Оновлений меморандум з МВФ: що вимагають від України?

Міжнародний валютний фонд оприлюднив текст Меморандуму про економічну та фінансову політику в рамках нової програми stand by для України.
МВФ оголосив про нову угоду з Україною 19 жовтня – після того, як уряд виконав вимогу про підвищення цін на газ для населення на 23,5%, а також після перегляду тарифів на опалення відповідно до підвищення ціни на газ. Так, нова короткострокова програма Stand-by (ставка – 3,5%, 14 місяців) замінить угоду в рамках розширеного фінансування EFF (довгостроковий кредит на 10 років за ставкою в 3 %), що було затверджене в березні 2015 року.
В новому меморандумі Фонд поставив низку нових умов, аби мінімізувати короткострокові дефолтні ризики. Втім, як проаналізував «Публічний аудит», ці вимоги спрямовані не на розвиток економіки, а на дотримання бюджетного та монетарного балансу шляхом скорочення соціальних витрат і максимального розпродажу ліквідних активів. Україна, зокрема, взяла на себе такі зобов’язання:
– підвищити тарифи на теплопостачання, починаючи з 1 січня 2019 року, з урахуванням високої оптової ціни на газ для інших теплових компаній до кінця грудня 2018 року;
– обмежити зростання заробітних плат державним службовцям у 2019 році в рамках консолідації бюджетних витрат (не більше 9,4 %);
– частково продати державні частки в «Ощадбанку» та «Украгазбанку» підконтрольним Світовому банку і МВФ організаціям (йдеться про Європейський банк реконструкції та розвитку і Міжнародної фінансової корпорації);
– реалізувати приватизацію низки прибуткових державних підприємств протягом наступного року («Центренерго», вугільної компанії «Краснолиманська», «Індар», «Президент-Готель-Київ»);
– відмовитися від введення будь-яких податкових пільг і зниження ставки податку на прибуток підприємств – як наслідок, вітчизняні підприємства не зможуть отримати фіскальні стимули в умовах нерентабельного та дорогого позикового фінансування;
– призупинити введення другого накопичувального рівня пенсійної системи, фіксуючи таким чином дефіцит Пенсійного фонду (166,5 млрд грн), який і далі наростатиме;
– ухвалити закон про вільний ринок земель сільськогосподарського призначення, який розробляли з експертами Світового банку.
Ключова мета виконання вказаних вимог, як акцентують у «Публічному аудиті», допомогти Україні згенерувати додаткові доходи, які Уряд спрямує на повернення Фонду раніше взятих кредитів і відсотків за ними.
Крім того, МВФ вимагає від влади досягнення таких макроекономічних показників, як інфляція в 7 %, бюджетний дефіцит – 2,3 %, що аналітики «Публічного аудиту» оцінюють як нереальні.
«При цьому, якщо Україна не виконає умови програми, Фонд може припинити виділення траншів і Україна буде змушена оголошувати дефолт», – коментує провідний спеціаліст «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.
У рамках нової програми Україна має отримати 2,8 млрд SDR (еквівалент – $ 3,9 млрд), які будуть спрямовані в резерви Нацбанку для забезпечення стабільності національної валюти в умовах дефіциту платіжного балансу.
Очікуваний транш у розмірі $ 1,4 млрд дозволить здійснити виплати за зовнішніми боргами до травня 2019, не скорочуючи при цьому золотовалютні резерви.
За підсумками вересня ЗВР становили $ 16,63 млрд, що на $ 2,2 млрд менше, ніж на початок року. Зменшення ЗВР в умовах високого дефіциту торгового балансу (прогноз на кінець року – $ 12 млрд) призведе до посилення девальваційних процесів у країні, стверджують незалежні аудитори.
Проблема полягає в тому, що програма є короткостроковою (14 місяців), а план майбутніх зовнішніх виплат на найближчі 5 років занадто інтенсивний ($ 23 млрд). Зважаючи на те, що внутрішніх ресурсів для виплат немає, сьогодні Україна гостро потребує додаткових позикових коштів. Раніше Мінфін розміщував на фінансових ринках українські євробонди за дуже високими ставками (10 %). Реструктуризація зовнішньої заборгованості за рахунок євробондів з високою ставкою купона свідчить про неефективне управління держборгом, адже істотно збільшується обслуговування зовнішнього держборгу, а пікові навантаження за виплатами переносяться на майбутні періоди.
Якщо Україна не зможе погасити або реструктуризувати свої зовнішні зобов’язання, її очікує технічний дефолт, наслідки якого призведуть до фінансової дестабілізації, – це  відтік іноземного капіталу, девальвація національної валюти, закриття зовнішніх позикових ринків.