Аргентина попросила допомоги в МВФ на тлі інфляції, девальвації та падіння ВВП. Фонд виділить $ 57 млрд

МВФ збільшить обсяг раніше запланованої кредитної допомоги Аргентині на $ 7 млрд – до $ 57,1 млрд. Про це в середу, 26 вересня, в Нью-Йорку повідомив міністр економіки країни Ніколас Духовне під час спільної прес-конференції з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард.

Вона, в свою чергу, повідомила, що кредитна програма спрямована на те, щоб допомогти Аргентині подолати виклики, з якими країна наразі зіткнулася, і підтримати найбільш вразливі верстви аргентинського населення.
Як Аргентина виходить зі складної ситуації та чи можна повести аналогії між нею та Україною, – в коментарі «Публічного аудиту».
Так, МВФ переглянув розмір фінпрограм із підтримки стабільності економіки Аргентини одразу на $ 19 млрд (до $ 36,2 млрд) до кінця цього року. Загальний розмір короткострокової програми stand-by в $ 57,1 млрд, яка розрахована до 2021 року, збільшився на $ 7 млрд. Ці кошти Уряд країни має використовувати для забезпечення стабілізації фінансової системи та зменшення темпів знецінення національної валюти.
У червні МВФ схвалив відкриття Аргентині кредитної лінії за програмою stand-by на $ 50 млрд терміном на три роки з метою стабілізації курсу песо. У тому ж місяці країна отримала перші $ 15 млрд.
На сьогодні Аргентина проходить через стан рецесії – інфляція близька до 30 %, падіння ВВП на кінець року прогнозується на рівні -3 %. При цьому інвестори все більше сумніваються в здатності Уряду покривати держвидатки та навіть після виділення країна першого траншу не припиняли виведення капіталу. МВФ був змушений збільшити стабілізаційний кредит, який надається в спеціальних правах запозичення (СПЗ, емітується Фондом), аби зменшити відтік капіталу.
Слід зазначити, що від початку 2018 року нацвалюта Аргентини подешевшала на 40 %. Основною причиною стало підвищення базової процентної ставки ФРС США та глобальне зміцнення американської валюти, у результаті чого девальвують національні валюти ринків, що розвиваються. Інвестори побоюються прискорення подальшого зростання ставки ФРС США і позбуваються активів ринків, де присутні макроекономічні ризики. Під серйозний удар також потрапили турецька ліра, мексиканський і чилійський песо, бразильський реал.
За останні три роки держборг Аргентини збільшився на 40 % і наразі сягає 80 % від ВВП (номінальний ВВП у 2017-му – $ 637,7 млрд). Крім того, за даними МВФ, у 2017 році дефіцит рахунку поточних операцій в Аргентині становив 4,8 % ВВП (один із найбільших показників у Латинській Америці). При цьому очікується, що вже в 2019 році значення збільшиться до 5,5 %, а це вказує на додаткові девальваційних ризиків.

«Країни, які мають високий рівень державного боргу й бюджетного дефіциту, а також зовнішньоторговельні дисбаланси, в тому числі й дефіцит рахунку поточних операцій, дуже схильні до ефекту зовнішніх шоків», – пояснює провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

І реакція аргентинського уряду на валютний обвал призвела до підвищення центральним банком облікової ставки з 27,25 % до 60 % (найвищий показник у світі) – так Уряд намагався побороти високу інфляцію, викачуючи ліквідність із економіки.
За словами фахівця, структурні економічні проблеми країни наразі не дозволяють скорегувати ситуацію виключно монетарної діями, тому Аргентина й звернулася до МВФ.
Аргентина за свою історію вісім разів оголошувала дефолт, причому, в 2001 р. – на $ 100 млрд (не поширювався на аргентинські борги МВФ, Всесвітнього банку, Міжамериканського банку розвитку, а також на гарантовані державою позики).
«У цілому економічні проблеми Аргентини дуже подібні до українських. Ключова проблема наших боргів – їх короткостроковість і щільний платіжний календар, у той час як вітчизняна економіка не генерує додаткові доходи для погашення наявних зобов’язань, а це істотно підвищує девальваційні ризики для країни», – резюмує Ляшок.