Держава не створила фундаментальних умов для стабільного зростання ВВП

Зростання реального ВВП України в I кварталі 2019 року в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року становило 2,2 %, повідомляє Держстат. Проте такий показник, за оцінкою «Публічного аудиту», не корелюється зі зростанням номінального ВВП – спеціалісти організації розбиралися в причинах такої ситуації.
Так, кумулятивний індекс промислового виробництва від початку року впав на 5,3 % (добувна промисловість -3,2 %, переробна промисловість -4,6 %), що свідчить про кількісне скорочення виробництва. Зокрема, істотне падіння в хімічній промисловості тривало протягом більшої частини кварталу, перш за все на тлі ремонтно-відновлювальних робіт на окремих заводах. За даними Держстату, індикатори економічних настроїв в основних галузях економіки за відповідний період демонстрували від’ємні значення, зокрема індикатор ділової впевненості: в переробній промисловості – -4 %; в будівництві – -19,6 %, у сфері послуг – -3,2 %.
Основний сектор економіки, який на сьогодні демонструє позитивну динаміку, – агропромисловий. Проте зростання були забезпечені виключно за рахунок сприятливих погодних умов, що дозволило отримати рекордну врожайність. Аналізуючи експорт харчової продукції, можна констатувати, що за підсумками минулого року було поставлено зерна на $ 7,2 млрд, що на 11 % більше, ніж за 2017 рік. При цьому експорт готової продукції з зерна – це всього $ 268 тис. (0,6 % у загальній структурі експорту), що на 9 % менше, ніж у минулому році. Висока порівняльна база в агросекторі після рекордного врожаю в 70 млн тонн зернових за підсумками минулого року не сприяє прискоренню розвитку вітчизняної економіки. Відповідно, навіть якщо врожай цього року буде так само хорошим, у розрізі статистичних даних помітного приросту вже не буде.
Оптовий товарообіг за 1 квартал 2019 року становив 500,3 млрд грн (+1,6 % до попереднього року), роздрібний товарообіг – 235 млрд грн (+7 %). Проте на зростання цих номінальних показників вплинули виключно інфляційні процеси. Індекс цін виробників, який охоплює всі стадії виробництва (сировина, проміжні стадії, готову продукцію) у всіх секторах, у річному вимірі показав плюс +8,9 %.

«Тому оптовий та роздрібний товарообіг за вказаних обставин не міг внести свою лепту в зростання реального ВВП. Навпаки, більш високі інфляційні темпи сприяли зменшенню торгівлі в кількісному вираженні. Крім того, тенденція до відтоку робочої сили в інші країни зберігається, що може призвести до зниження споживання», – коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

Зовнішньоторговельний баланс України в першому кварталі 2019 року зведений із дефіцитом у $ 2,1 млрд, що на 5 % більше дефіциту за аналогічний період 2017 року. За січень–березень цього року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в $ 798 млн, тоді як за відповідний період минулого року – $ 453 млн. Однак до реального сектору було спрямовано 78 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій.
Іншим негативним індикатором виявився державний бюджет, який за підсумками 1 кварталу не був виконаний на 11 млрд грн (5 % від плану). Тому державні запозичення виявилися важливим інструментом, завдяки якому вдалося профінансувати бюджетні витрати. Отримувати запозичення доводилося під дуже високі ставки, що збільшувало боргове навантаження. Так, єдиним надійним постачальником доходів за ставкою 19–20 % є державний бюджет. Отримані доходи мали виключно комерційний характер, чим і користується нинішня влада, забезпечуючи незалежне джерело залучення коштів (не звертаючи уваги на збільшення боргового навантаження). Вказаний механізм дозволив сформувати значні прибутки банківській галузі, що була посередником між населенням (через депозити) та державою (через купівлю ОВДП).
Жорсткі монетарні умови в Україні не дозволяють бізнесу залучати позикові ресурси за прийнятними ставками для розширення виробництва. У поточних умовах, коли вартість кредитів під оборотний капітал у гривні залишається вище 22 % річних, розвиток дрібного і середнього бізнесу, по суті, штучно стримується.
У цілому від початку року Мінфін розмістив ОВДП на суму 118,92 млрд грн, із яких цінні папери в національній валюті – 79,92 млрд грн, в іноземній – $ 1,37 млрд та 40,7 млн євро. При цьому державні цінні папери розміщені зі строком обігу менше 1 року (98,1 %), а ставка за облігаціями, номінованими в гривні, сягнула 19 %, у доларах – 6,6–7,4 %. Чистий приплив за операціями державного сектору – $ 1,2 млрд, що пов’язано з отриманням позики під гарантії Світового банку (512 млн євро), надходженням коштів від розміщення ОЗДП ($ 357 млн), активною участю нерезидентів на ринку ОВДП. Мінфін і далі планує здійснювати відповідні розміщення, бо в 2019 році на погашення та обслуговування державного боргу передбачено 461 млрд грн, із них 282 млрд грн – на внутрішній борг і близько 179 млрд грн ($ 6,6 млрд зовнішніх боргів) – на зовнішній. Тобто, 42 % видатків державного бюджету буде спрямовано на обслуговування боргу.
Основним ризиком для реалізації визначеної монетарної політики НБУ (цикл зниження облікової ставки) є ризики щодо залучення достатньої кількості коштів для фінансування бюджетного дефіциту (зменшення ставки купону за державними облігаціями зменшить інтерес інвесторів). У той же час економіка сьогодні не має можливості генерувати додаткові доходи для забезпечення фінансової стабільності. Крім того, рецесія світової економіки та зниження цін на сировинних ринках може посилити дефолтні ризики України.
Тому збільшення номінального ВВП було зумовлене інфляційними процесами та надвисоким рівнем державних запозичень (фінансування державних видатків), а держава не створила умов для стабільного фундаментального росту ВВП через поліпшення ситуації у реальній економіці. Аналізуючи кумулятивну динаміку за останні 5 років, реальний ВВП знизився на -8,6 %. Хоча було достатньо часу, аби вітчизняна економіка змогла б перевищити показники 2013 року (номінальний доларовий ВВП – $ 183,3 млрд).