Євросоюз виділить Україні € 600 млн на початку 2018 р.
У Європейському Союзі прогнозують виділення Україні чергового траншу в розмірі € 600 млн макрофінансової допомоги на початку 2018 року. Про це заявив перший секретар відділу торгівлі та економіки представництва Євросоюзу в Україні Жослін Гитонья.
«Я хотів би підкреслити, що терміни — це суто технічне питання. Може бути невелика технічна затримка в кілька тижнів між прийняттям рішення і безпосередній виплатою, але якщо все буде добре, то транш буде наданий на початку наступного року», - заявив Гитонья.
Програма допомоги від ЄС закінчує своє дію 4 січня 2018 року, і якщо Україна до цього часу не встигне виконати зобов’язання перед ЄС, то за вказану суму допомоги доведеться вести нові переговори. Вимоги ЄС до України в принципі не нові, вони були і перед квітневим траншем (його виділили авансом у надії на прийняття рішень Україною). Серед них – створення умов, при яких було б неможливо порушувати зобов’язання в рамках зони вільної торгівлі з ЄС (мораторій на продаж лісу-кругляку та введення додаткових мит на вивезення товарів), створення автоматизованої системи попередньої перевірки НАПКА електронних декларацій, із використанням доступу до всіх реєстрів, у тому числі Державної фіскальної служби. Для вирішення даного питання знадобиться внесення змін до законів. Крім того, НАПКА має провести організаційну роботу для початку дії такої системи.
Вимогою також є створення відкритого реєстру неповернених кредитів і вирішення питання соціальних виплат переселенцям. Відносно останнього пункту, в серпні поточного року Кабмін скасував обов’язкову перевірку переселенців на присутність за місцем реєстрації, утім інші вимоги ЄС поки лише на стадії реалізації.
Питання скасування мораторію на експорт лісу-кругляку поки що теж у підвішеному стані. Мораторій був прийнятий більше ніж 2 роки тому, і після цього його намагалися скасувати з ініціативи Яценюка, однак проект відповідного рішення був відкликаний. Заяву представника ЄС саме по лісу-кругляку можна розцінювати як підготовку грунту для подальшого просування цього питання. Тобто, гроші ЄС вже практично приготували, тепер м’яч на стороні українських чиновників, які повинні вибрати між грошима від європейців та політичними балами від виборців, адже більшість громадян не підтримують ідею продажу необробленої деревини на захід, тому якщо таке рішення буде прийняте — за нього можна буде поплатитися рейтингами.
США поставлять 700 тис. тонн вугілля в цьому році — посол
Минулого тижня із американського порту Балтимор вийшло судно, навантажене 62 тис. тонн енергетичного вугілля, яке повинно прибути в український порт «Південний» до середини вересня. Про це заявив посол України в США Валерій Чалий. Також посол повідомив, що вартість американського вугілля становить 113 доларів за метричну тонну. Він назвав цю ціну «компромісною» і додав, що її вдалося знизити.
Вугілля з США закуповується компанією «Центренерго» — генеруючою компанією, усі акції якої належать державі в особі Міненерговугілля. На початку року «Центренерго» закуповувала антрацит в Росії по $ 60 за тонну. У червні прем’єр Володимир Гройсман заявив, що «жодна держкомпанія не купуватиме вугілля в Росії». «Після цієї заяви закуповувати вугілля в Росії ми вже не будемо», — підтвердив Олег Коземко (в.о. гедиректора «Центренерго»).
Окрім того, компанія ДТЕК у травні-червні завезла в Україну 140 тис. тонн африканського вугілля по $ 83/т на умовах CIF (в порту «Південний»). Вартість же американського вугілля становить $ 113/т на умовах CIF (у порту «Південний»).
Таким чином, вугілля з США обійдеться Україні на 88% (+ $ 53/т) дорожче російського і на 36% (+ $ 30/т) дорожче африканського. Оскільки у поточному році заплановано постачання 700 тис. тонн вугілля з США, то переплата, в порівнянні з ціною вугілля з РФ, складе $ 37 млн, з ПАР — $ 21 млн.
«Укрзалізниця» здійснила першу операцію РЕПО з держоблігаціями
ПАТ «Укрзалізниця» вперше розмістила тимчасово вільні кошти за допомогою операції РЕПО з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). Сума перших розміщень коштів в інструменти фінансового ринку становить 81 млн грн. Термін, під час якого кошти тимчасово перебувають на рахунках до моменту фінансування, може становити від 1 тижня до 3 місяців.
РЕПО — це операції купівлі-продажу цінних паперів із зобов’язанням зворотного продажу-купівлі через певний термін за заздалегідь визначеною в угоді ціною. Ризик при проведенні операцій мінімізований завдяки дотриманню принципу «поставка проти оплати». Швидше за все, у вересні УЗ повинна виплатити за євробондамами і кредитами ЄБРР близько $ 30 млн. На той час гроші розміщуються в ОВДП за операціями РЕПО для забезпечення їх прибутковості.
Слід зазначити, що таким чином монополія фінансує держбюджет, який спрямовує кошти на фінансування витрат бюджету. Держава отримає кошти для обороту і мінімізує інфляційні ризики на певний період до повернення коштів, які будуть погашатися через емісію.
Операції РЕПО з купівлі ОВДП, є інструментом, який дозволяє державі додатково фінансувати бюджет за рахунок монополій, так як у держбанків вже закінчилася вільна ліквідність для купівлі ОВДП. Втім варто розуміти, використання даного механізму несе за собою додаткові інфляційні і девальваційні ризики.
У аспекті фінансів «Укрзалізниці» варто зазначити, що у 2016 р. ПАТ отримала 78,9 млрд грн доходів. Витрати компанії склали 78,6 млрд грн. Прибуток — 303 млн грн (EBITDA склала 20,5 млрд грн, рентабельність EBITDA — 30%). До державного бюджету в 2016 році від УЗ надійшло 6,8 млрд грн, до державних цільових фондів і місцевих бюджетів — 8,2 млрд грн.
Прибуток, який показала УЗ за результатами 2016 року, в значній мірі був отриманий через невиконання плану по капітальним інвестиціям (були заплановані в обсязі 11,2 млрд грн, однак фактично склали менше 7 млрд грн, тобто план був виконаний менш ніж на 60%). Більш того, виходячи з матеріалів аудиторської перевірки Ernst & Young, у 2016 році УЗ зазнала збитків на більш ніж 7 млрд грн, які були сформовані головним чином за рахунок переоцінки основних засобів, а саме зростання амортизаційних відрахувань до майже 18 млрд грн. Висновок аудиторської компанії продемонстрував неефективність менеджменту УЗ, якому за рік роботи не вдалося досягти поліпшення фінансових показників компанії.
Крім того, за даними Держстату, в 2016 році кількість вантажних перевезень скоротилася на 4% в порівнянні з 2015 роком (на 17% до 2013 року). Оскільки основним вантажем УЗ є вугілля, руда, чорний метал і зерно, в умовах торговельної блокади Донбасу і загального падіння промислового виробництва, в подальшому показники УЗ можуть тільки погіршуватися.
