Торгівля України з Німеччиною перевищила € 3 млрд
За шість місяців 2017 року товарообіг між Україною і Німеччиною зріс на 21,5% — до € 3,2 млрд. Про це повідомив посол України в ФРН Андрій Мельник.
Товарообіг € 3,2 млрд, про який говорить посол, розподіляється наступним чином: експорт українських товарів до Німеччини склав $ 722,8 млн, імпорт — $ 2,6 млрд . Таким чином, негативне торговельне сальдо досягло $ 1,9 млрд.
Для порівняння, у 2013 році товарообіг між Україною і Німеччиною становив $ 8,4 млрд (експорт - $ 1,6 млрд, імпорт - $ 6,8 млрд). У 2014 році експорт — $ 1,5 млрд, імпорт - $ 5,4 млрд. У 2015 р. — $ 1,3 млрд і $ 4 млрд відповідно. І тільки в 2016 році скорочення торгівлі між Україною та Німеччиною припинилося: обсяг експорту — $ 1,4 млрд, а обсяг імпорту — $ 4,3 млрд.
Як можемо бачити, на сьогоднішній день товарообіг між Україною і Німеччиною впав майже в 3 рази в порівнянні з 2013 роком, а саме: торгівля з Німеччиною за обсягами була найвищою у порівнянні з іншими країнами Європи.
Що ж стосується товарної структури торгівлі, то вона особливо не змінилася: найбільше продаємо в Німеччину продукцію з чорних металів, електричні машини, одяг. Купуємо, в свою чергу, реактори ядерні, котли, автомашини.
У цілому спостерігається зростання торгового обороту з країнами ЄС, що пов’язано з реалізацією агропродукції і металургійної продукції при вдалій ціновій кон’юнктурі на ринку. Зокрема, експорт продовольчих товарів в країни Європи за результатами 2016 року дозволив Україні увійти до ТОП-3 постачальників агропродукції в ЄС. Найбільший обсяг товарів експортується в Італію (металургійна продукція, соняшникова олія, пшениця) і в Польщу (в основному, руда і соняшникова олія). Якщо говорити про імпорт з країн Європи, то тут, перш за все, варто відзначити зростання частки енергоносіїв.
Важливо: експорт української продукції має низьку додану вартість, що впливає на економічну ситуацію.
Виплавка сталі в Україні впала майже на 13%
Виробництво сталі в Україні в липні 2017 р. знизилося на 12,9% — до 1,81 млн т у порівнянні з липнем 2016 р. Про це свідчать дані World Steel Association. При цьому загальна світове виробництво сталі в липні 2017 р. склало 143,2 млн т, що на 6,3% вище рівня відповідного місяця 2016 року.
Вітчизняні металурги в червні 2017 року в порівнянні з червнем минулого року скоротили виробництво сталі на 13% — до 1,593 млн тонн, опустившись при цьому з 13-го на 14-е місце в списку світових виробників металургійної продукції.
За підсумками січня-липня поточного року Україна скоротила виробництво сталі в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року на 18% — до 11,9 млн тонн.
За даними об’єднання металургійних заводів «Укрметалургпром», виробництво загального металопрокату за січень-липень скоротилося на 19% — до 10,2 млн тонн, виплавка чавуну скоротилася на 22% — до 10,96 млн т. Обсяг виробництва коксу також скоротився, на 21% — до 5,95 млн т.
Каталізатором скорочення виплавки сталі в Україні на тлі світового зростання стали наслідки блокади Донбасу, які мали відкладений ефект і, як бачимо, тепер почали проявлятися. Припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення залізничними та автомобільними шляхами, націоналізація підприємств на непідконтрольній території, порушення виробничих ланцюжків — стали причинами падіння металургійного виробництва.
Якщо на початку року можна було очікувати подальшого зростання виплавки сталі в Україні, то тепер на це розраховувати не доводиться. Оптимістичним варіантом буде мінімізація зниження у порівнянні з 2016 роком.
Держава не надто турбується про забезпечення компенсаторів для бюджетоформуючих галузей країни, в той час як підтримує (дотує) підприємства агрокомплексу. Якщо влада не забезпечить впровадження ефективного плану підтримки металургійного комплексу, економіка країни може опинитися на межі катастрофи.
Незадоволені високими тарифами кияни розгромили офіси «Київенерго»
У Києві 24 серпня, в День незалежності України, невідомі розгромили два центри з обслуговування клієнтів компанії «Київенерго».
Населення України вкрай незадоволене тими платіжками за ЖК-послуги, які їм приходять. Багато хто просто не в змозі їх оплатити. Тільки за останні півтора року заборгованість населення за ЖКП зросла на 153%, досягнувши показника в 29,1 млрд грн.
За нашими прогнозами, з початком опалювального сезону багато українців залишаться без субсидій або з малою її частиною, тому розміри заборгованостей за ЖКП стануть ще більших обсягів.
Але громити центри обслуговування абонентів «Київенерго» — нелогічно і безрезультатно.
«Київенерго» та інші постачальники послуг в сфері ЖКГ працюють за тими законами, які прийняла ВР України (де більшість голосів — у БПП), вони працюють за тими тарифами, які встановила НКРЕКП (яку створив і призначив Президент).
«Київенерго» і будь-яка інша компанія в даному випадку лише виконують те, що прийняла і встановила чинна влада.
Тому громити центри обслуговування абонентів — рівносильно погромам обмінників через високий курс долара або заправок через дорогий бензин.
Хоча людей, звісно, можна зрозуміти: ті, хто встановив тарифи, оточили себе поліцією і охороною, до них так просто не дотягнутися, тому люди «зганяють» злість там, де це зробити простіше.
