Киянам надходять позови за комунальні борги. Позови поки що отримали тільки так звані «злісні боржники». Загальна сума на стягнення – 6 млн грн. Важливо – виселень через борги немає. Про це повідомляє Vgorode.ua з посиланням на главу Деснянської райдержадміністрації Геннадія Заболотного.
Через необґрунтоване і безперервне підвищення тарифів, на тлі збідніння населення та зменшення соціальної допомоги, мільйони українців перетворилися з законослухняних платників на боржників. Оскільки комунальні борги в останні роки стали серйозною проблемою в масштабах всієї України, «Публічний аудит» вирішив нагадати українцям, як захиститися від втрати майна.
Так, уже до початку зими (станом на кінець листопада 2018 року, останні дані статистики) жителі України заборгували за комуналку 47,7 млрд грн – це більше, ніж 1 135 грн на кожного жителя країни, включаючи новонароджених.
В опалювальний сезон борг наростатиме в середньому на 5 млрд грн у місяць і до його завершення досягне близько 60–70 млрд грн, або по 1500–1700 грн на кожного жителя України.
А з 1 травня 2019 року тарифи на газ і ключові комунальні послуги з подачі Уряду рвонуть ще на 20 %, а також почне діяти пеня за несвоєчасне погашення платіжок (вказана норма ухвалена ВР в новому ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»)
«Тому ситуація з нарощенням боргів тільки посилиться», – прогнозує аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда, додаючи, що тільки за останній рік борги населення збільшилися на 68 %, а з 2015 року – на 315 %, або більш ніж у 4 рази (з 11,5 млрд грн до 47,7 млрд грн).
Така ситуація, за словами фахівця, говорить про те, що встановлені владою тарифи не відповідають рівню доходів і є непосильними для більшості українців, а система соціального захисту не працює, як належить. І жодні «репресивні» методи цього не виправлять – ні суди, ні поліція, ні виконавча служба не зможуть відібрати гроші, яких просто немає у 20–30 млн осіб. Судові розгляди десятків мільйонів позовів за ЖК-боргами можуть затягнутися на роки.
Безумовно, постачальники послуг постараються обмежитися спрощеною формою стягнення боргів (судовим наказом), і на цей випадок «Публічний аудит» розробив покрокову інструкцію для українських споживачів – як захистити себе і своє майно.
Так, у разі виникнення боргів за «комуналку» постачальник послуг може надіслати попередження з копією заяви до суду про видачу судового наказу. Такого листа не варто лякатися. «Для самозаспокоєння можна сходити в суд та з’ясувати в канцелярії, чи надходила їм відповідна заява. У більшості випадків – це банальна форма залякування, до суду ніхто нічого не надсилає, постачальники розраховують, що, отримавши такого листа, людина злякається і одразу ж побіжить все погашати», – зазначають юристи «Публічного аудиту».
Однак, навіть якщо постачальник ЖК-послуг попросить суд видати судовий наказ про стягнення заборгованості, копія такого наказу має надійти рекомендованим листом із повідомленням. У людини є 10 днів із моменту отримання попередження про судовий наказ, щоб його оскаржити. Так, вона має подати до суду заяву про його вказування, аргументувавши, чому не погоджується з вимогами постачальника ЖКП, вважає їх необґрунтованими, має зустрічні претензії тощо.
Більшість боргів постачальники намагаються стягнути саме за допомогою судових наказів, оскільки це швидко і не так клопітно, як повноцінний судовий процес, який і затяжний, і затратний фінансово.
Якщо ж постачальник компослуг все-таки піде на повноцінний судовий процес, боржник зможе довести свою правоту, а також подати апеляцію й касацію.
«Тому потрібно зберігати всі документи та фіксувати факти, які можуть підтвердити, що споживачеві надавалися неякісні послуги або не в повному обсязі, порушувалися умови договору про безперебійну подачу води, газу, електроенергії, а також процедури відключення і т. д. Для цього необхідно регулярно писати скарги і претензії на якість послуг, а також документувати порушення з боку постачальника – усе це знадобиться при судовому розгляді», – акцентує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Він звертає увагу, що багатьох українців лякає небезпека втрати квартири чи іншого майна в разі програшу в суді. Проте, це не так. Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (83 460 грн), не може бути стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, а виконавець зобов’язаний виконати судове рішення за рахунок іншого майна боржника (це можуть бути заощадження в банку, з/п, пенсія, стипендія, автомобіль, побутова техніка та інше майно).
Стягнення з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника відбуваються за умови відсутності в боржника коштів на рахунках у банках (або інших фінустановах) або якщо немає іншого майна для повного покриття заборгованості.
«Якщо попередньо забрати вклади з банків, а майно віддати родичам на зберігання, то, крім частини з зарплати чи пенсії, у боржника нічого буде забирати», – підказують вихід із ситуації юристи «Публічного аудиту».
Про звернення стягнення на доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржникові грошові кошти. При цьому з заробітної плати може зніматися щомісяця максимум 20 %.
Крім того, законодавство передбачає розстрочку і відстрочку виконання рішення (за заявою боржника), але для цього необхідні вагомі причини, наприклад хвороба, низький дохід, стихійне лихо, знищення або пошкодження майна і т. д.
«Тобто, у найгіршому випадку в боржника за оплату ЖКП можуть забрати до 20 % від заробітної плати, пенсії або стипендії в рахунок погашення боргу; враховуючи же вкрай низькі доходи українців, процес погашення боргу може затягнутися на десятки років», – резюмують у «Публічному аудиті». – «Кардинально ж ситуацію з боргами може виправити лише їх повне або часткове списання, зниження тарифів і надання субсидій, навіть якщо є заборгованість».
