Міжнародний екскурс дає розуміння тих процесів, які відбуваються без участі українців, поза межами нашого впливу чи врахування інтересів, але матеріалізується безпосередньо на території країни. Тому «Публічний аудит» вирішив проаналізувати, як Україна зав’язана на «мінських домовленостях», від чого залежить отримання чергового пакету фінансових гарантій для України та коли це стане можливим.
Канцлер ФРН Ангела Меркель 24 квітня в ході спільної прес-конференції з президентом США Бараком Обамою у Ганновері заявляє, що сторони конфлікту на Донбасі мають якомога швидше реалізувати кроки, передбачені Мінськими домовленостями. «Ми досі не маємо стабільного режиму припинення вогню й ми мусимо активніше просуватися у політичному процесі», – додала вона.
Що мається на увазі під політичним процесом? Йдеться в тому числі про виконання не тільки Мінських угод, але й положень Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16 вересня 2014 року № 1680-VII. Нагадаємо, що цей Закон надає широкий перелік повноважень окремим районам зазначених областей, як-то: особливий порядок оподаткування, відмінний економічний порядок господарювання, значний вплив на правоохоронний сектор та власні, створені за рішеннями міських, селищних, сільських рад загони народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах.
Загалом передумовою впровадження цих норм визначено обрання на позачергових виборах органів місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, проведених із додержанням засад загальних, рівних, вільних і прозорих виборів, а також публічності та відкритості, встановлених Конституцією України та міжнародними договорами України, що закріплюють загальновизнані міжнародні стандарти забезпечення прав людини і є частиною національного законодавства України, у тому числі, з обов’язковим дотриманням стандартів ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів, із забезпеченням: участі у спостереженні за виборами міжнародних безсторонніх спостерігачів, зокрема від Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, інших міжнародних організацій та іноземних держав, а також інших офіційних спостерігачів; безпечних умов діяльності та безперешкодної участі офіційних спостерігачів у виборчому процесі; виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки; дотримання принципів політичного плюралізму і багатопартійності, рівності прав і можливостей участі у виборчому процесі тощо.
Президент України Петро Порошенко фактично одночасно з заявою канцлера Німеччини повідомив, що найближчим часом очікує направлення озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбас для забезпечення режиму припинення вогню, що стало результатом його переговорів. «Я дуже радий, що цю тверду позицію української сторони зараз підтримали наші партнери в «нормандського форматі», партнери у США, і нарешті ми бачимо, що Росія погоджується на цей формат. Гадаю, що в нас це має вийти», – сказав він.
Згодом, у середу, офіційний представник МЗС ФРН Мартін Шефер повідомляє: «Я з усією відповідальністю можу заявити, що зміни цивільного характеру спостережної місії ОБСЄ не обговорюються за участю Німеччини і Франції ні в рамках ОБСЄ, ні “нормандського формату”.
Для нас важко уявити собі на даний час, як могла б виглядати озброєна місія ОБСЄ, метою якої мало б бути забезпечення безпеки виборів у зайнятих сепаратистами регіонах», – підкреслив дипломат.
Схоже, Президент України вирішив додати вагомості своїм «досягненням» словом «озброєна», але це деталі. Зрозуміло, що після заяви Захарченка про розстріл представників ОБСЄ, які прибудуть для контролю зі зброєю, західні партнери не стали б ризикувати.
«Суть процесу зводиться до того, що сторони, з одного боку заплющуючи очі на фактичний стан справ, а саме постійні обстріли та тільки формальний режим припинення вогню, всіма своїми публічними виступами та діями намагаються формально дотриматися прописаних алгоритмів, необхідних для умовного припинення конфлікту, виборів і, як наслідок, через деякий час, відновлення економічної співпраці з РФ», – вважає заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.
Строки для підготовки нормативної бази для проведення виборів на території Луганської та Донецької областей були чітко окреслені на минулому тижні. У світлі привітань з нагоди формування нового Уряду це має бути зроблено до червня 2016 року.
Під час зустрічі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом помічник Державного секретаря Вікторія Нуланд підтвердила готовність з боку США виділити черговий пакет фінансових гарантій для України після прийняття Україною важливих для продовження реформ законопроектів, які були визначені в рамках домовленостей із МВФ.
Більше того, тепер до цього долучено ще й євроінтеграційні процеси, які раніше, начебто умовно, так не позиціонувалися.
Зокрема, представництво ЄС в Україні вже повідомило, що за додатковий час до саміту українська влада має можливість виконати свої зобов’язання щодо проведення реформ. Перегляд дати саміту також дозволить дочекатися перегляду програми МВФ, а також провести оцінку попереднього виконання Угоди про асоціацію. Дипломатична місія підтвердила, що попередньо саміт перенесено на вересень, остаточна дата його проведення буде визначена під час візиту Порошенка до Брюсселя наприкінці червня.
Заступник глави Адміністрації Президента Костянтин Єлісєєв стосовно цього заявив: «Те, що саміт буде в вересні, означає, що до цього часу ми вже завершимо перегляд програми МВФ. А це дозволить нам отримати наступний транш макрофінансової допомоги від ЄС (в обсязі 600 млн євро)».
«Отже, саме протягом червня повинні вирішитися й питання щодо виділення чергового кредитного траншу МВФ, і прийняті зміни до законодавства в частині забезпечення виборів у Луганській та Донецькій областях, а також фінансової допомоги від ЄС; плюс не забуваймо про кредитні гарантії США. Можна сказати, Петро Олексійович в Брюсселі «на коврі» доповідатиме про те, що зроблено. Відносини стають прозаїчно прості: «товар – гроші», і не інакше», – коментує Вігірінський.
Крім того, очевидним стає й те, що в просто завіряння та слова Президента не повірять. Так, Єврокомісар із питань Європейської політики сусідства і переговорів із розширення Йоханнес Хан повернеться в Україну на початку червня, щоб побачити, як в Україні здійснюються реформи, – повідомив голова Групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер. «Його ключовий меседж був: візьміть все, що ви можете від попереднього уряду, будуйте на цьому і не втрачайте час, якого у вас немає». За його словами, Хан «заохочував всіх політиків і всіх, з ким зустрічався, не намагатися розмірковувати над тим, щоб заново винайти колесо».
Він також зазначив, що вирішення проблеми боротьби з корупцією є умовою, яку необхідно виконати для надання 600 млн євро… Тому український уряд має продовжувати демонструвати свою відповідальність».
Цікавою є також позиція радника Кабміну з питань реформ пана Міклоша, який полемізував на тему попереднього технократичного та сьогоднішнього урядів, зокрема щодо Наталії Яресько та Айвараса Абромавичуса він зазначив: «З одного боку, цих реформаторів і технократів бракуватиме. Але з іншого боку, технократи мали один суттєвий недолік – вони не були політиками, тому не здійснювали комунікацію, не робили політичну роботу».
«Ці слова важливі, і з них вбачаються такі висновки: Уряду Гройсмана-Порошенка Захід дозволив мати місце взагалі як явищу, ймовірно, під гарантії забезпечення проведення політичних рішень у парламенті, оскільки відсоток підтримки урядових законопроектів часів Яценюка у Верховній Раді був неймовірно низьким», – переконаний фахівець «Публічного аудиту».
Тому при формуванні Уряду захід погодився на креатуру Президента та відмовився від власних представників-технократів. Ймовірно, Президент використовував при цьому саме аргумент політичної комунікації з парламентом, яку повинен забезпечити Гройсман. Конкретні зобов’язання, яких вимагали та зобов’язали на себе взяти представники ЄС, США, — це ті ж закони, а також безапеляційне дотримання програми співпраці з МФВ. Плюс до цього – чітко окреслили строки виконання, від яких залежатиме подальша підтримка, співпраця та вирішення життєво важливих для країни питань. Цей строк – червень 2016 року.
«З цього і випливають усі перелічені вище інформаційні сигнали про вибори в Донецькій та Луганській областях, про перенесення саміту на вересень із попереднім звітуванням у червні, приїзд місії МВФ для перегляду програми та прийняття рішення про виділення чергового траншу. Тож, наступний парламентський сесійний тиждень у середині травня 2016 року буде лакмусовим папірцем, який продемонструє ефективність членів цього Уряду та Президента для Заходу. Тому швидше за все, план, який прописано для українців буде виконано, незважаючи на будь-яку громадську непокору», – резюмує Андрій Вігірінський.
