Комітет Європарламенту з питань міжнародної торгівлі затвердив торгові преференції для України. Відповідне голосування відбулося у вівторок, 20 червня, у Брюсселі в рамках засідання комітету.
Зокрема, встановлено такі річні квоти: для меду – 2,5 тис. тонн, томатів оброблених – 3 тис. тонн, пшениці – 65 тис. тонн, кукурудзи – 625 тис. тонн, ячменю – 325 тис. тонн.
Остаточно рішення має бути затверджене Європейським парламентом на пленарному засіданні в липні.
Торгові квоти для України не дають українським експортерам тих економічних вигод, яких вони потребують, переконані спеціалісти «Публічного аудиту». Тим більше, ЄС намагається захистити своїх виробників від продукції, яка має низьку додану вартість і більш низьку собівартість, стверджують незалежні аудитори та додають, що більшість виділених річних квот Україна вже вибрала за перший квартал цього року.
«Зона вільної торгівлі передбачає перехідний період на 10 років для українських виробників, щоб ті підігнали продукцію під стандарти ЄС. Але в України немає цих 10 років. За два останні роки (2015 – пробний і 2016 – повний) помітний дуже чутливий економічний спад, а підтримки від ЄС для перекриття втрачених (недоотриманих) доходів немає. Подібні так звані торгові преференції не зменшать розрив дефіциту платіжного балансу, який у цьому році має становити $ 4,5 млрд», – зазначає аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.
Невтішну динаміку, за його словами, підтверджує грошове вираження результатів ЗВТ. Так, експорт товарів виглядає таким чином:
- 2013 рік – $ 16,7 млрд;
- 2014 рік – $ 16,4 млрд;
- 2015 рік – $ 13,02 млрд;
- 2016 рік – $ 13,49 млрд.
Для порівняння, співпраця України з ринками СНД у попередні роки виглядала таким чином:
- 2013 рік – $ 22 млрд;
- 2014 рік – $ 14,8 млрд;
- 2015 рік – $ 7,8 млрд;
- 2016 рік – $ 6,03 млрд.
На сьогодні, на думку, «Публічного аудиту», необхідно налагоджувати співпрацю в напрямі підписання договору ЗВТ, наприклад, із Єгиптом (експорт в 2015 р. – $ 2 млрд, 2016 р. – $ 2,2 млрд) або з Індією (експорт у 2015 р. – $ 1,4 млрд, 2016 р. – $ 1,9 млрд).
Восени 2016 року Єврокомісія розглядала можливість підвищення квоти на ряд товарних позицій з України у таких обсягах:
У результаті в дечому ЄС пішов на поступки, але не за всіма товарними групами (наприклад, щодо поставок свинини, яловичини та м’яса птиці).
Крім того, як стверджують експерти, нещодавнє радикальне скорочення квот на ряд українських сільськогосподарських товарів може істотно погіршити фінансові показники агрохолодингів, а економіку країни позбавити частини необхідної валютної виручки. Ускладнює їм ситуація і загалом негативна кон’юнктура цін на міжнародних ринках.
Так, від початку цього року Україна вже поставила в ЄС 100% від обсягу квоти на пшеницю – 960 тис. тонн, тепер же ця квота поширюватиметься лише на 65 тис. тонн. Для розуміння, за сезон 2015-2016 експорт пшениці загалом становив 17,4 млн тонн.
«Тепер економіка країни зазначає значних втрат, які не зможе компенсувати незначне збільшення квот на решту продукції», – вважає Ляшок.
