Як відомо, максимальний розмір суддівської винагороди та заробітної плати нардепів, членів Кабміну, прокурорів, працівників державних органів й інших бюджетних установ, працівників Нацбанку України обмежено 7-ма розмірами мінімальної заробітної плати (Закон України від 29.12.2024 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»).
Мотивував Уряд такі кроки необхідністю збалансувати бюджет та зменшити його видаткову частину.
Продовжуючи політику економії бюджетних коштів, 2 березня Верховна Рада прийняла ініційований Урядом Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», норми якого тимчасово обмежують виплату пенсій працюючим пенсіонерам у розмірі 85% (але не менше 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність) та тимчасово призупиняють виплату спеціальних пенсій народним депутатам, державним службовцям, суддям та прокурорам.
Здавалося б, політика Уряду та законодавців послідовна: скорочуються виплати як заробітних плат, так і пенсій. Подібні кроки необхідні та зрозумілі суспільству, зважаючи на фінансову скруту та спад в економіці.
Проте, як зазначає заступник керівника ГО «Публічний аудит» Андрій Вігірінський, тут є одне дуже вагоме «але».
Вищезазначеним Законом від 2 березня скасовано обмеження на виплату зарплат державних службовців, що були запроваджені наприкінці 2014 року.
Тобто, Уряд та Верховна Рада вирішили, що скоротити видатки бюджету можна за рахунок 660 тис. українців, які, маючи пенсію, продовжують працювати, бо рівень оплати їх праці за місцем роботи не дозволяє прогодувати не те, що сім’ю, а й самих себе.
Голова Пенсійного фонду України заявив, що економічний ефект від обмежень виплат пенсій працюючим пенсіонерам cтановитиме лише 1,5 млрд грн на рік. Для порівняння, скасування підвищення розміру посадового окладу суддів з 10 до 15 мінімальних заробітних плат дає економію в 2,3 млрд грн у рік. З огляду на це ГО «Публічний аудит» вважає скасування обмежень максимальних розмірів оплати праці державних службовців необґрунтованим.
В умовах загостреної економічної кризи, кожен свідомий громадянин розуміє необхідність певних обмежень та економії. Водночас можновладці пропонують робити це тільки тим, хто намагається звести кінці з кінцями. Будьмо відверті, ті чиновники, оплата праці яких перевищує 7 мінімальних заробітних плат, вже давно не розглядають її як засіб до існування, тому додаткові 2–3 тис. грн явно не допоможуть подолати наявні корупційні ризики в їхній праці.
