Економічний дайджест за 4/09/2017

Данилюк: Світовий банк вклав в Україну $ 11 млрд

За 25 років Світовий банк вклав в українські проекти $ 11,6 млрд. Про це повідомляє «Урядовий портал», посилаючись на міністра фінансів Олександра Данилюка. За його словами, ці кошти були спрямовані на інституційну розбудову органів державної влади, підтримку окремих напрямків і проектів.

Данилюк також зазначив, що 3 вересня виповнюється 25 років членства України у Світовому банку.

Як розуміти?

Поточний кредитний портфель Світового банку (СБ) в Україні становить $ 2,8 млрд. В останньому огляді СБ говориться про те, що мета більшості цих інвестицій – підвищення якості базових державних послуг, які приносять безпосередню користь звичайним людям у таких сферах, як водопостачання, водовідведення, опалення, енергопостачання, транспорт, соціальний захист і охорона здоров’я населення, а також розвиток приватного сектора. На ділі ж СБ кредитує окремі проекти. Причому, з шести діючих проектів 4 відносяться до енергетики (підтримка «Укртрансгазу» і «Нафтогазу»), 2 інші проекти – підтримка політики нинішнього режиму і конкретно Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.

Важливо відзначити, що на підтримку енергетики направляються сотні мільйонів доларів, а на відновлення Донбасу – всього $ 3,6 млн, із яких $ 1,3 млн – на утримання чиновників.

Загалом за кредитним позикам СБ Україна повинна виплатити в 2018–2020 роках $ 22 млрд. СБ обіцяє продовження співпраці, якщо Україна буде просувати пенсійну реформу, реформу охорони здоров’я та продаж землі.

У поточному році на закупівлю газу СБ виділяє $ 500 млн (2016 рік – $ 800 млн). При цьому купувати газ можна тільки у європейських постачальників, а ці компанії закуповують газ у «Газпрому». Тобто, спочатку МВФ змушує підвищувати тарифи, а потім СБ пропонує закуповувати газ у своїх компаній за завищеними цінами. Різниця у ціні становить близько $ 30– 40 за тисячу кубометрів, і розплачується за таку різницю населення України.

Друга реформа – охорона здоров’я. СБ наполягає на зменшенні витрат на пенсіонерів та незахищені верстви населення, скорочення кількості ліжкомісць, перехід від стаціонарного лікування до профілактики. Тобто, спочатку медицина робиться недоступною, а потім пропонується кредит, наприклад, на закупівлю дорогих ліків.

Також СБ пропонує розібратися із субсидіями, створити єдину базу її одержувачів, відсіяти тих, хто їх отримувати не повинен. А потім СБ знову запропонує свою фінансову допомогу. Щодо пенсійної реформи — така ж ситуація: підвищення пенсійного віку і скорочення допомоги пенсіонерам, щоб потім кошти направити на капітальні проекти.

Як бачимо, Всесвітній банк веде досить антисоціальну політику: поліпшення якості життя населення не входить в завдання його представників.


Іноземні інвестиції в Україну за 6 місяців 2017 року скоротилися майже в 2 рази

Держстат повідомляє, що обсяг іноземних капітальних інвестицій в Україну (без урахування тимчасово окупованих АР Крим, міста Севастополя та частини зони антитерористичної операції) у січні-червні 2017 р. склав 2 млрд 343,8 млн гривень, що в 1,9 рази менше, ніж за аналогічний період 2016 року.

При цьому інвестиції з держбюджету в січні-червні 2017 року виросли в 3 рази – до 2 млрд 639 млн грн, із місцевих бюджетів у 2,1 рази — до 7 млрд 853,8 млн грн. Слід зазначити, що в загальній структурі капітальних інвестицій, частка іноземних інвестицій – всього 1,5%. Так, загальний обсяг капітальних інвестицій за січень–червень 2017 р. склав 155,8 млрд грн. У цілому за 7 місяців 2017-го чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінений в $ 1,3 млрд, тоді як за відповідний період минулого року – $ 2,4 млрд. Лише $ 265 млн інвестицій було направлено у виробництво, інші – в боргові цінні папери.

Як розуміти?

За останні 3 роки обсяг капітальних інвестицій у доларовому еквіваленті скоротився в 2,4 рази (2013 – $ 30,9 млрд, 2016 – $ 12,5 млрд), які корелюються із загальним падінням номінального доларового ВВП. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій є власні кошти підприємств та організацій, які пов’язані з істотним зростанням інфляції, що впливає на збільшення обсягу капітальних інвестицій, номінованих у гривні. Так, за рахунок власних коштів освоєно 74,3% загального обсягу капітальних інвестицій. При цьому за рахунок держбюджету освоєно лише 1,7% (2011 – 7,5%), у той час як витрати бюджету повинні стимулювати внутрішній розвиток.

Опубліковані дані Держстату за І півріччя 2017 року свідчать про зростання інвестицій в порівнянні з 2016 роком, коли, утім, була зафіксована вкрай низька база для порівняння. Основними суб’єктами зростання інвестицій стали підприємства с/г і промисловості: зростання їх капіталовкладень склало 41% і 24% до попереднього року. На ці два сектора припадає дві третини всього зростання інвестицій у І півріччі і половина їх обсягу в номінальному вираженні (с/г виробники інвестували $ 0,9 млрд, а промислові підприємства – $ 1,9 млрд). Серед галузей промисловості найбільший внесок зробили видобуток нафти і газу, металургія, а також виготовлення дерев’яних виробів. Крім сільського господарства і промисловості, зростанню інвестицій сприяли підприємства будівельної та транспортної галузей: зростання на 17% і 35% відповідно до попереднього року.

Слід зазначити, що зростання капітальних видатків бюджету мало місце також за рахунок інвестиційних програм окремих держпідприємств – таких, як «Укрзалізниця» та «Укргазвидобування», однак обсяг даних інвестицій знаходиться на дуже низькому рівні, тоді як рівень корупції у цих ДП – на високому.

Зростання капітальних інвестицій є ключовим фактором зростання ВВП поряд зі споживанням домогосподарств. В умовах скорочення основних галузей економіки, джерелом фінансування капітальних інвестицій має виступати держава, яка керується ефективною стратегією розвитку з метою підвищення ділової активності регіонів.


Moody’s підвищило рейтинги двох українських міст

Міжнародне агентство Moody’s підвищило рейтинги Києва і Харкова: рейтинг Харкова підвищений з Саа3 до Саа2, а прогноз по рейтингу змінений зі «стабільного» на «позитивний»; рейтинг Києва підвищено з Са до Саа3, прогноз по рейтингу також змінений зі «стабільного» на «позитивний».

Як розуміти?

Перегляд рейтингів Києва і Харкова пов’язаний із підвищенням суверенного рейтингу України за зобов’язаннями в українській та іноземній валюті як базового макроекономічного прогнозу. Міжнародне рейтингове агентство Moody’s недавно підвищило кредитний рейтинг України до рівня Caa2 і вперше за довгий час видало позитивний прогноз.

Підвищення рейтингу тільки на одну позначку пояснюється тим, що в найближчі роки Україна має виплатити значні суми у валюті по вже існуючим боргам, у той час як загальний держборг України складає $ 75,01 млрд, або 81% від ВВП. Варто зазначити також, що у класифікації Moody’s боргові зобов’язання з рейтингом Caa вважаються зобов’язаннями дуже низької якості і схильні до дуже високого кредитного ризику.

У незначній зміні рейтингів можуть бути зацікавлені інвестори, в портфелі яких знаходяться українські облігації: низькі рейтинги свідчать про спекулятивний характер активів інвесторів і необхідності вносити додаткові резерви під сумнівні активи.

На підвищення рейтингу Києва позитивно вплинуло своєчасне погашення містом внутрішніх облігацій (серія G – 1915 млрд грн) у 2016 році. Крім того, Київ поліпшив свій операційний профіцит до 37% в 2016 році. Також Київ завершив реструктуризацію боргу в розмірі $ 448,9 млн і збільшив свої грошові резерви – в середньому 20% операційних доходів в І половині 2017 року в порівнянні з 9% у 2016 році.

Підвищення суверенного рейтингу вказує на зниження ризику, який несуть місцеві органи влади України, проте, враховуючи їх міцні фінансові та операційні зв’язки з центральним урядом, який переживає нестабільну макроекономічну ситуацію, кредитні рейтинги можуть бути ще змінені. Агентство може знизити рейтинг столиці України, якщо знизиться суверенний рейтинг країни або значно зросте заборгованість міста.