Можливе неконтрольоване зростання бюджетного дефіциту – «Публічний аудит»

Дефіцит державного бюджету в січні–травні 2018 року становив 9,2  млрд грн,  тоді як минулого року держбюджет за цей період був зведений із профіцитом у 26,5 млрд грн, йдеться на сайті Мінфіну.

Загальний фонд держбюджету за п'ять місяців цього року зведений із дефіцитом 14,2 млрд грн, тоді як в минулому році дефіцит загального фонду держбюджету склав 6,6 млрд грн.

Витрати бюджету за січень–травень 2018 року були на рівні 379,9 млрд грн, що на 26,6% вище показника за аналогічний період 2017 року.

При цьому Мінфін відзначає зростання доходів держбюджету на 13,5% в порівнянні з п'ятьма місяцями 2017 року – до 369,7 млрд грн. Доходи загального фонду зросли на 22,7% – до 337,7 млрд грн.
Аналіз «Публічного аудиту»
За даними Казначейства, всі підрозділи ДФС у січні–травні 2018 року зібрали 344,9 млрд грн (податкова – 219,3 млрд грн, митниця – 125,6 млрд грн), при цьому автоматичне відшкодування ПДВ за відповідний період еквівалентне 54,8 млрд грн, у зв’язку з чим сальдо адміністрування податків органами ДФС становило всього 290,1 млрд грн, а це на 1,3 %, або на 3,4 млрд грн, менше встановлених Мінфіном планових показників, від яких залежать витрати бюджету.
Крім податкових надходжень, доходи держбюджету були сформовані за рахунок надходжень від НБУ (32 млрд грн із 44,6 запланованих НБУ) – у результаті реальне виконання бюджету є більш песимістичним, ніж показники касової звітності. Вказані кошти спрямовуються Мінфіну на забезпечення бюджетних витрат (загальний фонд).
Від початку 2018 року дохідна частина держбюджету невиконана на 2,17 млрд грн (дефіцит дохідної частини загального фонду – 3,6 млрд грн), а з урахуванням видаткової частини дефіцит держбюджету становив 9,2 млрд грн (дефіцит загального фонду – 14,2 млрд грн).
Нагадаємо, дефіцит держбюджету затверджений на рівні 80,6 млрд грн, або 2,4 % ВВП. Однак в умовах низького адміністрування податків він може збільшитися до 4 %.
З огляду на низькі надходження до бюджету Мінфін здійснює залучення грошових коштів через первинне розміщення ОВДП. Так, за підсумками січня–травня 2018 р. було залучено до держбюджету 65 млрд грн (термін обігу облігацій на 47 млрд – менше року, а середньозважена дохідність за гривневими ОВДП – 16,55%; доларовим – 5,3%, що збільшує боргове навантаження бюджету в майбутніх періодах).
Проте і цей інструмент має свої негативні нюанси. Для підтримки поточного рівня вкладень банків у депсертифікати та ОВДП (ставки прибутковості за якими або прямо пропорційно прив’язані до облікової ставки, або мають дуже високу кореляцію) облікова ставка НБУ має зберігатися на поточному рівні в 17 % . Очевидно, що така прибутковість абсолютно безризикових паперів змушує банки розміщувати вільні кошти в зобов’язання НБУ замість кредитування реального сектора. Для того щоб конкурувати з НБУ, бізнес змушений позичати гроші за ставкою вище 17 % річних. Паралельно ставки за депозитами в національній валюті перебувають на середньому рівні в 10 %. Фактично регулятор, намагаючись стримати інфляцію, все більше розширює спред між вартістю кредитних ресурсів та вартістю їх залучення, що призводить до зростання реальної процентної ставки за кредитами. Коли в країні відсутні дешеві та довгі гроші, все більшу питому вагу в економіці посідають бізнес-моделі з коротким циклом обороту та миттєвою віддачею (тобто сировинні).
Слід зазначити, що для фінансування поточного бюджетного дефіциту державі необхідно залучити 123 млрд грн (на кінець травня виконано на 52 %) на внутрішньому ринку і 108 млрд грн, або $ 4 млрд, – на зовнішньому (виконано 0 %).

Зважаючи на несприятливої кон’юнктуру на фінансових ринках, а також труднощі з виконанням дохідної частини держбюджету, можливе неконтрольоване зростання бюджетного дефіциту і відповідні негативні наслідки в разі його емісійного фінансування, прогнозують у «Публічному аудиті».