Вже за традицією напередодні новорічних свят приймався другий за значимістю після Конституції документ — бюджет країни. Після довгих суперечок 274-ми голосами народним обранцям все ж вдалося проголосувати за законопроект №5000 «Про Державний бюджет України на 2017 рік». Що очікувати від цієї події, які плюси і мінуси несе в собі прийнятий документ?
Розрахункові показники, на базі яких складали проект бюджету, орієнтуються на оптимістичний сценарій макроекономічного прогнозу для України. Уряд передбачає, що в 2017 році основними факторами зростання реального ВВП на 3% стануть: сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура, зростання інвестицій, донорська допомога і кредити міжнародних фінансових організацій, розширення і відкриття нових ринків збуту для українських експортерів (країни Азії, Африки), поглиблення співпраці з Європейським Союзом.
Втім, за оцінками експертів «Публічного аудиту» є ризики того, що економічне зростання не вийде на прогнозований рівень.
«Прогнозований Кабміном показник ВВП на 2017 рік становить 95 млрд доларів. Але при цьому Мінфін не надає чіткого обґрунтування таких даних. Враховуючи, що у 2017 році, згідно з прогнозами, продовжиться зниження міжнародних цін на сировину, яка в загальному обсязі українського товарного експорту становлить майже 50% — залізна руда і зернові — оптимізм урядовців викликає запитання», — пояснює керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Перспективи зростання ВВП погіршують і несприятливий інвестиційний клімат, і скорочення кредитування економіки. За даними НБУ, чистий приплив прямих іноземних інвестицій у поточному році склав всього 2,3 млрд доларів, при цьому значна їх частина спрямована в банківський сектор у зв’язку з необхідністю докапіталізації банків.
Збільшення доходів може плануватися перш за все за рахунок інфляційного та девальваційного факторів, і, як варіант, у випадку змін податкового законодавства — тобто підвищення ставок окремих податків. При цьому додаткових надходжень за рахунок детінізації економіки в розрахунках показників доходів державного бюджету не передбачено.
«Станом на листопад 2016 року в дохідну частину бюджету надійшло 463,5 млрд грн. Це лише близько 78% від плану. Тобто, виникає величезний ризик невиконання дохідної частини за цей рік. Але, як показує практика останніх років, уряд вдається до маніпуляцій з виконанням дохідної частини держбюджету шляхом емісії гривні і збирання податків наперед», — підсумовує Гольдарб.
