На кінець 2019 року — 27,5 UAH/USD. Чи реально?

Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s очікує курс гривні на кінець 2017 року на рівні 26,9 UAH/USD; на кінець 2018 року — 27,3 UAH/USD, а на кінець 2019 року — 27,5 UAH/USD. Але чи є зараз реальні передумови для такого стабільного трирічного пронозу?

У сьогоднішніх економічних умовах зміна курсу національної валюти — це інструмент, який із одного боку впливає на збільшення дохідної частини бюджету (збільшення митних відрахувань з імпорту), а з іншого — сприяє розкручуванню інфляції і падінню реальних доходів населення. Фахівці S&P надали поверхневий прогноз на підставі кількості валютних резервів і майбутніх виплат, із урахуванням можливої ​​реструктуризації. Утім непоміченими залишаються безліч інших факторів, які будуть впливати на зміну політики НБУ.

Так, згідно з основними прогнозними економічними показниками на 2018 рік, затвердженими Постановою КМУ №411, торговий дефіцит очікується на рівні $ 7,4 млрд, або 6,6% від рівня прогнозного ВВП. Дані прогнози формуються на підставі оптимістичного сценарію, але в разі можливої ​​негативної кон’юнктури на міжнародних ринках платіжний дефіцит може збільшитися, що призведе до посилення девальваційного тиску, а це свідчить про малоймовірність прогнозу курсу S&P.

Крім того, в законопроекті «Про держбюджет на 2018 рік» закладено середньорічний курс 29,3 UAH/USD. Виходячи із даних параметрів розраховується дохідна частина бюджету (митні і податкові надходження). У разі меншого середньорічного курсу долара бюджет країни недоотримає необхідні доходи, внаслідок чого зросте бюджетний дефіцит. Тому є ризик, що НБУ буде орієнтуватися на даний курс і, по можливості, навмисно девальвуватиме нацвалюту за допомогою валютних аукціонів.

Варто також зазначити, що у 2018 році Україна повинна виплатити $ 11 млрд за зовнішніми та внутрішніми кредитами. За підсумками жовтня 2017 міжнародні резерви склали $ 18,7 млрд, що покриває ці виплати. Однак чисті міжнародні резерви НБУ (міжнародні резерви за вирахуванням зобов’язань перед нерезидентами) у вересні 2017 року (оперативні дані НБУ) склали всього $ 6,07 млрд (на кінець 2013 року — $ 15,2 млрд), тобто їх може не вистачити на покриття торгового дефіциту, що неминуче викличе паніку та істотну девальвацію. Крім того, в найближчі п’ять років Україна має виплатити за зовнішніми та внутрішніми боргами $ 64,1 млрд. При цьому міжнародні кредитори не поспішають реструктуризувати майбутні борги. Низький рівень чистих міжнародних резервів свідчить про відсутність у НБУ достатньої кількості ліквідних коштів для підтримки нацвалюти і підтверджує майбутні високі девальваційні ризики, в т. ч. можливий дефолт.

Одним з важливих аргументів відсутності стабільної нацвалюти є і відсутність економічного зростання. Так, тільки за 10 місяців 2017 року відносний показник динаміки обсягу промислового виробництва (індекс промислового виробництва) обвалився на 10,3%. При цьому в країні відсутнє ефективне кредитування бізнесу, а кредитний банківський портфель досі є токсичним (частка непрацюючих кредитів в гривні — 50,6%, в іноземній валюті — 63%).

«Існуючі девальваційні ризики свідчать про малоймовірність підтвердження прогнозів S&P. Зовнішні інвестори (власники українських євробондів) не зацікавлені в створенні макроекономічної паніки навколо України, оскільки прибутковість за українськими паперами висока, що сприяє отриманню чималих вигод. Тому міжнародними агенствами озвучуються саме такі позитивні прогнози курсу гривні»,

— підсумовує провідний економіст «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.