Металургійну промисловість ЄС очікують складні часи

Європейська асоціація виробників сталі Eurofer попередила про серйозну кризу в сталеливарній промисловості ЄС, серед причин – збільшення обсягів імпорту, уповільнення економічного зростання, високі витрати на сировину. Це вже позначилося на виробниках сталі в європейському регіоні, що призводить до звільнень і простоїв підприємств та корелюється з суттєвим падінням промислового виробництва в ЄС від початку 2019 року.
Про ситуацію в європейському сталеливарному секторі – в аналітиці «Публічного аудиту».
У 2017 і 2018 роках сталеливарна галузь в ЄС перебувала на шляху відродження. У 2017 році в сектор повернулося близько 7 тис. робочих місць, а в 2018 році – ще 2 тис. Це збільшило загальну зайнятість у металургійному секторі до 330 тис. осіб. Проте поточні ринкові умови можуть повернути назад процес відновлення. За прогнозами EUROFER, у регіоні, ймовірно, спостерігатиметься подальше зниження загального попиту на сталь на 0,4 % у 2019 році.

Стабільність європейського сталеливарного сектора підірвало рішення Дональда Трампа ввести додаткові мита на сталь у розмірі 25 %, що викликало переспрямування потоків дешевої сталі та скорочення експорту. Нещодавня негативна динаміка європейських цін на сталеву продукцію в травні продовжилася. Зниження попиту з боку автомобільного сектора все ще підриває можливості сталеливарників щодо збільшення базових цін. Напруженість у світовій торгівлі та політична невизначеність призвели до браку інвестицій і викликали значні побоювання. Запаси на складах перевищують поточні потреби, що призводить до істотного негативного тиску на ціни перепродажу. Нові пропозиції стосовно імпорту на сьогодні є неконкурентоспроможними. За даними Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), глобальний надлишок сталі, як і раніше, становить не менше 550 млн тонн.
Через слабкий попит, задля припинення подальшого зниження цін, ArcelorMittal оголосив про намір тимчасово призупинити виробництво на сталеливарних підприємствах у Польщі, Іспанії та Італії, що має зумовити скорочення поставок на 3 млн тонн у рік. Надалі компанія повідомила покупцям про передбачуване підвищення ціни на 30/40 євро за тонну на всі продукти смугового прокату.
Виробництво сталі в Німеччині в I кварталі цього року становило близько 10,4 млн тонн, скоротившись на 3,6 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За цей час показники виробництва в електродугових печах зменшилися приблизно на 4,1 %, до 3,1 млн тонн, а в доменних печах – на 3,4 % у річному вимірі, до 7,3 млн тонн. Між тим, учасники ринку заявили, що скорочення загального обсягу виробництва в першому кварталі може бути пов’язано з більш слабким внутрішнім попитом у Німеччині та зниженням темпів зростання світової економіки, що також вплинуло на експорт ФРН.
Продемонстрували негативні значення і французькі базові значення: зафіксовано зменшення виробництва на 2,7 %, до 3,8 млн тонн. Спад у виробничому секторі Італії тривав у квітні вже дев’ятий місяць поспіль (падіння на 2,1 %, до 6,3 млн тонн). Очікування залишаються нестабільними через проблеми в автомобільному секторі та ризики подальшого зниження цін на сталь. Дистриб’ютори не бачать можливості підвищити вартість при перепродажі, оскільки кінцеві користувачі відмовляються платити більше.
Другий за величиною виробник сталі в Британії – British Steel (2,8 млн тонн на рік) – визнав себе банкрутом після невдалих переговорів із кредиторами та Урядом про надання державного фінансування в розмірі 30 млн фунтів стерлінгів. У результаті на підприємство введена зовнішня адміністрація, яка спробує продати проблемну компанію новому власникові. У результаті під загрозою опинилися 25 тис. робочих місць,  що може викликати хвилю банкрутств у ланцюжку поставок.  Крім того, за оцінками фахівців, можуть постраждати підприємства, які використовували в своїй роботі металопрокат, що випускається British Steel, у тому числі британські залізниці.
Тим часом Єврокомісія вже повідомила, що з 1 липня все ж таки збільшить квоти на 5 % на 12-місячний період, як того вимагають правила СОТ. При цьому низка промислових асоціацій, що представляють споживачів сталевої продукції в Європі, навпаки, виступає за надання додаткових лімітів на імпорт катанки та оцинкованого автолиста.

«Можна прогнозувати, що нелегкі часи очікують на металургійну промисловість. Немає жодних ознак, що негативні фактори будуть легко усунені. Крім того, існує проблема з захистом Євросоюзу від надмірного надлишку сталі після обмеження ринку США митними тарифами (понад 3 млн тонн). При цьому введені ЄС квоти виштовхують українську продукцію з європейського ринку, що негативно впливає на внутрішню економіку», – резюмує провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.