Чи піде нова влада на розрив зв’язків із МВФ

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з представниками місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) на чолі з Роном ван Роденом, яка знаходиться в Києві і обговорив підготовку до укладення нового договору про співпрацю, повідомляє прес-служба глави держави. 
Раніше йшлося про те, що під час травневого візиту представники МВФ проінспектують виконання взятих Україною зобов’язань у рамках кредитної програми, щоб Фонд за підсумками цього візиту прийняв рішення про надання другого кредитного траншу (програма stand-by для України на суму $ 3,9 млрд) в $ 1,4 млрд та перегляд виконання умов для наступних виплат кожні півроку – якраз перші півроку минули. «Публічний аудит» аналізує подальші перспективи співпраці нашої країни з МВФ.
Для отримання другого траншу наша країна повинна була до 1 травня розділити Державну фіскальну службу на Митну та Податкову (процес не завершено). До кінця червня – запустити роботу Антикорупційного суду (обрати Голову суду). Продати до кінця червня «Центренерго», «Президент-готель» та низку інших держпідприємств (не виконано). Ввести монетизацію субсидії (виконано). Також для продовження співпраці необхідно продовжити оздоровлення банків, рухатися в напрямі до розділення (анбандлінгу) «Нафтогазу», а також виконати інші умови.
Між тим, Уряд пішов на ряд рішень, якими порушувалися попередні домовленості з Фондом, як-от: скасування кримінальної статті за незаконне збагачення, зниження цін на газ для населення.
На початок квітня 2019 року державний та гарантований державою борг України становив 2 146,64 млрд грн, або $ 78,78 млрд (59 % ВВП). Так, співвідношення держборгу до ВВП із 2010 по 2014 рр. коливалося в діапазоні 36–40 %, що давало можливість вільно обслуговувати борги й розвивати економіку. За даними Мінфіну, саме в 2019 році Україну очікують найбільші виплати за зовнішніми та внутрішніми державними зобов’язаннями. На погашення й обслуговування держборгу цьогоріч було передбачено 417 млрд грн (у т. ч. на погашення зовнішніх боргів – $ 6,6 млрд). У березні Мінфін збільшив прогнозну оцінку платежів щодо погашення й обслуговування держборгу в поточному році до 445,67 млрд грн. Продовжуючи й надалі розміщувати короткі ОВДП за високими ставками, у квітні Мінфін знову збільшив планові виплати за держборгом ще на 15 млрд грн, до 461 млрд грн (12 % прогнозного ВВП). Сума виплат за внутрішнім боргом становитиме 282 млрд грн, за зовнішнім – 179 млрд грн. Тобто, 42 % видатків державного бюджету буде спрямовано на обслуговування боргу, який на сьогодні становить $ 14,2 млрд (перед МВФ).

«Залишається питання стосовно того, чи налаштований новий президент і його команда взагалі продовжувати співпрацю з МВФ. За даними ЗМІ, існує позиція наближеного кола осіб до президента щодо призупинення виплат Фондом та оголошення дефолту, який, втім, невигідний насамперед новій влади», – коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

Закриття зовнішнього ринку запозичень призведе до паніки на внутрішньому позиковому ринку, внаслідок чого держава залишиться без інструментів фінансування значного бюджетного дефіциту (89,9 млрд грн), у результаті чого припинить фінансування всіх соціальних видатків. Заяви про дефолт можуть бути зумовлені бажанням деяких осіб скупити привабливі активи (в т. ч. державні боргові папери) з великим дисконтом (наслідок оголошення дефолту).
Наразі МВФ співпрацює з Україною в рахунок спеціальних прав запозичення (СПЗ), який є штучним резервним і неліквідним платіжним засобом, що емітується МВФ. Крім повернення СПЗ, що перебувають виключно в ЗВР, Україні ще потрібно повертати відсотки за тілом кредиту (у доларах США), що в умовах негативного сальдо торгового балансу (прогноз на 2019-й – $ 12 млрд) деструктивно впливає на фінансову стабільність (зменшення ЗВР) та монетарну політику країни. Протягом 2019–2022 рр. Україна має виплатити зовнішнього держборгу на суму $ 15 млрд.
На прес-конференції представників Світового банку, яка відбулася в Києві 23 травня, прозвучала заява, що на осінь цього року заплановані переговори між МВФ та Україною про нову програму співпраці – більш довгострокову і, ймовірно, «дорогу». Короткострокове відновлення співпраці з Фондом розблокує для України й отримання фінансової допомоги з інших джерел. Зокрема, крім кредиту МВФ (за низькими ставками), який спрямовується саме на поповнення валютних резервів, Україна отримала наприкінці року також кредитні кошти від Євросоюзу й Світового банку. Протягом року кредитні кошти виділяли також інші структури. Крім того, результати переговорів із Фондом прямо пропорційно впливають на вартість позик – наразі українські євробонди розміщуються під 10 %.
У перерахунку на населення України (оскільки виплати здійснюються з грошей, зібраних у вигляді податків до держбюджету) виходить, що кожен громадянин України в 2019 році має віддати близько 10,95 тис. грн, або $ 415, щоб країна могла повністю розрахуватися за боргами. Фактично, віддати потрібно кожну другу гривню з тих, що заплановано зібрати в бюджет, або 77 %  валютних резервів.
Тому, за прознозом «Публічного аудиту», Уряд буде змушений відновити співпрацю з МВФ у короткостроковій перспективі. За цей період нова влада має спрямувати всі зусилля на відновлення економічного потенціалу та розпочати поступове зменшення боргового навантаження, зокрема послаблюючи залежність від співпраці з Фондом.