Курс на ЄС і НАТО – Порошенко пропонує змінити Конституцію

На сайті Верховної Ради 4 вересня було опубліковано текст змін, які президент Петро Порошенко пропонує внести в Конституцію України. Так, пропонується внесення змін до Конституції України для «реалізації цілеспрямованого прагматичного курсу України на отримання повноправного членства України в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору як стратегічних зовнішньополітичних пріоритетів держави».
«Публічний аудит» розібрався в змінах, які пропонується внести, та оцінив, наскільки реально ухвалити відповідний Закон. 
Пояснювальна записка до документа починається з вказівки на те, що «російська збройна агресія спричинила докорінні зміни у зовнішньому та внутрішньому безпековому середовищі України, що обумовлює необхідність пошуку нових механізмів гарантування національної безпеки України та чіткого закріплення в Основному Законі держави незворотності цивілізаційного вибору України, уособленням якого є європейська та євроатлантична інтеграція України».
У документі зазначено, що «переважна більшість українського суспільства підтримує курс на повноправне членство України в ЄС та НАТО», хоча по суті настрої в суспільстві на сьогодні розділені 50 % на 50 % і реальної «широкої громадської підтримки європейського та євроатлантичного вибору» також немає.
Згадується екс-президент Янукович, який відмовився від європейського та євроатлантичного курсу, «що викликало революцію Гідності, а триваюча збройна агресія Росії має на меті блокувати інтегрування України до єдиного європейського простору».
Наприкінці пояснювальної записки пропонується закріпити на конституційному рівні юридичну визначеність курсу України на членство в ЄС і НАТО, мобілізувати українське суспільство та українську владу, сприяти реформам, спрямованим на досягнення критеріїв повноправного членства у вказаних установах.
Стосовно тексту законопроекту, то в преамбулу Конституції після слів «громадянської злагоди на землі України» додати слова «та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України».
Ч. 5 Ст. 58 Конституції «Повноваження ВРУ» пропонується доповнити словами «реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».
У Ст. 102 – новий абзац: «Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».
У Ст. 116 пропонується додати нову частину 1-1), згідно з якою Кабмін «забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».
Із перехідних положень ініціюється прибрати пункт «14. Використання наявних військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах лізингу в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України».
Стосовно заборони на розміщення військових баз, указаний крок спрямований на те, щоб теперішня влада змогла говорити про чорноморський флот РФ, який після внесення таких змін у Конституцію нібито не зможе легітимно перебувати на українській території в Криму. Насправді ж, навіть якщо цю норму з перехідних положень приберуть, тлумачити питання оренди та розміщення іноземних військових баз можна буде по-різному, вказують юристи «Публічного аудиту»: з одного боку, як заборону на оренду військових баз, бо це не передбачено Конституцією; з другого – можна буде посилатися на принцип свободи (основоположний принцип права, який означає:  «дозволено все, що не заборонено законом»), якщо прямої заборони щодо цього не буде.
Стосовно пропозицій щодо закріплення курсу України в НАТО, команда Президента, готуючись до передвиборчої гонки, забуває про основні документи, які були ухвалені ще до Конституції України, і до яких сьогоднішні провладні політики так люблять звертатися. Так, нейтральний позаблоковий статус був проголошений ще в Декларації про державний суверенітет України. У розділі IX Декларації зазначено: Українська ССР офіційно оголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів – не приймати, не виробляти і не купувати ядерне озброєння.

«Нинішня Конституція України багато в чому базується на зазначеній Декларації, і по факту нейтральний статус закладено в її основу. Прийнявши в 1996 році Конституцію, парламентарі сказали, що позаблоковий статус для України – золота середина, аби зберегти цілість країни при її різнорідності», – коментує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Тому «Публічний аудит» дійшов висновку, що процес конституційних змін в аналізованій частині – не більше, ніж передвиборча агітація.
Зворотний бік медалі в цьому питанні – те, що ні в ЄС, ні в НАТО поки що не бачать Україну в якості повноправного учасника. Чиновники цих структур вже прямо вказують, що наша країна наразі не готова до членства, в тому числі з причин корупції.
Стосовно Альянсу, то тут взагалі наявна низка умов, через які гальмується вступ України: по-перше, збройний конфлікт на території України, слабка фінансова база, застаріле обладнання, але найголовніше – фактор сусідньої країни, адже Росія не приховує, що не допустить входження нашої країни в НАТО.
Яка подальша доля законопроекту? Спочатку він буде надісланий у Конституційний суд, потім – знову в парламент; найголовніше для команди гаранта тепер – знайти 300 голосів для ухвалення документа. Зважаючи на те, що Президенту вдалося протягнути зміни до Конституції тільки в частині судоустрою (реформа децентралізації так і не була впроваджена), малоймовірно, що за такий короткий проміжок часу вдасться ухвалити Закон, прогнозують незалежні аудитори. Разом з тим, за їх словами, не слід відкидати те, що на ґрунті ЄС і НАТО вирішать зіграти й інші політсили (РПЛ, НФ, Самопоміч, мажоритарники з західних областей).