Українське промвиробництво в липні впало на 2,6%
Промислове виробництво в Україні (без урахування території АР Крим, м. Севастополь і частини зони проведення АТО) у липні 2017 року в порівнянні з відповідним місяцем 2016 р. упало на 2,6% (скориговано на ефект календарних днів — 2,2%) проти зростання 3,8% місяцем раніше. За даними Держстату, падіння промислового виробництва з початку року склало 15,3%.
У січні-липні 2017 року порівняно з відповідним періодом 2016 року індекс промислової продукції склав 99,3%. Виробництво скоротилося практично в усіх галузях добувної промисловості (-6,5% до аналогічного періоду попереднього року), а також скоротилися поставки електроенергії і газу (-6,3%), металургійне виробництво впало на 3%.
Каталізатором падіння промислового виробництва стало припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей і захоплення підприємств, розташованих на непідконтрольних територіях. Збільшення негативного внеску чистого експорту в зв’язку з переорієнтацією підприємств енергетичного і металургійного сектора на імпортовану сировину для заміни втраченої ресурсної бази, а також втрата виробничих потужностей експортоорієнтованих галузей промисловості прямопропорційно позначається на падінні ВВП.
Частково в I кв. 2017 року зазначені наслідки були компенсовані позитивною зовнішньою кон’юнктурою, за рахунок високих цін на чорні метали, залізну руду і зерно. Однак з початку квітня спостерігається тенденція падіння світових цін на основні товарні групи українського експорту. Основним ризиком подальшого падіння ВВП є неефективність впровадження компенсаторних механізмів для мінімізації втрат від припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей.
Одночасно залишається невизначеність щодо проведення макроекономічної політики і структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності. При збереженні усіх вищезазначених тенденцій, в середньостроковій перспективі можна очікувати глибоке падіння реального ВВП, а також доходів зведеного бюджету.
За I півріччя 2017 р. істотно збільшився товарообіг з Росією
За даними МЕРТ, за I півріччя 2017 року експорт товарів в РФ збільшився на 26,4%, а імпорт — на 41,5%, хоча до цього був зафіксований спад. «Статистика зростання українського експорту підтверджує, що російські виробники не можуть обійтися без українських продуктів, які є частиною їх виробничого процесу або продукцією споживання», — підкреслила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговий представник України Наталія Микольська.
За даними Держстату, товарний експорт в РФ за I півріччя 2017 року склав $ 1,9 млрд (+26,4% до аналогічного періоду попереднього року), а імпорт — $ 3 млрд (41,5%), при цьому дефіцит торгового балансу — $ 1,1 млрд.
Слід зазначити, що РФ є основним торговим партнером України, її частка у зовнішній торгівлі товарами складає 11,4% (Китай — 8%, Німеччина — 7,8%). У 2013 році загальна частка товарообігу з РФ становила 27,2%. Сумарний експорт та імпорт України за вищевказаний період виріс на 24,2% і 29,2% відповідно — це нижче, ніж темпи зростання торгівлі з РФ.
Основна структура експорту в РФ включає: чорні метали (24,5%), хімпродукцію, котли, машинне обладнання (19,4%), продукти неорганічної хімії (14,8%). При цьому імпортуємо: паливо (42%), добрива (11,9%). Дана структура свідчить, про наявність достатньої доданої вартості при експорті продукції.
Значна частина українського імпорту з РФ — вугілля. На частку Росії припадає половина вугільного імпорту України. У грошовому вираженні імпорт вугілля з Росії за І півріччя 2017 року збільшився до $ 631 млн (з $ 446 млн в січні-червні 2016).
Слід зазначити, що в Європу Україна в основному експортує неготову харчову продукцію, яка несе в собі низьку додану вартість і мінімальний внесок у зростання ВВП. При цьому імпортуємо готову споживчу продукцію з ЄС, яка вимиває кошти українських споживачів.
Негативним фактором є наявність торгового дефіциту за підсумками І півріччя в розмірі $ 2,3 млрд. Дефіцит торгового балансу викликає відкладену девальвацію. На мікрорівні девальвація національної валюти вигідна експортним підприємствам (які акумулюють валютну виручку за кордоном), забезпечуючи більш вдалу цінову конкурентоспроможність. Однак на макрорівні, в умовах кількісного падіння економіки і відсутності кредитування, вона призведе до зростання інфляції, в результаті чого скоротяться кількісні споживчі витрати, що спричинить нову хвилю інфляції.
Український експорт до Канади за січень-червень 2017 року зріс на 76% у порівнянні з 2016 роком
Експорт українських товарів до Канади за перші 6 місяців 2017 року склав $ 22,7 млн, що на 76,3% більше, ніж за аналогічний період 2016 року, повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська. Вона звернула увагу, що також відбувається пожвавлення імпорту канадських товарів в Україну, зокрема, в сфері фармацевтики і морепродуктів, товарів легкої промисловості.
В цілому, безумовно, це позитивний сигнал для української економіки. Однак досягнутий рівень все ще не дотягує до 2013 року. З 2014 року експорт українських товарів на ринок Канади скоротився більш ніж в 2,5 рази (з $ 72,5 млн до $ 28,9 млн), що пов’язано з падінням виробництва в країні. Крім того, імпорт, навпаки, виріс в 1,3 рази.
За 2016 рік негативне зовнішньоекономічне торгове сальдо склало $ 188,4 млн, створюючи дефіцит валюти на валютному ринку країни. Це зайвий раз підтверджує, що зацікавленість канадських споживачів в українських товарах абсолютна незначна.
За I півріччя 2017 року імпорт канадських товарів в Україну збільшився на 94%, до $ 162 млн, що в 7 разів перевищує експорт. Від’ємне сальдо становить $ 139,2 млн — тобто існує велика ймовірність того, що негативне сальдо за підсумками 2017 року ще збільшиться в порівнянні з 2016 роком.
Із 1 серпня набув чинності договір про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою. Відкриття 98% канадського ринку, аналогічно як і ринку України, спричинить збільшення імпорту продукції канадських виробників на вітчизняний ринок. З урахуванням того, що рівень інноваційного розвитку в Канаді вище вітчизняного, канадські товари можуть бути більш конкурентними. Аналогічну ситуацію ми спостерігали після підписання договору ЗВТ+ з ЄС, коли експорт також мав тенденцію до падіння. Так, в 2013 році він становив $ 16,7 млрд, 2014 року — $ 16,4 млрд, 2015 рік — $ 13,02 млрд, 2016 — $ 13,49 млрд.
Річний план з ремонту доріг виконано на 22% - Мінінфраструктури
За даними Укравтодору, станом на 18 серпня 2017 року проведено ремонт на 756 км автодоріг загального користування. «Також проведено ямковий ремонт 6,3 млн м² доріг, що дозволило забезпечити проїзд на 40 тис. км автодоріг загального користування», — відзначили в міністерстві.
За плановими показниками «Укравтодору», на 2017 рік заплановано відремонтувати 2 000 км автодоріг та провести ямковий ремонт на 16 млн м² дорожнього полотна. Раніше було озвучено, що на дорожні роботи вже направлено 5,3 млрд грн з держбюджету, 1,4 млрд грн з кредитних коштів, а також 3,2 млрд грн за рахунок митних коштів; виконано ремонт на 600 км доріг.
Згідно з цифрами держбюджету, на 2017 рік на розвиток дорожнього господарства закладено 7,7 млрд грн. Виходячи з витрачених коштів, у бюджеті «Укравтодору» залишилося 2,4 млрд грн. В середньому виконання 1 км дороги обходиться в 16,5 млн грн. Тобто, на виконання планових показників країні необхідно близько 20 млрд грн для завершення ремонтних робіт в 2017 році. Але, згідно з держбюджетом, їх фактично немає.
З такою ситуацією в цілому ми отримаємо показники весняних доріг 2017 року, коли дороги розбиті, гроші витрачені, плюс до цього потрібно ще погасити боргові зобов’язання «Укравтодору» на суму в 7,3 млрд грн. Разом з цим, цифри цільових дорожніх надходжень показують, що гроші є: за період 2014-2016 років зібрано цільових дорожніх податків — 90 млрд грн. При цьому «Укравтодор» отримав всього 52 млрд грн, решта — дельта в сумі 38 млрд грн — пішла на інші потреби держави.
