Дефіцит держбюджету перевищив 12 млрд за підсумками січня. Чому він зростає?

Дефіцит держбюджету перевищив 12 млрд за підсумками січня, повідомляється на сайті Мінфіну. «Публічний аудит» проаналізував, за рахунок чого істотно посилився бюджетний дефіцит.
Так, за даними Казначейства, за підсумками січня 2019 року фіскальні органи мобілізували до бюджету 42,4 млрд грн, що на 5,4 млрд грн менше, ніж за аналогічний період попереднього року (-11,8 %). Невиконання плану органами ДФС становило 20,1 %, або 10,6 млрд грн. Як результат,  бюджетний дефіцит посилився до 12,3 млрд грн.
Невиконання плану податковими підрозділами ДФС сягнуло 7,6 млрд грн (-27,8 %). Падіння надходжень було пов’язане з високими обсягами відшкодування ПДВ експортерам (аграріям), яке за підсумками січня становило 19,7 млрд грн при середньомісячному значенні в 13 млрд грн. У грудні 2018 року спостерігалося збільшення переплат із податку на прибуток і ренту, а також затримки з компенсацією ПДВ, що було зумовлено бажанням Мінфіну відзвітувати про виконання плану за підсумками 2018 року та призвело до нерівномірного розподілу доходів у бюджет у січні 2019-го.
Митні органи не виконали доведений Мінфіном план на 12 % (3 млрд грн). У цілому надходження по митниці були на 10,4 % меншими, ніж за аналогічний період минулого року. Між тим, за даними митної статистики ДФС, у січні 2019 року імпорт товарів в Україну становив 4,15 млрд грн, що на 2 % перевищує показники минулого року. Уряд обіцяв боротися з контрабандою – натомість митні надходження зменшуються при зростанні імпорту в Україну.
Загальний фонд держбюджету за підсумками січня 2019 року не було виконано в розрізі доходної частини на 10,3 млрд грн, а її сальдо становило 53,8 млрд грн.
Видатки держказни – 66,1 млрд грн. Найбільш значущі для держави видатки (соціальні, на оборону та безпеку, на обслуговування державного боргу) були профінансовані, але рівень виконання планових показників за видатками загального фонду державного становив 88 %.
Дефіцит покривався завдяки внутрішнім запозиченням. У цілому в січні Мінфін розмістив ОВДП на суму 41,7 млрд грн (із яких ОВДП у національній валюті – 24,4 млрд грн, в іноземній – $ 587,4 млн та 33,3 млн євро). Втім вказаний механізм призводить до макроекономічних дисбалансів.
Відповідно до затвердженого бюджету внутрішні запозичення на 2019 рік передбачено на рівні 202 млрд грн. Таким чином, держава позичила на внутрішньому ринку рекордну суму коштів (21 % від річної потреби).
Сьогодні в країні склалася така ситуація, що банки в зв’язку з недостатньою кредитоспроможністю позичальників реального сектора (у зв’язку з високою обліковою ставкою НБУ) стикаються з об’єктивними труднощами знаходження надійних клієнтів, здатних надати високий рівень прибутковості залученого капіталу.
Єдиним надійним постачальником доходів за ставкою 19–20 % є державний бюджет. При цьому отримані доходи носять виключно комерційний характер і переважно служать інтересам банківського капіталу, чим і користується нинішня влада, забезпечуючи собі незалежне джерело залучення коштів (не звертаючи уваги на збільшення боргового навантаження).
Тому, якщо не змінити цей монетарний режим, країну в найближчому майбутньому очікує збільшення ризиків боргової неплатоспроможності, а це призведе до катастрофічних наслідків, переконані фахівці «Публічного аудиту». За їхнім прогнозом, у середньостроковій перспективі основні ризики для України є такими: ускладнення доступу до міжнародних ринків капіталу; погіршення цінової кон’юнктури на деяких зовнішніх ринках; зниження обсягів дивідендів держпідприємств; збільшення курсової волатильності.