Держборг скоротився на 66 млрд грн за півроку

Зміцнення гривні в 2019 році призвело до зменшення загального обсягу державного і гарантованого державою боргу на 66 млрд грн − до 2,1 трлн грн. Про це у вівторок, 20 серпня, написав у Facebook голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Однак він зазначив, що існують і певні ризики.
«Так, уряд за півроку розподілив вже 73 % загального обсягу резервного фонду. При цьому майже три чверті виділених коштів спрямовано для тимчасового вирішення нагальних проблем вугільної галузі, в основному, на виплату зарплати шахтарям. Прийняття таких рішень посилює ризики нестачі коштів резервного фонду на непередбачені витрати, перш за все, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій», − зазначив Пацкан.
За даними Мінфіну, на початок липня держборг України досяг $ 80,35 млрд, із яких половина − $ 40,12 млрд − припадає на зовнішні запозичення. Таким чином, із початку року держборг збільшився на $ 2,1 млрд за рахунок стрімкого викупу внутрішнього боргу нерезидентами. Приплив валюти від нерезидентів вплинув на укріплення гривні, внаслідок чого валютна частина держборгу (66 %) у еквівалентному перерахунку на гривні зменшилась із початку року на 66 млрд грн, до 2,1 трлн грн. Між тим, некоректно зіставляти сезонні періоди літної ревальвації та зимньої девальвації для вимірювання динаміки держборгу у національній валюті.
Мінфін продовжує стрімкими темпами нарощувати держборг. Причому робить це незважаючи на той факт, що ліміт запозичень, виписаний в бюджеті, давно перевищено: у бюджеті 2019 року фінансування бюджету за рахунок залучення зовнішніх боргів закладено на рівні 73,68 млрд грн. До теперішнього моменту чистий обсяг залучення (з урахуванням погашення старих запозичень) досяг 74 млрд грн.
За рахунок розміщення ОВДП у великих обсягах влада намагається профінансувати бюджетний дефіцит. Сьогоднішня ситуація з виконанням державного бюджету є критичною. Надходження в держбюджет (загальний та спеціальний фонд) за підсумками січня-липня не виконано на 21,8 млрд грн, це -4,6 % від плану. Таким чином, за рахунок збільшення внутрішнього боргу влада фінансує бюджетні видатки та істотно збільшує боргове навантаження на бюджет (орієнтовно +31 млрд грн − щорічні додаткові відсотки).
Державні запозичення з початку року принесли майже 258,4 млрд грн (90 % від планового показника запозичень). При цьому, високий інтерес іноземних інвесторів до ОВДП (портфель із початку року зріс із 6 до 87 млрд грн!) вплинув на зміцнення національної валюти до долара − 25,13 грн/$. Якщо тенденція з покупками ОВДП буде зберігатися, то не виключено, що ревальвація гривні буде продовжуватись.
Сильна ревальвація нічим не краще сильної девальвації. Особливо якщо ця ревальвація відбувається не внаслідок торгового профіциту, а у зв’язку з присутністю на ринку гарячих грошей. Будь-яке зміцнення нацвалюти робить імпорт більш дешевим для населення, а значить більш доступним. Експорт же навпаки стає більш дорогим і менш конкурентним на зовнішніх ринках. Це призводить до зростання торгового дефіциту. Доходи державного бюджету починають планово скорочуватись у зв’язку зі зменшенням бази оподаткування митних операцій. Зазвичай у такій ситуації ринок за допомогою курсу регулює такі дисбаланси. Однак цього разу різкий приплив іноземної валюти від нерезидентів просто починає працювати неправильно на курс. Проблема в тому, що дефіцит не може рости вічно. Рано чи пізно, він перевалить за критичну зону, що вплине на стабільність нацвалюти. Як тільки девальвація стане загрожувати отриманню прибутковості − капітал швидко вийде з нашого ринку. Відповідно, скоротяться міжнародні резерви. Коли резерви закінчитися, девальваційні процеси стануть загрозою, це буде початком кризи.
До кінця року уряду необхідно заплатити кредиторам ще 169 млрд гривень. Із них 71,4 млрд гривень – за гривневими ОВДП, решта – в іноземній валюті. На початок серпня, за даними Мінфіну, на Єдиному казначейському рахунку було 76,8 млрд гривень на валютних рахунках. Накопичених коштів не достатньо для обслуговування і виплат по державному боргу, у зв’язку з чим владі й надалі прийдеться залучати нові позики. Основна частина зовнішніх боргів – це заборгованість за єврооблігаціями. Найбільший випуск Україна здійснила у 2015 році – майже $ 12,5 млрд. Більшу частину борового портфелю складають короткострокові борги з терміном погашення від одного до трьох років. Така особливість вказує на високу вразливість України до зовнішніх шоків, а короткі терміни запозичень не дозволяють чітко прогнозувати управління держборгом.
У 2020 році Мінфіну належить виплатити кредиторам 366 млрд гривень, із яких 166,5 млрд гривень (або $ 5,6 млрд при закладеному в держбюджеті на цей рік курсі 29,4 грн/$) становлять зовнішні виплати. У 2021 році загальна сума боргу скоротиться до 290 млрд грн, але збережеться частка зовнішніх виплат − 163,8 млрд грн або $ 5,5 млрд. У 2022 році за зовнішніми позиками витрати знизяться до $ 4,4 млрд, за умови, що курс буде 29,4 грн/$. Мінфіну буде непросто протягом наступних років щороку виплачувати такі великі суми.
На жаль, вітчизняна економіка не може генерувати достатній обсягу коштів, щоб провадити агресивну боргову політику, що може призвести до негативних макроекономічних наслідків у майбутніх періодах.