Під нові санкції РФ потрапили більше 200 осіб і організацій України

Прем’єр-міністр Росії Д. Мєдвєдєв 25 грудня підписав постанову, якою розширив перелік фізичних та юридичних осіб України, що потрапляють під санкції.
«Список фізичних і юридичних осіб України, по відношенню до яких будуть застосовуватися спеціальні обмежуючі заходи розширено. Я підписав відповідну угоду», – написав Мєдвєдєв у Twitter. Він також додав, що «це здійснено для захисту інтересів російської держави, компаній та громадян Росії».
Перший масштабний набір санкції Росії по відношенню до України, який сьогодні було розширений, введений Постановою уряду РФ №1300 від 1 листопада «Про заходи реалізації Указу Президента Російської Федерації від 22 жовтня 2018 р. № 592». Відповідно до тексту постанови, спеціальні економічні заходи по відношенню до фізичних та юридичних осіб України передбачають блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів та майна на території Росії, а також заборону на перерахунок коштів (вивід капіталу) за межі країни.
Спочатку до переліку потрапили судді Конституційного суду України, провладні депутати Верховної ради України VIII скликання, чиновники Адміністрації Президента України, керівники органів виконавчої влади України та крупних українських компаній, а також юридичні особи. Зокрема, в списку були 68 юридичних осіб, більшість із яких – підприємства хімічної, гірничорудної промисловості, а також машинобудівництва.
Із точністю оцінити збитки українських підприємств від таких заходів Москви складно, оскільки інформації про контракти з бізнесом із РФ у відкритому доступі досі нема. Проте «Публічний аудит» спробував показати ситуацію на прикладі сум експорту окремих галузей за 2017 рік, аби оцінити, про які цифри йдеться.
Машинобудівництво (АвтоКрАЗ, «Харківський тракторний завод»)
За даними Держстату України, експорт в РФ продукції, яка може виготовлятися вказаними підприємствами, становив $ 19 млн.
Добрива (группа компаній Ostchem – ПАТ «Азот» і ПАТ «Рівнеазот», «Сумихімпром», «Дніпроазот»)
Експорт цієї товарної позиції – $ 1,1 млн.
Гірничорудна промисловість («Східний гірничо-збагачувальний комбінат», «Вільногірський гірничо-збагачувальний комбінат», «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат», «Криворізький залізорудний комбінат»)
Експорт становив $ 20,1 млн.
Харчова промисловість («Миронівський хлібопродукт», ТОВ «М’ясна фабрика “Фаворит плюс”», «Український бекон», FOZZY group – супермаркети «Сільпо» і «Фора», консерви «Ніжин»)
Заборона на ввезення в РФ через санітарні обмеження.
Фармацевтична промисловість («Фармак», «Хімвектор», ТОВ «Глікохім», ПАТ «Укрхіменерго»).
Експорт – $ 27,2 млн.
Фінансовий сектор («Банк Кредит Дніпро» і страхова компанія «ІНГО Україна»).
«Навіть якщо вказані компанії щось і постачають до РФ, об’єм цих поставок приблизно оцінити в $ 60млн, що є мізером від суми усього експорту України в розмірі $ 43,2 млрд за 2017 рік», – пояснює провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
Сьогодні в перелік серед юридичних осіб було додано 7 підприємств, серед яких – «Укрексімбанк», группа ТАС, ДК «Укроборонпром», ДК «Укрспецескорт», «Центренерго». Інформації про наявні зовнішньоекономічні контракти за вказаними підприємствами немає, тому оцінити реальні втрати неможливо.
По оборонному сектору партнерські відносини були розірвані ще в 2014 році. «Центренерго» і «Укрексімбанк», як українські державні компанії, керуючись негласними вказівками влади, швидше за все також із 2014 року не взаємодіяли з російським капіталом та не постачали товари/послуги на ринок РФ.
«Дніпровагонмаш», Дніпродзержинський та Кременчуцький сталеливарні заводи (група ТАС) і так втратили російський ринок через погіршення стосунків із Москвою (про що раніше розповідав голова групи Тігіпко), тому на них включення до переліку санкцій також навряд чи позначилося.
«Цікаво, що за фізичними особами перелік розширено на 200 осіб, серед яких найбільшу цікавість викликають депутати від Опозиційного блоку, які не так давно провели з’їзд партії та визначили кандидата в президенти в особі О. Вілкула. Можливо, в Москві ще раз вирішили таким чином (санкційним) натиснути на депутатів, аби змусити їх об’єднатися з Бойко для спільного походу на вибори», – резюмує Тарчинський.