ФДМУ затвердив перелік об’єктів приватизації

У ЗМІ поширено інформацію про те, що Фонд держмайна скоротив список великих об'єктів приватизації, переглянувши перелік приватизаційних об’єктів із огляду на набуття сили нового закону «Про приватизацію державного та комунального майна». 
Зокрема, йдеться, що зі списку виключені контрольні пакети акцій п’яти обленерго, блокуючі пакети акцій трьох обленерго і «Донбасенерго». У нових списках  відсутні також 75,22 % акцій «Турбоатома», 51 % акцій «Запорізького титано-магнієвого комбінату», 50 % «Азовмашу», 40 % «Світу ласощів».
Із чотирьох запланованих до продажу ТЕЦ – Криворізької, Дніпровської, Херсонської та Миколаївської – вирішили залишити тільки останню.
У той же час до списку включені блокпакети по 25 % акцій «Нафтохіміка» Прикарпаття і нафтопереробного комплексу «Галичина», а також 100 % «України  туристичної», 76,7588 % акцій Херсонського бавовняного комбінату.
У групі найбільших об’єктів, що підлягають приватизації в 2018 році, залишилося тільки чотири позиції: 99,567 % акцій Одеського припортового заводу (ОПЗ), 99,995%  – «Сумихімпром», 68,009 % – «Запорізького виробничого алюмінієвого комбінату» і 78,29% – «Центренерго».
Аналіз «Публічного аудиту»
На сьогодні у ФДМ готують нормативну базу за всіма об’єктами приватизації,  а відстрочка приватизації, зокрема пакетів акцій обленерго, є не більше, ніж тимчасовим заходом. Згідно з перехідними положеннями нового закону про приватизацію, список має бути заново затверджений Кабміном.
На сьогодні ситуація виглядає так, що набуття сили нового закону зіграло на користь бюджету України, хоча й тимчасово. Так,
20 березня ФДМ виставив на торги 25 % акцій ПАТ «Одесаобленерго» за стартовою ціною 149 млн грн. У 2017 році такий пакет акцій не вдалося продати через відсутність пропозицій за 631,3 млн грн. Тому наразі Кабмін переглядає критерії до підприємств, які готуються до приватизації (перш за все йдеться про пакети акцій кількох обленерго).
Швидше за все, протягом року акції обленерго таки знову будуть виставлені на продаж. У минулому році саме вони стали основним наповнювачем бюджету від приватизації. Так, відповідно до закону про держбюджет на 2017 рік, відповідні надходження були заплановані в сумі 17,1 млрд грн. Однак, за даними Фонду, за 12 місяців минулого року до бюджету було  мобілізовано 3,37 млрд грн завдяки приватизації ПАТ «Київенерго», ПАТ «Донецькобленерго», ПАТ «Дніпроенерго», ПАТ «Днепробленерго». Продаж  інших об’єктів не відбувся через відсутність інтересу в інвесторів: тут зіграли роль внутрішні державні чинники, незадовільний фінансовий стан об’єктів.
Бюджетом на 2018 рік передбачено, що на приватизації вдасться заробити 21,3 млрд грн – ці кошти мають бути спрямовані на фінансування бюджетного дефіциту, який, за прогнозами, становитиме 80,6 млрд грн. Поки що, за два місяці поточного року, отримано лише 26,2 млн грн.
У цілому Фонд  вказує на те, що основна проблема в приватизаційних питаннях на сьогодні залишається незмінною: «з молотка» хочуть спустити 380 держпідприємств, але готові до цього лише близько 150 держкомпаній, що перебувають в управлінні Фонду (64 – неліквідні, у держави неконтрольний пакет акцій; 89 – ліквідні, але одна половина – збиткові, у другої – суттєві борги). Державна частка в статутному капіталі топ-об’єктів ( «Турбоатому», «Запорізького титано-магнієвого комбінату», «Азовмашу», «Світу ласощів», «Центренерго», ТЕЦів – Криворізької, Миколаївської, Дніпровської, Херсонської) становить близько 8 млрд грн (основні засоби – 15 млрд грн). При цьому половина підприємств є збитковими; ще в частини – у міноритарних акціонерах перебувають представники великих фінансово-промислових груп, які  по факту керують менеджментом цих підприємств і зацікавлені в їх викупі за заниженими цінами.

Як уже неодноразово вказував «Публічний аудит», приватизація активів під час економічного падіння – неефективне рішення, оскільки активи знецінюються (приватизація «Укртелекому» в 2011 становила $ 1,3 млрд, шести обленерго в 2012 – $ 0,8 млрд). Крім того, наразі функціонує ціла низка унікальних підприємств, приватизація яких (в т. ч. за заниженою вартістю) йде в розріз із національними інтересами нашої країни (як приклад, «Одеський припортовий завод»).