За даними Державної служби статистики, негативне сальдо зовнішньої торгівлі за січень‑листопад 2019 року становило $ 9,37 млрд. Про це повідомляє прес-служба відомства.
За січень‑листопад 2019-го експорт товарів відповідав показникові в $ 45,96 млрд, що на 6,3 % більше в порівнянні з січнем‑листопадом 2018-го, імпорт – $ 55,33 млрд, що на 6,2 % якщо порівнювати з аналогічним періодом у 2018-му.
Негативне сальдо – $ 9,37 млрд – цей показник збільшився на 5,6 %.
За даними НБУ, за 11 місяців 2019 року дефіцит зовнішньої торгівлі становив $ 12,56 млрд, а швидші темпи зростання імпорту (+9,2 % до відповідного періоду минулого року) до експорту (+6,8 %) впливають на подальше збільшення дефіциту. За даними митної статистики ДФС, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами України за січень–листопад 2019 року сягнув $ 8,2 млрд, що на 3,6 % менше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому темпи приросту експорту – +6 %, а імпорту – +5 %. За даними Держстату, дефіцит зовнішньої торгівлі – 9,4 млрд грн.
Існування розбіжностей між даними Держстату, ДФС та НБУ пов’язано з різницею методологічних підходів, використанням різних джерел інформації. Дані зовнішньої торгівлі товарами, які оприлюднює ДФС, підготовлені на основі митних декларацій. Інформація НБУ коригується за ступенем охоплення (урахування обсягів неформальної торгівлі) та класифікацією (виключення товарів для переробки та перерахунок імпорту товарів із цін CIF до цін FOB). Тому його інформація є більш точною для аналізу.
Експорт товарів знизився через істотне сповільнення зростання поставок продовольчих товарів на тлі високої бази порівняння минулого року та зниження експорту продукції ГМК на тлі подальшого погіршення зовнішньої кон’юнктури. Так, у структурі експорту на першому місці залишається продукція АПК – $ 20 млрд, або 43,5 % у загальній структурі (за підсумками 2018 року – 41,3 %). На другому місці – продукція металургійного комплексу, експорт якої становив $ 9,6 млрд, що на $ 1,1 млрд менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Машинобудування – $ 5,05 млрд, або 11 %.
Фундаментальна проблема полягає в тому, що Україна експортує товари з низькою доданою вартістю (аграрна продукція) і не підтримує ті галузі економіки, які могли б приносити країні значні доходи. Основний сектор економіки, який на сьогодні демонструє позитивну динаміку, – АПК. Втім зростання були забезпечені виключно сприятливими погодними умовами, що дозволило отримати рекордну врожайність. Виробництво зернової культури за підсумками 2018/19 маркетингового року становило рекордні 70,1 млн т. Незважаючи на високі показники продажу агропродукції за кордон, експорт готової продукції з зерна залишається надзвичайно низьким – на рівні 0,6 % у загальній структурі експорту.
Між тим, у листопаді індекс сільськогосподарської продукції обвалився на 18,5 %, до листопада минулого року у фізичних обсягах. Це найгірший результат із грудня 2014 року. За період січня‑листопада 2019-го приріст становить уже лише +2,4 % до відповідного періоду минулого року. У четвертому кварталі зафіксовано падіння індексу сільськогосподарської продукції, що позначиться і на зниженнях темпах приросту ВВП. Сільське господарство разом із лісовим та рибним забезпечили 13 % ВВП за увесь 2018 рік.
Ціни виробників за 11 місяців минулого року знизилися на 4 %, у т. ч. у добувній промисловості – на 19,8 %, у переробній промисловості – на 4,9 %. При поставках за кордон дефляція становила 14,1 %. Майже у всіх сферах промисловості експортні (зовнішні) ціни почали падати, а підприємства – звужувати прибуток. Промислова дефляція може стати маркером подальшого падіння промвиробництва.
У той же час, останні сім місяців падає промислове виробництво, причому в листопаді минулого року промвиробництво впало на 7,5 % до відповідного періоду минулого року і на 4,6 % до попереднього місяця. Скорочення промисловості, найвірогідніше, пояснюється такими причинами, як обмежувальні заходи РФ та ЄС, слабкий внутрішній та зовнішній попит, певне погіршення бізнес-очікувань.
Внаслідок зміни курсу торгової політики географічна структуру товарообігу почала формуватися на користь країн ЄС. Слід зазначити, що Україна в основному експортує в ЄС неготову продукцію за встановленими квотами. При цьому завдяки договору про ЗВТ європейські виробники безмитно поставляють свою готову продукцію, що корелюється з загальним нарощенням імпорту Таким чином, негативне сальдо в торгівлі з ЄС від початку року становить $ 4,5 млрд.
Відсутність дешевого кредитування (висока облікова ставка); високе податкове навантаження, адміністративний тиск і відсутність прозорої судової системи (корупційні чинники); соціально-політична нестабільність у країні; військовий конфлікт на території Донбасу; високий ступінь зносу основних фондів у виробництві відштовхують зовнішніх і внутрішніх інвесторів вкладати в Україну, перетворюючи країну на постачальника дешевої сировини.
