Україна: рухаємося до статусу «аграрної наддержави» чи «сировинного придатку»?

«Аграрний комплекс формує 12% ВВП країни. Це дуже хороший показник, але переконаний, що ми здатні на більше. Потрібно розвивати малий і середній бізнес у селі — українське фермерство», — повідомив сьогодні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він запевнив, що в проекті бюджету на 2018 рік закладено не менше 1 млрд грн на підтримку українських фермерів.

Дійсно, останні роки має місце зростання частки аграрного комплексу в структурі ВВП: у 2013 році вона становила 9%, а тепер 12%. Втім, таке зростання пояснюється у першу чергу падінням промислового виробництва, кумулятивний індекс якого з кінця 2013 року впав на 26,1%, що потягнуло за собою перерозподіл співвідношення основних галузей у структурі ВВП. По-друге, на зростання частки АПК (+ 2,3% тільки за останній рік) вплинуло вдале міжнародне ціноутворення на агропродукцію у першому кварталі 2017 року.

За даними Державної фіскальної служби, із 2016 року експорт аграрної продукції досяг рекордних 43%. Із початку 2016-2017 маркетингового року (06.2016 – 05.2017) українські аграрії експортували рекордні 40,11 млн тонн зернових. Зокрема, пшениці відправлено на експорт 16,54 млн тонн, ячменю — 5,15 млн тонн, кукурудзи — 18,19 млн тонн, жита — 5,4 тис. тонн. Ще трохи і половина всього, що дає світу Україна, буде вирощено на землі.

Оскільки сільськогосподарська продукція має низьку частку доданої вартості, на ній, в принципі, не можна багато заробити. В умовах, що склалися в Україні, вона ще й імпортозалежна. Насіння, добрива, паливо, техніка — більшість із цих позицій імпортуються. У результаті, практично усе, що ми заробляємо, відразу ж витрачається на закупівлю усього того, що потрібно для вирощування нового врожаю.

Варто також зазначити, що стабільно друге місце в регіональній структурі українського аграрного експорту займають країни ЄС: за результатами першого півріччя 2017 року їхня частка становила 34,9%. Втім, більшість виділених ЄС річних квот Україна вибрала за перший квартал поточного року, і відсутність квот для вітчизняних експортерів призведе до подальшого скорочення експорту в ЄС. Хоча Єврокомісія й підвищила квоти на ряд товарних позицій із України, що є безумовним досягненням (квоти на кукурудзу +625 тис. тонн, пшениця +65 тис. тонн, ячмінь +325 тис. тонн, крупа і оброблене зерно +7,8 тис. тонн, овес +4 тис. тонн, мед +3 тис. тонн, виноградний сік +500 тонн, перероблені томати +3 тис. тонн), але вигода від вказаних квот у грошовому еквіваленті може становити всього $ 200 млн, а цього недостатньо для підтримки українського експортера.

Більше того, з початку квітня спостерігається тенденція падіння світових цін на основні товарні групи українського експорту. Вартість ф’ючерсів на зерно і кукурудзу за останній місяць знизилася на 10-15%. Причина падіння котирувань — велика пропозиція пшениці, внаслідок хорошого її світового врожаю у новому сезоні.

«Будь-який продукт, який продається на біржі, є дуже ризикованим, адже він повністю залежить від коливань світових цін. Країни, які опираються на експорт неготової продукції, автоматично потрапляють у зону ризику, адже маржа ними взагалі не регулюється», — пояснює економіст «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

«У зв’язку з падінням світових цін на основну агропродукцію українського експорту, можна очікувати непрості часи для вітчизняної економіки. До того ж, негативна кон’юнктура на міжнародних ринках торкнулася і металопродукції. При збереженні даних трендів у середньостроковій перспективі, можна очікувати перехід рівня реального ВВП у від’ємне значення», — зазначає керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Світові тенденції також закладають ризики для девальвації гривні в майбутньому, не враховуючи впливу від торгової блокади і націоналізації українських підприємств на непідконтрольних територіях.

Сьогодні в України практично немає шансів бути аграрною країною і при цьому мати гідний рівень життя населення. Держава з аграрно-сировинною спеціалізацією економіки ризикує опинитися беззахисною як перед глобальними, так і локальними викликами.