Держстат звітує про зростання середньої зп. Чому українці цього на собі не відчувають?

Держслужба статистики рапортує, що середня зарплата за рік збільшилася на чверть. Так, у вересні середня номінальна заробітна плата в Україні сягнула 9 042 грн, що на 0,7 % більше, ніж в серпні, і на 23 % – ніж у вересні минулого року. 

А індекс реальної заробітної плати у вересні 2018 року в порівнянні з серпнем становив 98,8 %, а відносно вересня 2017 року – 112,9 %.
 «Публічний аудит» пояснює, чому заяви про зростання доходів населення є статистичною маніпуляцією, та розповідає, наскільки критична на сьогодні динаміка щодо заборгованості за виплатами зарплат.
Так, зростання або падіння зарплат може бути абсолютним і відносним – Уряд користується відносними показниками, оскільки абсолютного збільшення немає, а продемонструвати успіхи дуже потрібно.
Для порівняння, наприкінці 2013 року середня з/п в Україні дорівнювала $ 453 (3619 грн при курсі 7,99 грн за 1 $), сьогодні – $ 320 (9042 грн при курсі 28,2 грн за 1 $).
Держстат заявляє про збільшення номінальної зарплати на 23 %, а реальної – на 12,9 %, але при цьому зростання цін за цей період (за інформацією того ж Держстату) перевищує таку ж динаміку за заробітними платами, тобто, фактична купівельна спроможність українців за рік не зросла, а, навпаки, впала.
Тільки за останній рік вартість соціальних товарів і послуг збільшилася таким чином:
  • хліба – на 18–20 %;
  • круп – на 20–103 %;
  • м’яса – на 10–18 %;
  • ковбаси – на 17%;
  • яєць – на 56 %;
  • сала – на 36 %;
  • буряка – на 33 %;
  • моркви – на 87 %;
  • тютюнових виробів – на 25 %;
  • бензину – на 19 %;
  • дизпалива – на 23 %;
  • автогазу – на 27 %;
  • проїзду в міському транспорті – на 30 %.
Тому статистично дохід нібито таки збільшився, але придбати за нього можна істотно менше, ніж роком раніше.
Крім того, власне методика розрахунку середньої з/п не дозволяє відобразити реальної картини того, що відбувається в Україні, бо вона розраховується, виходячи з доходів лише 18 % населення країни.
Статистичний розподіл працюючих людей в Україні та їхніх доходів має такий виглядає:
– із 42,2 млн населення України працюють всього 16,28 млн (38,6 %); інші – пенсіонери, діти й безробітні;
– із 16,28 млн зайнятих українців тільки 7,64 млн (47 %) – штатні працівники, які регулярно отримують з/п, решта 8,64 млн – самозайняті (працюють у власному городі, займаються підприємництвом, підробляють час від часу), що не означає отримання постійного стабільного заробітку;
– із 7,64 млн штатних працівників, за якими розраховується середня з/п в Україні, 73 % (5,6 млн осіб) заробляє в місяць менше 8 000 грн чистими, і всього 27 % (2 млн) – понад 8000 грн.
Як бачимо, тільки 18 % (7,64 млн осіб) населення мають постійну стабільну заробітну плату (це навіть не кожен 5-й), а стабільна з/п, яка перевищує 8000 грн чистими, – лише у 2 млн осіб, або в 5 % населення країни (кожен 20-й). Більшість же працюючих людей в Україні мають дохід, практично не сумісний із життям, а в багатьох країнах безробітним виплачується щомісячна допомога, яка в рази перевищує середній дохід працюючого українця.
Крім того, проблема з доходами громадян на сьогодні є комплексною, і полягає вона не тільки в неспівмірності зростанню доходів. Не менш критично важливим є те, що заборгованість за виплатами з/п збільшується в геометричній прогресії. Так, за період 2014–2018 рр. вона  помножилася на 3,5 разів – зі 808,2 млн грн станом на 01.01.2014 р до 2,9 млрд грн на 01.10.2018 р):
  • 2014 р. – 808,2 млн грн;
  • 2015 р. – 1,32 млрд грн;
  • 2016 р. – 1,9 млрд грн;
  • 2017 р. – 2,5 млрд грн;
  • 2018 р. – 2,9 млрд грн.
Кількість економічно активного населення в Україні зменшилася на 3,07 млн ​​осіб; штатних працівників – на 2,38 млн; зайнятого населення – на 3,28 млн; пенсіонерів – на 2,5 млн.
Сума заборгованості з зарплати економічно активних підприємств збільшилася в 4 рази (зі 438,3 млн грн станом на 01.01.2014 р до 1,7 млрд на 01.10.2018 р).
  • 2014 р. – 438,3 млн грн;
  • 2015 р. – 958 млн грн;
  • 2016 р. – 1,3 млрд грн;
  • 2017 р. – 1,34 млрд грн;
  • 2018 р. – 1,7 млрд грн.
За період 2013–2017 рр. значно скоротилися мережі об’єктів роздрібної торгівлі (на 20 тис.), кількість великих підприємств (на 260 од.), середніх підприємств (на 3,9 тис.), малих підприємств (на 50,8 тис.).
Нещодавно в міністерстві соціальної політики ініціювали законопроект, який нібито захищає права працівників, якщо виникла немала заборгованість виплат з/п з вини роботодавця.
Зазначеним законопроектом передбачається введення посилення захисту прав працівників у разі порушення термінів виплати з/п, зокрема:
– зобов’язання роботодавця оплатити працівнику пеню в розмірі облікової ставки Нацбанку (18 % на жовтень 2018 р.) за кожен день затримки понад 15 днів;
– надання права працівнику тимчасово припинити виконання роботи в разі затримки виплати з/п більше 15 днів;
– виплата працівникові компенсації в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат (за останні 12 місяців) у разі порушення справи про банкрутство роботодавця або припинення трудового договору при звільненні працівника до порушення зазначеної справи.

«Будь-яка дія щодо скорочення заборгованостей за виплатами зарплат є позитивною, але чому цих ініціатив не було ще в 2014 році? Тільки після завершення своєї каденції нинішня влада на тлі чергових виборів демонструє «турботу» про посилення захисту прав працівників. Побачимо, наскільки швидко депутати проголосують за цю законодавчу ініціативу, адже поки що проект тільки перебуває на узгодженні в органах виконавчої влади та сторін соціального діалогу», – резюмує спеціаліст «Публічного аудиту» Максим Котенко.