Чому зросли золотовалютні резерви України і чи справді це хороша новина

Обсяг міжнародних золотовалютних резервів України протягом липня 2019 року зріс на $ 1,2 млрд у порівнянні з червнем. Про це повідомляє прес-служба Національного банку. «Станом на початок серпня 2019 року золотовалютні резерви України становлять   $ 21,84 млрд (у доларовому еквіваленті). За місяць вони зросли на 5,8 %, в основному завдяки активній скупці надлишків валюти на ринку», − говориться в повідомленні.

«Станом на 1 серпня 2019 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України з поточних операцій уряду і НБУ», − йдеться в повідомленні.

Згідно з даними НБУ, на кінець липня 2019 року міжнародні резерви зросли до $ 21,84 млрд, що на $ 1,2 млрд, або на 5,8 % більше ніж у попередньому місяці. Тим часом, чисті міжнародні резерви НБУ (міжнародні резерви за вирахуванням зобов’язань перед нерезидентами) виросли до $ 11,8 млрд (кінець 2013 року − $ 15,2 млрд), що недостатньо в умовах майбутніх зовнішніх виплат.
Якщо у попередніх місяцях міжнародні резерви скорочувались у зв’язку із плановими виплатами по держборгу (зовнішній держборг – $ 1,4 млрд, валютні ОВДП – $ 0,3 млрд), то за підсумками липня збільшити резерви вдалося переважно завдяки зростанню попиту іноземців на ОВДП. Нацбанк викупив протягом липня $ 1,27 млрд (із початку року − $ 3,5 млрд), що вплинуло на зміцнення національної валюти до 25,13 грн∕$. Зокрема, $ 405,2 млн було куплено під час здійснення інтервенцій з вибору найкращого курсу та $ 865,9 млн – за єдиним курсом. Інтервенцій з продажу валюти Національний банк упродовж місяця не проводив. У той же час, завдяки падінню курсу долара, НБУ переоцінив деякі валютні цінності, які знаходяться в резервах, через що їх обсяг довелося зменшити на $ 56,6 млн.
Іноземні інвестори відновили вкладення в український (саме у внутрішній) держборг у зв’язку з бажанням заробити більше 17 % річних, а також отримати курсову різницю в разі зміцнення гривні, – це й спонукає їх іти на ризик. При цьому, кредитні дефолтні свопи (відображають настрої іноземних інвесторів) України за рік виросли на більш ніж на 100 % − із 311 пунктів до 631 пунктів, що свідчить про зростання дефолтних ризиків.
Зі зростанням обсягів покупки державних облігацій іноземцями часто пов’язують значні ризики для стабільності курсу гривні. Так, купуючи державні облігації, інвестори сприяють зміцненню гривні, проте коли термін дії цих облігацій завершується, то іноземні інвестори забирають номінал облігацій і відсотки по ним, обмінюючи ці гроші на іноземну валюту. Це несе загрозу стабільності гривні і призводить до зростання курсу валют.
У цілому, рівень міжнародних резервів у середньостроковій перспективі суттєво зменшиться. Одним із найсильніших викликів буде погашення держборгів в інвалюті у наступних періодах. До кінця року потрібно виплатити ще $ 3,5 млрд за зовнішнім держборгом і $ 2,8 млрд з валютних ОВДП (сумарно − $ 6,3 млрд).
У 2020 році Мінфіну належить виплатити кредиторам 366 млрд грн, із яких 166,5 млрд грн (або $ 5,6 млрд при закладеному в держбюджеті на цей рік курсі 29,4) становлять зовнішні виплати. У 2021 році загальна сума боргу скоротиться до 290 млрд грн, але збережеться частка зовнішніх виплат − 163,8 млрд грн або $ 5,5 млрд. У 2022 році за зовнішніми позиками витрати знизяться до $ 4,4 млрд, за умови, що курс буде 29,4. Мінфіну буде непросто протягом наступних років щороку виплачувати такі великі суми.
Прогнозуючи потреби України у зовнішньому фінансуванні, МВФ закладав до плану на 2019 рік розміщення боргових цінних паперів на зовнішньому ринку капіталів на суму $ 3 млрд. Ставка таких запозичень могла досягати 11 % річних. Між тим, держави-члени ЄС не залучають позикові кошти на ринках капіталу в ситуаціях, коли ринкові ставки за їх борговими зобов’язаннями наближаються до 7 % річних. Вважається, що така країна знаходиться у кризовому стані та потребує допомоги офіційних кредитних установ за низькими ставками, щоб не погіршувати фінансовий стан. Тобто урядам країн ЄС позичати на фінансових ринках під 7 % − дорого, а Україні під 9,75 % чи навіть 11 %, на думку експертів МВФ, − нормально.
«У найближчі 3 роки, в абсолютних показниках, міжнародні резерви без рефінансування МВФ та розміщення євробондів знизяться з нинішніх $ 20,8 млрд доларів до $ 5,6 млрд, або майже у 4 рази. Крім того, за прогнозами КМУ, дефіцит торгового балансу під кінець 2019 року повинен скласти $ 12 млрд, що є маркером зовнішньоекономічної діяльності країни, яка самостійно не може генерувати валютні кошти. Сьогоднішня фінансова політика держави є залежною від зовнішніх кредиторів, що, цілком ймовірно може привести країну до економічного краху», − підсумовує Дмитро Ляшок, економічний експерт «Публічного аудиту».