Moody’s підвищило кредитний рейтинг України з позитивним прогнозом
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service, яке входить у трійку найбільших агентств світу, підвищило кредитний рейтинг України до рівня Caa2 і вперше за довгий час видало позитивний прогноз. «Такий імпульс реформ також підтримає оновлення доступу України до світових ринків капіталу, полегшить шлях до рефінансування значних виплат за зовнішнім боргом, які настануть, починаючи з 2019 року», — йдеться у повідомленні агентства.
Слід зазначити, що в рейтингах американського агентства Moody’s боргові зобов’язання з рейтингом Caa вважаються зобов’язаннями дуже низької якості з високим кредитним ризиком, а підвищення рейтингу тільки на одну позначку пояснюється тим, що в найближчі роки Україна має виплатити значні суми у валюті по вже існуючим боргам (на сьогодні загальний держборг України складає $ 75,01 млрд, а це 81% від ВВП).
Крім того, раніше Moody’s підвищило урядовий рейтинг емітента України з рівня Ca до рівня Caa3, а також змінило прогноз з «негативного» на «стабільний» у листопаді 2015 року. Причина — реструктуризація держборгу на суму $ 15 млрд, а не структурні зміни в економіці.
Таким чином, Moody’s підвищує рейтинги дев’яти основних незабезпечених єврооблігацій України, випущених у листопаді 2015 року, з рейтингу Саа3 (близький до дефолту) до Саа2 (вкрай спекулятивний). Однак автори доповіді залишають незмінним незабезпечений рейтинг Са (стан дефолту) за облігаціями, власником яких є Росія з грудня 2013 року.
Інші два провідних рейтингових агентства світу (Fitch і Standard & Poor’s) поки зберігають оголошену навесні цього року рейтингову оцінку України на низькому рівні B- (вкрай недостатній рівень кредитоспроможності).
Підвищення рейтингу не вплине на поліпшення позицій України на ринку позикового капіталу. Зацікавленими в незначній зміні рейтингів можуть бути інвестори, в портфелі яких знаходяться українські облігацій, так як низькі рейтинги свідчать про спекулятивний характер активів інвесторів.
В ЄС вивчають «план Маршалла» для України
У Єврокомісії розглядають так званий «план Маршалла» для України — спільний з Литвою проект допомоги. Про це повідомив глава представництва України при ЄС Микола Точицький. За його словами, документ передбачає виділення Україні щорічно € 5 млрд на підтримку реформ.
Родоначальниками довгострокового плану підтримки України виступили колишні прем’єр-міністри Литви, а також екс-глава литовського МЗС. Всі вони члени партії «Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи», яка є частиною транснаціонального політичного об’єднання ЄНП. Спочатку до литовських політиків приєдналися і німецькі парламентарії, щоправда, з однією умовою: якщо такий план і почне працювати, то тільки під повним контролем і моніторингом з боку Німеччини. Однак у кінці 2016 року посол Німеччини в Україні заявив, що Німеччина не бачить потреби у такому фінансуванні України.
Швидше за все заклики литовських екс-чиновників навряд чи будуть почуті лідерами провідних країн Євросоюзу — у них немає сьогодні зацікавленості в подальшому фінансуванні українських проблем за рахунок своїх платників податків. З якою метою українські чиновники час від часу піднімають питання про «план Маршалла для України», зрозуміло: для залучення уваги, в тому числі іноземних кредиторів. Цим вони намагаються також показати, що роблять все, щоб мати можливість розплатитися за боргами. Адже до кінця поточного року країні належить погасити боргів на $ 1,4 млрд, а ще $ 2 млрд — віддати у вигляді відсотків за раніше сформованим борговими зобов’язаннями.
За останні 3 роки зовнішній борг України збільшився з $ 37,5 млрд (в січні 2014 року) до $ 48,2 млрд (зараз), з яких державний борг становить $ 37,2 млрд. За період з 2018 по 2020 рр. Україні необхідно буде погасити $ 18 млрд, але поки грошей для цього немає, а брати кредити і далі доводиться.
Українці за три роки отримали «теплих» кредитів на 4 млрд грн
Банки, які уповноважені видавати «теплі кредити», з початку запуску «теплого кредитування» (середина жовтня 2014 року) до 21 серпня 2017 року видали населенню 320 тис. кредитів на термомодернізацію і заходи щодо підвищення енергоефективності в житловому секторі на загальну суму понад 4 млрд грн. Про це повідомили в прес-службі Державного агентства з питань енергоефективності та енергозбереження.
Зокрема, найбільшою популярністю користується утеплення індивідуального житла. Цим напрямком програми скористалися близько 210 тисяч сімей, залучаючи на енергоефективні матеріали і обладнання 3,5 млрд грн. Понад 21 тис. приватних домогосподарств отримали в банках 367 млн грн на установку твердопаливних котлів. Більше тисячі ОСББ і ЖБК (а це близько 80 тис. сімей), які стали учасниками програми, отримали в банках 178,3 млн грн на впровадження енергоефективних заходів у багатоповерхівках.
Якщо не бачити картини цілком, а слухати лише гучні цифри уряду про величезні успіхи в енергоефективності, то у рядового українця може скластися враження, що влада зробила колосальний прорив у цій сфері: все навколо модернізується, утеплюється, і ми ось-ось станемо такими ж енергоефективними як Європа.
Але це далеко не так, просто уряд вміє вправно маніпулювати цифрами і видавати бажане за дійсне.
НБУ скасував останні обмеження на зняття готівки
Національний банк України скасував обмеження на зняття готівки з банківських карт і рахунків. Про це повідомляє прес-служба НБУ. Фізичні особи тепер можуть отримувати готівку в іноземній валюті або банківські метали з поточних і депозитних рахунків через каси і банкомати без обмежень по сумі. Крім цього, знімається заборона на випуск депозитних сертифікатів і скасовується вимога погашати їх тільки шляхом перерахування коштів на рахунок власника сертифіката або пред’явника. Також для депозитних сертифікатів в іноземній валюті анулюється вимога до мінімального терміну розміщення.
Обмеження на продаж іноземної валюти, відповідно до яких банк може продати одному клієнту в день суму, яка не перевищує 150 тис. грн в еквіваленті, залишилися в силі.
Як зазначає НБУ, скасовані обмеження втратили свою ефективність і актуальність — не впливають на стан валютного ринку. Також таке рішення повинно сприяти подальшому відновленню довіри вкладників до банків.
Слід зазначити, що останнім часом курс гривні дійсно стабілізувався. Стабілізація курсу на тлі подальшого обвалу економіки сталася з двох причин: грошові перекази наших трудових мігрантів з-за кордону ($ 3,2 млрд з початку року, за минулий рік від 5,4 до 7 млрд дол., або 7% ВВП) і масовий обмін українцями своїх доларових заощаджень через брак коштів для існування.
Із початку року українці продали $ 1,5 млрд, а за весь 2016 рік — $ 2,5 млрд грн. До 2015 року доларів купували більше, ніж здавали. Це офіційно, без тіньового ринку, оборот якого зараз становить до 30% від офіційного. Пік продажів припав на травень-червень. Привабливість гривні як засобу заощадження збільшилася через падіння ставок за валютними депозитами. Вартість доларових депозитів з початку року знизилася на 0,32-0,61 п.п. і становить у середньому 1,12-3,79% річних.
За останні 17 років дефляція у серпні спостерігалася 11 разів. Тобто також позначається фактор сезонності — надходження валютної виручки аграріям експортерам.
Восени гривня почне падати. Причин тому кілька: прогнозоване зменшення врожайності зернових, очікуване збільшення обсягів покупки природного газу, збільшення імпорту вугілля за підвищеними цінами, вливання нових коштів у «ПриватБанк», блокада Донбасу і зобов’язання по поверненню іноземних кредитів. Бюджетна резолюція передбачає ослаблення гривні в другій половині 2017 року на 10-15%.
Виходячи з вищевикладеного, зняття обмежень НБУ дійсно не приведуть до яких-небудь істотних змін на валютному ринку, тому що заощаджень у валюті у пересічних громадян практично не залишилося.
Порошенко: Увесь світ літає на українських крилах
Президент Петро Порошенко привітав українських авіаторів з професійним святом на своїй сторінці в Facebook. «Щиро вітаю українських авіаторів із професійним святом. Завдяки вам на українських крилах літає увесь світу, а Україна має горде звання авіаційної держави», — йдеться у повідомленні.
Президент в своєму повідомленні забув вказати, що хоч у світі й літає досить багато літаків з заводу «Антонов», проте в основному вони були побудовані ще за часів СРСР. Одна з найпопулярніших моделей — Ан-24 — випускалася з 1959 по 1979 рік. Було випущено понад 1200 таких літаків, зараз їх експлуатується близько 100. Іншої історичної моделі — Ан-124 «Руслан» — було випущено 55 одиниць. Зараз експлуатується близько 43 одиниць, велика частина в Росії. З недавнього часу модернізувати ці літаки на «Антонові» РФ відмовилася, вважаючи за краще користуватися своїми потужностями.
За 2014-2015 роки «Антонов» поставив замовникам всього 4 нових серійних літака: 3 Ан-158 на замовлення кубинської авіакомпанії і 1 Ан-148 на замовлення КНДР (вказувалося, що літак може використовуватися як борт №1 для глави держави). У 2016 році жодного літака не побудовано. Були тільки відремонтовані 19 літаків Ан-24, Ан-26 і Ан-30 ВПС України за 5,743 млн грн (близько $ 220 тис. дол.).
20 грудня 2016 року відбулася презентація прототипу Ан-132 — літака-демонстратора Ан-132D, а 31 березня 2017 року відбувся його перший політ. Цей літак особисто презентував Порошенко з представниками Саудівської Аравії (які будуть інвестувати і збирати літак у себе), і нібито він став першим українським літаком без використання комплектуючих російського виробництва. Однак і українського там не надто багато: двигун Pratt & Whitney Canada PW150, авіоніка від Honeywell (США), система життєзабезпечення від компанії Liebherr (Німеччина), допоміжна силова установка від компанії Hamilton Sundstrand (США).
Станом на 2016 рік, портфель замовлень компанії «Антонов» складався з 18 літаків, були попередні угоди на поставку понад 70 літаків Ан-148/158/178 і Ан-132 замовникам з Саудівської Аравії, Китаю і ОАЕ. Однак про реалізацію цих проектів поки невідомо.
19 липня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України державний авіаконцерн «Антонов» був ліквідований, оскільки всі три підприємства, які становили концерн, ще в 2016 році вийшли з його складу і були включені в концерн «Укроборонпром».
Відносно гордості літакобудування — Ан-225 «Мрія», то він також був побудований в період СРСР (в 1984-1988 роках). На даний час один екземпляр знаходиться в льотному стані, а другий готовий приблизно на 70%. У 2016 році директор Антонова говорив, що на будівництво такого літака необхідно близько $ 3-4 млрд. Судячи з усього, робити реальну державну програму розвитку авіабудування відмовилися, так як у 2016 році з китайською компанією Aerospace Industry Corporation of China (AICC) було підписано угоду про наміри, яка передбачає добудову і модернізацію другого примірника Ан-225 з подальшою передачею його Китаю.
З усього вищесказаного виходить, що на сьогодні українське авіабудування знаходиться не в найкращому стані. Говорити, що ми є одними зі світових лідерів віабудування — як мінімум некоректно.
