Банківській системі загрожує нова хвиля кризи

У лютому частка проблемних кредитів (NPL) у банківській системі сягнула 56,2% в порівнянні з січнем. Станом на 1 березня загальний обсяг виданих кредитів скоротився з 1,129 трлн грн (на 1 лютого) до 1,113 трлн грн. Із них непрацюючих кредитів – на 625,503 млрд грн, що зумовлено насамперед зростанням цього показника за неплатоспроможними банками(збільшився з 42,77 % до 44,38%).
Аналіз «Публічного аудиту»
Високий рівень токсичних кредитів є на сьогодні однією з основних загроз стійкості фінансового сектора України. Україна ж є країною з найбільшим історичним світовим максимумом частки NPL (непрацюючих кредитів) – 56,2 % (агентство Moody`s визнало рівень NPL в Україні найвищою серед країн СНД та Східної Європи). За підсумками 2013 року частка проблемних кредитів у банках становила 7,7 %.
Активи діючих банків України, без врахування неплатоспроможних фінансових установ, за ІІІ квартали 2017 року становили 1,283 трлн грн. Станом на 1 грудня кількість чинних в Україні банків, що мають ліцензію на здійснення банківської діяльності, відповідала 84, у тому числі 40 банків – із іноземним капіталом.
«Рівень токсичності необслужених кредитів продовжує залишатися критично високим. Так, за даними НБУ, на 01.03.2018 кредитний портфель українських банків сягнув рівня 1,113 трлн грн, або $ 42 млрд (у 2013 він був $ 113,7 млрд). При цьому, за даними НБУ, в корпоративному портфелі банків обсяг необслужених кредитів становить 625 млрд грн, або 56,2 %», – зазначає провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.
Частка NPL у держбанках – 72,14 % (значна частина стосується «Приватбанку» – 86,7 %), в банках із іноземним капіталом – 44 %, із приватним капіталом – 25 %. При цьому частка NPL у гривні на 1 січня становила 50,6 %, в іноземній валюті – 63 %.
Істотна сума – 27 млрд грн – це необслуговувані кредити в АТО й Криму.
Крім того, на 20 найбільших бізнес-груп припадає близько 50 % загальної кількості NPL, які брали кредити в банках, пов’язаних із власниками бізнесу.
Слід зазначити, що криза 2014–2017 рр. призвела до найбільшого скорочення статутного капіталу саме в банках із українським приватним капіталом на тлі держбанків і фінустанов із іноземним капіталом. Вони втратили близько 61 млрд грн статутного капіталу, який є одним із основних показників належного рівня захищеності фінустанови від непередбачуваних ризиків і збитків.
Поєднує вищеописані банки те, що їх позиції на ринку безпосередньо залежать від впливовості власників, а точніше, від здатності «вибити» у держави необхідні пільги або чергове підвищення тарифів для їхніх природних монополій, за які в підсумку платить не тільки держбюджет, а й усі інші учасники ринку та пересічні громадяни.
Крім того, підвищення облікової ставки НБУ до 17 % зумовило підвищення прибутковості за ОВДП як основного інструменту для отримання доходів банку замість кредитування бізнесу. Таке рішення на короткостроковий термін дозволить мобілізувати додаткові доходи в бюджет, але далі негативно вплине на ділову активність бізнесу, збільшивши вартість позикових ресурсів.
У цілому можна стверджувати, що такий високий рівень проблемних кредитів у банківському секторі вже тепер сигналізує про високі ризики нової хвилі банківської кризи.