Анкара пообіцяла відповісти на санкції США. До чого призведе загострення відносин?

Анкара пообіцяла відповісти на санкції США: «Ми рішуче протестуємо проти рішення Мінфіну США ввести санкції проти нашої країни. Це рішення є несумісним зі статусом держави і бути не може бути пояснена ідеями права та справедливості», – йдеться в повідомленні МЗС Туреччини.
«Спроба США ввести санкції у відношенні двох наших міністрів не залишиться без відповіді»,написав Чавушоглу в Twitter.
До яких наслідків призведе конфлікт, розбирався «Публічний аудит».
Приводів для погроз із боку Вашингтона у введенні санкцій проти Туреччини було декілька. Крім рішення Анкари закупити російські зенітні ракетні комплекси С-400, основною причиною став арешт американського громадянина Брансоно, обвинуваченого турецькою владою в причетності до спроб державного перевороту в Туреччині в 2016 році. Слід нагадати, що в цілому, починаючи саме з 2016 року, відносини між країнами-партнерами по військовому блоку НАТО мали чітку тенденцію до похолодання. Мало місце й відкликання Анкарою свого посла в США, і припинення видачі обома країнами віз громадянам США і Туреччини, і голосування Конгресу за скасування поставок американських літаків F-35 для потреб турецької армії. Однак введення санкцій відносно високопоставлених осіб-чиновників в односторонньому порядку сталося вперше. Підставою для таких дій із боку Мінфіну США послужило саме небажання турецької сторони відпускати з-під домашнього арешту американського пастора Брансона. Цілком ймовірно, що така позиція Анкари безпосередньо пов’язана з аналогічною відмовою Вашингтона видати Туреччині опозиціонера Ґюлена, якого президент Ердоган вважає ключовим організатором невдалого державного перевороту.
Втім, глибинні проблеми між двома країнами викликані іншими причинами. Так, одним із основних невдоволень Штатів є зближення Туреччини та Росії у багатьох питаннях, що стосуються Близького Cходу, а це суперечить інтересам США, оскільки підриває їх позиції в регіоні. Плюс Реджеп Ердоган має власні амбіції відносно розширення свого «місця під сонцем», із претензіями на статус регіонального лідера, з думкою якого необхідно рахуватися.
Якщо попередній президент Америки Обама шляхом дипломатичних прийомів намагався йти від прямого зіткнення з турецьким президентом, то Трамп у властивій йому манері діє без зайвих «пієтетів». Нинішній глава Білого дому почав розхитувати ситуацію всередині Турецької держави: сьогодні в країні триває жорстка валютна криза, що б’є по позиціях Ердогана та його партії, а оголошене ембарго на поставки іранської нафти, яку імпортує Анкара, також впливає на погіршення економіки. Безумовно, турецький лідер це чудово розуміє і не має намірів йти на поступки.
Оскільки турецька сторона пообіцяла не залишити без уваги санкції США на адресу її міністрів, можливе прийняття Анкарою рішення щодо закриття на території Туреччини американської військової авіабази Інджирлік, шо використовується Штатами, в тому числі для контролю за ситуацією на Близькому Сході.