Економічний дайджест за 8/09/2017

Рада звільнила від оподаткування доходи іноземних інвесторів від операцій із ОВДП

Рада звільнила від оподаткування доходи іноземних інвесторів, отриманих від операцій з облігаціями внутрішньої державної позики та облігаціями місцевих позик. Цей законопроект був прийнятий під час засідання Верхорвноі Ради 7 вересня.

Законом удосконалено деякі питання оподаткування доходів від державних цінних паперів. Зокрема, передбачено не обкладати будь-які доходи, отримані нерезидентами «за державними цінними паперами, які виплачуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику». Також не оподатковуватимуться доходи «у вигляді відсотків, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету АР Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Держбюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі НБУ, або за кредити (позики), отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями».

Як розуміти?

Слід зазначити, що нерезиденти-власники ОВДП (внутрішні та євробонди) зобов’язані після отримання процентного доходу сплатити податок при поверненні за кордон (репатріація). Згідно ПКУ, в такому випадку нерезидент повинен сплатити податок на доходи, отримані в Україні (15%) або ставку, передбачену міжнародними конвенціями. Даний законопроект скасовує оподаткування процентного доходу нерезидента за ОВДП, що веде до зменшення надходжень до бюджету та збільшення доходыв іноземного інвестора (поліпшується інвестиційна привабливість).

Для резидентів-фізосіб відсотки по ОВДП також не обкладаються податками. Станом на 01.06.2017 у власності у резидентів знаходилося 5,2 млрд грн ОВДП. Однак на 01.09.2017 обсяг ОВДП (внутрішні) у нерезидентів зменшився до 585 млн грн (0,08% в загальній структурі власників ОВДП), за якими середньорічна ставка купона становить 15%.

Крім того, у власності нерезидентів знаходяться 493,52 млрд грн ОВДП (євробонди), середньорічна ставка купона — 8%. Тому втрати держбюджету у зв’язку зі змінами в ПКУ можуть скласти 6 млрд грн (євробонди — 5,99 млрд грн; внутрішні ОВДП — 13 млн грн).

Зменшення оподаткування пов’язане з бажанням уряду зацікавити іноземних інвесторів більшою прибутковістю в зв’язку з гострою необхідністю подальшої реструктуризації державних зобов’язань. Але на сьогодні міжнародні рейтингові агентства оцінюють суверенні державні облігації України як спекулятивні. Крім того, в умовах падіння економіки і макроекономічної нестабільності іноземні інвестори не зацікавлені в українському ринку позикового капіталу. Тому дані зміни приведуть лише до збільшення бюджетного дефіциту.


Уряд схвалив законопроект про ліквідацію Податкової міліції

Кабінет міністрів на своєму засіданні в середу, 6 вересня, схвалив розроблений Міністерством фінансів законопроект про ліквідацію Податкової міліції.
«Податкова міліція повинна бути остаточно ліквідована! Час створювати нову професійну Службу фінансових розслідувань! Відповідний законопроект розроблений Мінфіном і схвалений Урядом», — написав на своїй сторінці в FB міністр фінансів Олександр Данилюк.

Як розуміти?

Податкова міліція у підприємців асоціюється із тиском і сприймається як каральний орган. Ст. 212 КК не відповідає світовій практиці, оскільки будь-який сумнів у несплаті податків встановленої суми є підставою для порушення кримінальної справи. За кордоном у більшості випадків виникає адмінвідповідальність, а кримінальна відповідальність там залежить не від суми несплачених податків, а від характеру вчинених дій: подвійна бухгалтерія, приховування операцій, підробка документів і т. д. В Україні ж криміналізовані майже всі випадки несплати податків понад 800 тис. грн.

Служба фінансових розслідувань буде центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована на протидію, розслідування і розкриття злочинів у господарській сфері, що завдають шкоди публічному інтересу в сфері фінансів. Вона повинна взяти на себе повноваження економічного контролю ліквідованої податкової міліції, СБУ, економічної служби Нацполіціі та МВС.

Законопроект «Про Фінансову поліцію» був схвалений ще в кінці 2016 року. Однак аналіз положень проекту та пояснювальної записки до нього, на жаль, показав, що основна мета, яку ставили перед собою розробники, використовуючи популістські гасла, — сформувати громадську мотивацію для ліквідації податкової поліції, а натомість створити «квазі» орган для боротьби з економічними злочинами, але ніяк не вирішити питання розмежування підслідності та компетенцій існуючої системи правоохоронних органів. У якості підтвердження неефективності діяльності податкової наводяться такі аргументи, як безпідставне внесення відомостей про кримінальні правопорушення в ЕГРДР і негативні результати їх розслідування, недостатній економічний ефект від діяльності. Але правоохоронні органи не є прибутковими або самоокупними організаціями за своєю суттю — таке порівняння суперечить принципам і завданням їх створення, тому використані аргументи щодо економічної доцільності діяльності, щонайменше, неповноцінні, а по факту — це ознака правового нігілізму розробників.

Крім цього, законодавці пропонують встановити граничну чисельність центрального апарату і територіальних управлінь фінансової поліції — не більше 3 тис. осіб. Це спровокує пропорційне зростання навантаження на детектива — із 6-16 виробництв до 9-23. При такій кількості розраховувати на якісне розслідування не доводиться — як наслідок, якість розкриття, відшкодування збитків та інші показники погіршаться.

Існують також інші недоліки в тексті законопроекту, що дозволяють зробити висновок, що положення потребують доопрацювання. Ключові проблеми, які він повинен вирішити в частині розподілу підслідності, — визначення компетенції правоохоронних органів, навантаження, штату (тобто, ті питання, які безпосередньо впливають на ефективність діяльності відомства).


В Україні хочуть підвищити мінімальну зарплату

Після прийняття законопроекту про пенсійну реформу уряд пропонує підвищити мінімальну заробітну плату до 3764 грн. Про це повідомив в ході години запитань до уряду у Верховній Раді міністр соціальної політики Андрій Рева.

«Ми пропонуємо виправлення ситуації  — зробити осучаснення по єдиному зарплатному принципом, тобто перестати гратися з коефіцієнтом і повернутися до єдиного принципу — підвищення заробітної плати. Лише це дає можливість людям праці жити краще, так і отримувати додаткові кошти без штучних коефіцієнтів для підвищення пенсій, і перший крок після того, як ми проголосуємо за реформу — це підвищення базового розміру заробітної плати до 3764 гривень цього року», — повідомив міністр.

Як розуміти?

У своєму виступі Рева нічого нового не сказав: підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року до 3723 грн і так було передбачено бюджетною резолюцією на 2018-2020 рр. Крім того, бюджетна резолюція передбачає поетапне збільшення мінімальної зарплати з 2019 року до 4173 грн, з 2020 року до 4425 грн.

Середня зарплата за липень 2017 р. склала 7339 грн (січень — 6008 грн). Таким чином, мінімальна зарплата на даний момент складає 44% від середньої. Об’єктивно кажучи, чим більше цей відсоток, тим більше стимулів працювати. Разом з тим, хоч з початку 2014 року середня зарплата у гривневому розрахунку і зросла в 2,2 рази, утім у реальному доларовому обчисленні зарплата зменшилася з $ 408 до $ 282 (-$ 126). Для повернення до рівня 2013-2014 років середня зарплата повинна зараз становити 10 600.

Є і ще одна зворотна сторона медалі: так, «операція 3200» обернулася дворазовим підвищенням податків для фізосіб-підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Тільки за три тижні грудня 2016 року підприємництво закрили 130 тис. таких СПД.


В Україні підготували до продажу три держкомпанії

Фонд державного майна України підготував до приватизації у 2017 році три великі державні компанії:

— Аграрний фонд;
— Державну продовольчо-зернову корпорацію;
— Об’єднану гірничо-хімічну компанію.

За словами заступника керівника ФДМУ, зернова корпорація коштує близько 1,5 млрд грн, Аграрний фонд — від 1 млрд грн до 5 млрд грн, старт по гірничо-хімічному комбінату не менш 2 млрд, і є близько 10 претендентів.

Як розуміти?

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» заплановано надходжень від приватизації до державного бюджету на суму 17,1 млрд грн.
За 7 місяців 2017 р. від приватизації отримано 191,5 млн грн, тобто, трохи більше 1% від плану. За словами заступника ФДМУ, на сьогодні вже в планах приватизувати до кінця року майна на 4,5 млрд грн, але прем’єр просить збільшити показники і нібито на сьогодні реальний (знову ж таки, на думку керівництва Фонду) результат — близько 5,3 млрд грн. Із урахуванням того, що дефіцит складає близько 77 млрд грн, продаж основних активів не зможе істотно покрити дефіцит, тому економічний ефект від приватизації буде вкрай мінімальним.

У цілому станом на сьогодні отримати зазначені суми в бюджет теоретично можливо, що можна побачити на прикладі вище перерахованих трьох активів, але часу для здійснення приватизаційних процедур залишилося небагато. Так, Державна продовольчо-зернова корпорація була створена урядом України в серпні 2010 року. До її складу входить розгалужена мережа філій — лінійні і портові елеватори, млини, комбікормові та круп’яні заводи. Сумарно 53 підрозділи-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн тонн зернових, у тому числі сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів складають близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік. На кінець 2016 року основні засоби корпорації склали 3,2 млрд грн. Фінансовий показник на кінець 2016 року — збиток у 3,7 млрд грн. Однак з урахуванням того, що на підприємстві присутній державний менеджмент, неопераційні витрати можуть бути істотно завищені. Так, валовий прибуток на кінець минулого року становив 1,7 млрд грн. Навіть в нинішніх умовах орієнтовна ціна за корпорацію (1,5 млрд) може бути заниженою для такого активу, що зіграє на руку аграрним монополістам.

У свою чергу, ПАТ «Аграрний фонд» за минулий рік мав дохід 2,1 млрд грн, при цьому прибуток до оподаткування склав 400 млн грн, а після нарахування резерву сумнівних боргів і прибуткового податку чистий прибуток досяг усього 48,7 млн ​​грн. При цьому рівень основних засобів з бухгалтерського обліку — 7,4 млн грн, що свідчить про відсутність виробничих потужностей, а заробіток коштів здійснюється за допомогою кон’юнктурних ситуацій на ринку (перепродаж зерна, експорт різноманітної агропродукції). У разі купівлі інвестор не буде мати індивідуальних монопольних складових на ринку, тобто подібне підприємство можна створити з нуля, тому ціна приватизації (1-5 млрд грн) є неконкурентною і навряд чи зацікавить прямого інвестора. Тобто, можливий продаж даного активу з величезним дисконтом, що не приверне істотних надходжень до бюджету.

Об’єднана гірничо-хімічна компанія є найбільш цінним активом із підготовлених до продажу об’єктів. Вона займається збагаченням титанової руди і по суті є монополістом у сфері, працює в основному на експорт. За 2016 рік компанія перерахувала в бюджет України 321 млн грн, що є основним мірилом недоцільності продажу державної компанії. За минулий рік її чистий прибуток склав 643 млн грн. Крім того, основні засоби — 1,5 млрд грн, що в умовах відсутності істотних зобов’язань свідчить про її недооцінку (стартова ціна продажу — 2 млрд грн). Крім того, посадові особи компанії проходять по ряду кримінальних справ (були спроби банкрутства підприємства), тобто, до неї вже давно існує пильна увага з боку представників бізнесу, пов’язаного з правлячою політичною верхівкою. Тому за нинішньої макроекономічної ситуації дана приватизація не буде відповідати національним інтересам.