Мінфін продав ОВДП на 13,2 млрд грн

25 вересня на аукціонах із продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) Мінфін залучив 13,2 млрд грн, більшу частину з яких становили надходження від п'ятирічних облігацій. «Загальний обсяг п'ятирічних ОВДП досяг 33,9 млрд грн, що відповідає розміру інших країн, включених у міжнародні індекси облігацій в локальних валютах запозичень», – йдеться в повідомленні Мінфіну.

Середньозважені ставки прибутковості:
  • за шестимісячними ОВДП – 15,89 % (зниження на 25 базисних пунктів – бп);
  • за однорічними ОВДП – 15,09 % (зниження на 20 бп);
  • за дворічними ОВДП – 15,5 % (зниження на 45 бп);
  • за п'ятирічними ОВДП – 14,75 % (зниження на 55 бп).
Мінфін продовжує стрімкими темпами нарощувати держборг. Причому, робить він це виключно в гривні, хоча виписаний у бюджеті ліміт запозичень давно перевищено. Куди  веде монетарна політика влади, – в матеріалі «Публічного аудиту».
Цьогоріч фінансування бюджету за рахунок залучення зовнішніх боргів закладено на рівні 73,68 млрд грн. До теперішнього моменту чистий обсяг залучення (з урахуванням погашення старих запозичень) досяг 74 млрд грн. На вчорашньому аукціоні чиновники Мінфіну розпродали ОВДП на 17,2 млрд грн.
Попередній рекорд відбувся наприкінці серпня, коли Мінфін розмістив облігації внутрішньої держпозики на 17,2 млрд грн. Проте, якщо раніше великі обсяги продажу ОВДП допомагали обслуговувати держборг і погашати старі випуски паперів, то тепер ситуація виглядає інакше. У найближчі дні Мінфін має виплатити купонний  дохід на суму в 1,608 млрд грн за проданими раніше ОВДП.
На тлі підвищеного попиту на наші папери міністерство почало суттєво знижувати ставку. Прибутковість держпаперів за підсумками вчорашнього аукціону в середньому впала на 0,25–0,5 %. Із кінця червня середня дохідність знизилася на 2 %.
При цьому найбільшим попитом користувалися найдовші паперу. ОВДП із терміном погашення на 5 років розпродали на 12,3 млрд грн. На дворічні ОВДП було подано заявок на 364,7 млн грн – Мінфін задовольнив їх на суму 214,5 млн грн; на однорічні папери  подали заявок на 190,8 млн грн – задоволено на 42,8 млн грн. А короткі випуски взагалі виявилися нікому не потрібні. Наприклад, заявок на облігації терміном 77 днів надійшло всього на 20 млн грн, що пояснюється очікуваннями учасників ринку подальшого зниження облікової ставки Нацбанком (тоді довгі папери з високою прибутковістю будуть дуже привабливими на вторинному ринку).
Слід зазначити, що такі результати, як і ставки, обумовлені прямими домовленостями монетарної влади з інвесторами. Всі умови розміщення, включаючи курси продажу валюти для покупки на виручену гривню ОВДП, попередньо узгоджуються. Тому не всі охочі мають можливість купити державні боргові інструменти, що свідчить про умовну «ринковість» вказаного процесу.
Тим часом курс долара на міжбанку продовжує падати – сьогодні він відповідає показнику 24,2 грн за долар. Обсяги безготівкових торгів збільшилися до $ 430 млн. Основна причина такого падіння – валютні продажі нерезидентів, які заводять долар під покупку гривневих держоблігацій і конвертують його на міжбанку. Така тенденція ще триватиме певний чай: нерезиденти оплачуватимуть придбані вчора ОВДП, тому на гривню знову буде попит.

«Якщо бізнес або банки не вийдуть скуповувати долар, це має робити Нацбанк для збереження макроекономічної стабільності. Але дивує стратегія НБУ з викупу валюти низькими обсягами, адже куди результативнішими були б викупи долара більшими пулами з менш різким зниженням валютних котирувань. Це могло б підтримати ринок, інвесторів, а головне – експортерів, які наповнюють держбюджет», – вказує економіст «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

За його прогнозом, у майбутніх періодах нерезиденти можуть розпочати вивід валюти за кордон, що спричинить стрімкі девальваційні процеси. У таких обставинах регулятор міг би зменшити девальваційні ризики шляхом прямих доларових інтервенцій (раніше викупленої валюти).
У Бюджеті–2020 курс закладений на рівні 28,2, заявлений дефіцит – 2 %. І знову ж виникає аналогічна проблема: дефіцит збережеться на цьому рівні, якщо курс перебуватиме на означеній позначці. Якщо курс гривні зміцнюватиметься, відповідно, бюджет буде недовиконано; а зміцнення гривні швидше за все продовжиться, бо потоки спекулятивного капіталу збільшаться.
Зміцнення курсу також веде до зниження частини валютних позик і, відповідно, загального боргу по відношенню до ВВП, що створює помилкову картину стабілізації ситуації в країні. Помилкову тому, що, по суті, зниження держборгу відбувається не через зростання реальної економіки, а за рахунок припливу спекулятивного капіталу! І так само, як держборг знижувався в структурі ВВП, він почне й збільшуватися, якщо буде відтік вказаного капіталу.
Від початку року портфель гривневих ОВДП у нерезидентів наростився з 6,3 млрд до 89 млрд грн. Ключове питання – наскільки довгостроково нерезиденти готові інвестувати в український держборг. У 2018-му рекордні інвестиції спостерігалися вже в липні: тоді інвестори змогли заробити не тільки на високій ставці, а й на різниці курсу (продавали долар у лютому майже по 29 грн – відкуповували назад у червні–липні по 26,5 грн/$). Погашення Мінфіном облігацій заплановано на листопад–грудень. Саме в цей період валютний ринок буде схильний до девальваційних ризиків, незважаючи на сезонний продаж валюти експортерам.
Розміщення облігацій внутрішньої державної позики – основний інструмент, завдяки якому наразі відбувається фінансування запланованих бюджетних витрат, а також розрахунки за поточними зобов’язаннями. При цьому вказаний механізм зумовлює макроекономічні дисбаланси (відсутність належного кредитування економіки, яка в результаті не здатна генерувати достатнього обсягу коштів, аби провадити агресивну боргову політику). Тому в найближчій перспективі держава буде позбавлена кредитних ресурсів навіть під високі відсотки, а грошово-кредитна політика, що реалізується, лише погіршить ділову активність.