Чому Кабмін знову повернувся до ідеї «нульової декларації»?

Кабмін має намір до кінця цього року розробити законопроект про введення загального декларування доходів громадян і податковий контроль витрат фізичних осіб непрямими методами. Така пропозиція вже внесена в пріоритетний план дій Уряду на 2017 рік.

Це вже не перша спроба уряду ввести тотальний контроль за доходами і видатками українців. Раніше пропонувалося, щоб громадяни декларували своє майно, а також готівкові та безготівкові кошти. Причому, обов’язкова умова для декларування готівки – відкриття рахунку в банківських установах, що, зі зрозумілих причин, викликало бурю невдоволення й обурення людей, які втратили довіру до вітчизняної банківської системи.

На думку керівника «Публічного аудиту» Максима Гольдарба, починати треба з іншого: спочатку підняти довіру до банківської системи, щоб люди безбоязно несли в банки свої кровні. «Посадіть всіх тих негідників, які розвалили українські банки, запустіть систему заново, дайте гарантії, і вже тоді, з часом, коли все більш-менш нормалізується, люди знову нести в банківські установи свої гроші», – переконаний він.

Багато розвинених держав використовують інструментарій під назвою «нульова декларація», і в цьому, якщо ми говоримо про цивілізації, немає нічого страшного, – підтверджує фахівець. Так держава пропонує своїм громадянам задекларувати все, що в них є на якийсь конкретний момент часу.

«Проте це сприймається нормально тільки тоді, коли працює економіка, добре функціонує банківська система. Тобто, держава має право вимагати від своїх громадян “нульову декларацію” вже після того, як повністю виконає перед ними свою місію: забезпечить ринок, роботу, правильне співвідношення витрат і доходів кожного домогосподарства, гарантуватиме національну безпеку, забезпечить фінансову стабільність», – підкреслює Гольдарб .

«Але теперішня влада єдиним способом “реформування” країни бачить вилучення грошей у людей. Тому й пришвидшує введення нульового декларування, зобов’язавши українців при цьому: а) покласти готівку в розгромлені ними ж банки; в банки, з яких у людей та бізнесу за 2014–2016 роки вилучили чверть трильйона гривень; б) заплатити відступні за декларування свого майна», – пояснює він.

Для розуміння останньої тези. Припустімо, у вас є мільйон (тисяча, сто тисяч) гривень, із яких всі необхідні податки сплачені, але вас намагаються обкласти за декларування ще одним податком. Ці гроші вами зароблені: ви, наприклад, продали квартиру, заплатили податок з цієї операції, то чому ще повинні платити? «Тому що при владі є чітка мета: витягнути в населення заощадження за допомогою тарифів на комунальні послуги та введення нульових декларацій. І вона планомірно реалізовується ось уже третій рік поспіль», – підсумовує Гольдарб.

Facebook
Twitter
Google+
VKontakte