в 2018 році на будівництво доріг в країні буде виділено 30 млрд грн. «Начебто багато, але ми поставили завдання, щоб в цьому році на будівництво доріг витрачалося 20 млрд грн, а в наступному році - 30 млрд грн. Це та динаміка, яку я хочу бачити в Україні», — сказав Порошенко.
Цільові дорожні податки за 2014-2016 роки зібрали 90 млрд грн (2014 — 17,7 млрд; 2015 — 28,3 млрд; 2016 — 44,2 млрд грн). Причиною низьких показників (2016 року) стали гіперінфляційні процеси в економіці країни, а саме девальвація національної валюти (зростання імпорту).
За період 2014-2016 років «Укравтодором» було отримано 52 млрд грн, з яких 33,8 млрд склали боргові зобов’язання (70% від загальних надходжень), а дорожнє господарство отримало 14,2 млрд грн. Еквівалент податкових надходжень, які не отримав «Укравтодор», склав 38 млрд грн, а саме: 2014 — 3,5 млрд грн; 2015 — 5,4 млрд; 2016 — 29,1 млрд грн. Причиною таких показників стали рішення уряду перевести дорожні податкові надходження зі спеціального до загального фонду Держбюджету, починаючи з 2015 року.
В цілому по цифрам 2016 року дорожнє господарство має фінансові ресурси близько 44,2 млрд грн, і ця цифра може збільшуватися, виходячи з економічних показників в країні на 2017-2018 роки. Крім того, якщо прибрати корупційні ризики, усунути контрабандні схеми з паливом, додати 2% від ПДВ, реструктуризувати боргові зобов’язання «Укравтодору», 100% направити податкові надходження в спецфонд — то вже в 2017 році можна було б на спрямувати понад 50 млрд грн на дорожнє господарство.
Що ж стосується планових 20 млрд грн в 2017 році, то згідно з держбюджетом на 2017 рік на дороги заплановано 7,7 млрд грн, на погашення боргів — 7,3, в цілому — 15 млрд грн. Однак, за даними «Укравтодору», необхідно мінімум 70 млрд грн і більше 20 років на повне відновлення дорожнього полотна країни: мова йде про ремонт 147 тис. км доріг.
Перш ніж підвищувати фінансування, необхідно забезпечити жорсткий контроль дорожніх робіт на всіх етапах — від проектування до здачі об’єкта в експлуатацію, а також дотримуватися контролю гарантійних робіт, що дозволить зменшити вартість 1 км дороги і збільшити експлуатаційний термін дорожнього покриття.
