До кінця року проїзд у столичному метро зросте до 4 гривень

Тільки за перше півріччя цього року збитки комунального підприємства перевищили 330 млн. грн.. Але незважаючи на такі невтішні фінансові показники КП «Київський метрополітен» залишається одним із найбільш привабливих підприємств Києва, особливо для впровадження корупційних схем.

Гарантування безпеки перевезень та підвищення їхньої якості без кардинальної зміни підходу до господарювання в столичній підземці неможливо. І встановлення економічно обґрунтованої ціни на проїзд у метрополітені – перший з таких кроків. Протягом п’яти років тариф у 2 гривні вдавалося утримувати виключно політичною волею міської влади. Наша організація після проведення детального дослідження рекомендує метрополітену піти таким непопулярним шляхом.

Адже збитковість підприємства вже лякає. Порівняно з першим півріччям 2013 року, за шість місяців нинішнього збитки зросли на 86% і дорівнюють 330,4 млн грн (майже стільки метрополітен втратив за весь 2013 рік). Із суми загальних витрат у понад 760 млн грн у 1 півріччі 2014 році лише 15,6 млн пішло на придбання матеріалів, сировини, комплектуючих для ремонту вагонів, колій, ескалаторів, кабельного господарства тощо. Про розвиток та будівництво метрополітену сьогодні годі й говорити.

Проте було б нечесно звалювати тягар тільки на гаманці містян та гостей столиці. ГО «Публічний аудит» рекомендує очільникам КМДА зламати засновану ще за попереднього керівництва сумнівну схему. Ідеться про запровадження в столиці єдиної загальноміської автоматизованої системи для оплати проїзду та обліку пасажирів у наземному та підземному міському пасажирському транспорті «Електронний квиток».

Цей інвестиційний проект вартістю у більш ніж 113 млн грн., з яких 21 млн грн заплановано на підземний міський транспорт, розпочато у 2013 році. Нова столична команда успадкувала його з усіма планами, договорами, виконавцями та проблемами. І, як показують результати дослідження, – завищеною вартістю робіт, безвідповідальністю інвестора і т.п. Так, ТОВ «Альфа Пей Термінал», тільки-но вигравши інвестиційний конкурс, заявило про наміри вкласти в «Електронний квиток» від 150 млн грн до 400 млн гривень. Це більш ніж утричі перевищує розраховані техніко-економічні показники, що дає підстави сумніватися у прозорості проекту. Адже саме при завищенні ціни створюються умови для отримання «відкатів», збільшення частки інвестора в проекті, зменшення оподаткування прибутку тощо.

Та головне, на думку наших фахівців, – метрополітен як підприємство та учасник проекту позбавляється значної частини прибутку від впровадження електронного квитка. Тоді як інвестор протягом 10 років отримуватиме винагороду у вигляді 8,47 % від зібраної виручки в міському пасажирському транспорті Києва, як обумовлено договором. А це 167 тис. грн за день або майже 61 млн грн за рік (якщо тариф на проїзд 2 грн). За умови вартості проїзду метрополітеном 4 грн, дохід інвестора становитиме понад 121 млн грн на рік. За 10 років інвестор матиме надходжень від 587 млн грн до 1,2 млрд гривень. Ці кошти міг би – і повинен! – отримувати метрополітен.

Пропонуємо міській владі переглянути умови запровадження «Електронного квитка», узявши за досвід практику Європи, зокрема Латвії, де протягом п’яти років після переходу на цю систему дохід ризького метрополітену зріс на 20%, бо саме йому належить 51% уставного капіталу в утвореному з однією з досвідчених іноземних компаній.