Для підвищення зарплат педагогам на 20–70 %, анонсованого попереднім Кабміном, необхідно додатково 45 млрд грн, розповіла в інтерв'ю УП міністр освіти і науки Ганна Новосад.
«Ми зараз із Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де. Є різні оцінки, цієї суми. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, це додаткових майже 45 млрд грн», – говорить Новосад. За її словами, для української економіки це «гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати» і віддати педагогам. Міністр пообіцяла, що рішення буде до другого читання бюджету.
За останні 5,5 років влада не переймалася низькими зарплатами українських вчителів, а також встановленням адекватного цінам розміру прожиткового мінімуму, через що заробітні плати освітян знецінилися. У 2013 році українські педагоги отримували чистими «на руки» від 1 970 грн до 3 500 грн, залежно від стажу, кваліфікації та наукового ступеня. У доларовому еквіваленті при середньому річному курсі НБУ в 2013 році в 7,99 грн/$ середній місячний дохід українського вчителя становив відповідно від $ 246 до $ 438 на місяць. Яку суму для освітян закладають у цьогорічному бюджеті та до чого влада готує їх у найближчі чотири роки, розбирався «Публічний аудит».
10 липня 2019 року Кабмін прийняв рішення про впровадження нової системи оплати праці освітян, яка полягає в прив’язці зарплати до прожиткового мінімуму. Відповідно до рішення Уряду мінімальний оклад становитиме:
у 2020-му – 2,5 прожиткових мінімумів;
у 2021-му – 3 прожиткові мінімуми;
у 2022-му – 3,5 прожиткових мінімумів;
у 2023-му – 4 прожиткові мінімуми.
Із 01.07.2024 року прожитковий мінімум в Україні – це 1 936 грн.
Попередній Уряд пообіцяв у 2020 році мінімальний оклад вчителям в обсязі 2,5 прожиткових мінімумів, тобто 4 840 грн, або $ 189 при курсі долара до гривні в 25,5 грн/$.
У 2021 році йтиметься про 3 прожиткові мінімуми (5 808 грн, або $ 227).
У 2022 році – 3,5 прожиткових мінімумів (6 776 грн, або $ 265).
У 2023 році – 4 прожиткові мінімуми (7 744 грн, або $ 303).
Причому, планові оклади вказуються «брудними». Після сплати ПДФО у 18 % та військово збору в 1,5 % українськи вчителі отримають «чистими»:
у 2020 році – $ 152,
у 2021 році – $ 182,
у 2022 році – $ 213,
у 2023 році – $ 244.
Проте, як з’ясувалося згодом, і на такі мізерні оклади освітян грошей у Бюджеті–2020 не передбачили.
Наразі команда Зеленського звинувачує попередній Уряд, який начебто не передбачив фінансових джерел для його виконання.
Із проекту Бюджету–2020 можна чітко побачити, що 45 млрд грн, яких не вистачило освітянам, були, але команда Зеленського спрямувала їх на інші цілі, а саме:
-
видатки на безпеку й оборону збільшені на 33,8 млрд грн, причому 27,9 млрд грн із цієї суми йдуть як «Нерозподілені витрати на національну безпеку і оборону», тобто ніхто не знає, на які саме цілі витрачатимуться вказані гроші. Ними розпоряджатиметься Рада національної безпеки і оборони, яка підконтрольна Президенту (іншими словами, ці гроші фактично «зарезервовані» під Зеленського);
-
видатки на дорожню інфраструктуру збільшено на 23,3 млрд грн – із 51,1 млрд грн до 74,4 млрд грн, – при тому, що це найкорупційніша ланка в державі і за належного контролю реально забезпечити розширення обсягів ремонту та будівництва доріг без додаткових витрат із бюджету.
Крім того, варто нагадати, що «слуги народу» на чолі з теперішнім Президентом обіцяли заробітну плату вчителя у $ 4000, що більш ніж у 20 разів перевищує суму, яку закладав Уряд Гройсмана.
На виконання обіцянки про заробітну плату вчителя в $ 4000/місяць потрібно $ 24 млрд у рік, а для виконання постанови попереднього Уряду – $ 1,8 млрд.
«Напевно, коли команда Зеленського рахувала та обіцяла вчителям зарплату в $4000, вони розуміли, які фінансові джерела допоможуть їм реалізувати таку обіцянку, тому тепер урядовці можуть легко спрямувати 7,5 % із цих джерел на виконання рішення попереднього Кабміну про невеличке зростання заробітних плат освітянам; або залишити витрати на безпеку, оборону та дорожню інфраструктуру на рівні 2019 року, а вивільнені кошти спрямувати на освіту й інші соціальні напрями», – резюмує провідний аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда.
