Чого слід очікувати від зниження облікової ставки

Національний банк України (НБУ) з 25 жовтня знижує облікову ставку на 1 %, до 15,5 % річних. Про це в четвер, 24 жовтня, повідомив голова центробанку Яків Смолій.

За словами голови, НБУ продовжує цикл пом'якшення монетарної політики, оскільки бачить тенденцію до уповільнення інфляції до цілих 5 %.

Згідно з прогнозом регулятора, зростання споживчих цін у поточному році становитиме 6,3 %. 

Також регулятор поліпшив прогноз за зростання ВВП у 2019 році з 3% до 3,5%. У наступному році зростання очікується на рівні 4 %.
Які завдання переслідує регулятор такий кроком, – у матеріалі «Публічного аудиту».
НБУ розуміє, що наразі розвиток основних галузей вітчизняної економіки на конкурентному міжнародному рівні неможливий без адекватного внутрішнього кредитного ресурсу та державної стимулюючої політики. Найбільші торгові країни намагаються надавати преференції для внутрішнього виробника, розв’язуючи міжконтинентальні торгові суперечки.

«Крім того, без зниження облікової ставки нереально опустити в Україні кредитні ставки до обіцяних новим Урядом 12–13 % річних», – коментує економіст «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

За його словами, Кабмін має обмежене коло інструментів для підтримки національної економіки. При цьому політика встановлення високої процентної ставки спричинила істотне здорожчання кредитів для суб’єктів господарювання (рівень кредитування економіки становить лише 15 % ВВП, критичний відсоток  проблемних кредитів – 54,56 %), що в свою чергу гальмує економічну діяльність та приріст товарної пропозиції.  Як результат, попит перевищує пропозицію товарів, внаслідок чого підвищуються ціни та збільшуються обсяги імпорту. Побічний результат інфляційного таргетування Нацбанку через збереження високої процентної ставки викликає передумови для збереження хронічної інфляції. Таким чином, політика інфляційного таргетування НБУ шляхом збереження високої облікової ставки продемонструвала негативні наслідки для вітчизняної економіки.
Рішення НБУ про зниження з 25 жовтня облікової ставки на 1 % річних, до 15,5 %, –найістотніше зменшення в 2019 році. Раніше центробанк знижував ставку не більш ніж на 0,5 % річних за раз. Останній етап попереднього циклу її зменшення НБУ робив протягом березня 2015 – травня 2017 року, з 30 % до 12,5 %. Після цього, зафіксувавши зростання інфляційних процесів, він реалізовував політику її підвищення до 18 %. Завдяки цьому намагався мобілізувати додаткові доходи в бюджет (в умовах високого бюджетного дефіциту) та рефінансував поточну заборгованість за більш високими ставками, що виявилося основним каталізатором рекордних прибутків для банків України. Частина активів, вкладених банками в зазначені цінні папери, становить понад 54 % від загальних працюючих активів банків. В інших країнах світу відповідна частина таких активів становить 20–30 %.
На валютний ринок облікова ставка почала суттєво впливати від початку 2019 року, коли іноземці почали розкуповувати наші ОВДП (загальний портфель паперів нерезидентів збільшився в 15 разів і сягнув до 25 жовтня 98 млрд грн). Західні інвестори не мають гривні для покупки облігацій, тому вони регулярно продають долар на міжбанку, зміцнюючи нашу нацвалюту.

«Поки нерезиденти активно скуповують ОВДП, курс долар падає, а гривні зростає, але як тільки вони припиняють це робити, українська валюта знову дешевшає», – прогнозує Ляшок.

За оцінкою спеціалістів, одних заробітків вітчизняних експортерів недостатньо для підтримки стабільності гривні. По-перше, вони залежні від сезонності та міжнародної цінової кон’юнктури. По-друге, в Україні скасували обов’язковий продаж валютної виручки – підприємства почали часто притримувати долар для продажу, коли їх не влаштовує низький курс. Слідом за сьогоднішнім зниженням облікової ставки НБУ відбудеться зниження прибутковості за держоблігаціями, що може призвести до відтоку капіталу нерезидентів. А ось у майбутніх періодах це позитивно вплине на ділову активність бізнесу, зменшуючи вартість позикових ресурсів, необхідних для розвитку. Однак вказані дії призведуть до збільшення ліквідності на ринку, що сприятиме збільшенню інфляційних процесів, тому зниження облікової ставки має бути наслідком не короткострокового зменшення інфляційних процесів (інфляція за січень – серпень 2,7%), а посилення ділової активності та пропозиції товарів на ринку.
Разом із тим, зменшення облікової ставки впливатиме на падіння привабливості ОВДП, які є основним джерелом фінансування дефіциту держбюджету нинішнього року (доходи загального фонду держказни становлять лише 95 % від розпису), а також дієвим інструментом реструктуризації поточних зобов’язань.
Відчутний внесок у фінансування бюджетного дефіциту зробив Нацбанк, який вже (достроково) повністю реалізував перерахунок частини свого прибутку в розмірі 64,9 млрд грн – без цього реальне невиконання плану дохідної частини бюджету могло становити 17,1 %. У цьому контексті важливою є ремарка, що певна частина прибутків НБУ формується за рахунок доходів із ОВДП, які перебувають у портфелі Нацбанку. По суті, регулятор викуповував урядові облігації, допомагаючи згладжувати касові розриви держбюджету, Мінфін платить високі відсотки по частині ОВДП на користь центробанку, значна частина отриманих останнім прибутків перераховується до держбюджету. Між тим, у портфелі регулятора зосереджено ОВДП на 337 млрд грн. Навіть невелика частина цих коштів, якби вони були задіяні на реалізацію спеціальних програм кредитування реального сектора економіки, дала б змогу прискорити темпи зростання економіки.

«НБУ повинен бути обережним в пом’якшенні монетарної політики, оскільки є ризики щодо залучення достатньої кількості коштів для фінансування бюджетного дефіциту. Зменшення ставки купону за державними облігаціями зменшить інтерес інвесторів, які можуть розпочати вивід валюти за кордон та посилити девальваційні процеси. У той же час, Мінфін має мінімізувати розміщення коротких державних облігацій, виплати за якими можуть нести найбільші ризики. Якщо органи виконавчої влади зможуть забезпечити стимулювання галузей із високою доданою вартістю державною підтримкою (податкові пільги, вчасне відшкодування ПДВ, державне кредитування), то вітчизняна економіка отримає позитивний сигнал для зростання», – резюмує Ляшок.