На непрацюючі кредити в держбанках припадає 71,12 %

Обсяг непрацюючих кредитів на початок жовтня виріс до 663 млрд грн зі 655,9 млрд грн на початок вересня і на сьогодні становить 54,31 %.
Про це свідчать дані на сайті Нацбанку щодо непрацюючих кредитів, за якими зафіксовано дефолт (прострочення платежу за активом понад 90 днів або 30 для банків-боржників) чи існує низька ймовірність своєчасного погашення боргу без справляння забезпечення.
Чому високий рівень проблемних кредитів у банківському секторі свідчить про високі ризики нової хвилі банківської кризи, – в аналітиці «Публічного аудиту».
Україна залишається країною з найбільшою часткою проблемних кредитів у структурі активів банківської системи. Станом на 01.10.2018 кредитний портфель українських банків становив 1,14 трлн грн (екв. дол. – $ 41 млрд; 2013 – $ 113,7 млрд). При цьому в корпоративному портфелі банків обсяг необслужених кредитів – 662,9 млрд грн, або 54,31 % (станом на 01.2014 – 18 %).
За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів у держбанках сягає 71,12 % (значна частина припадає на «Приватбанк»), у банках із іноземним капіталом – 41 %, із приватним капіталом – 24 %, при цьому частка непрацюючих кредитів у гривні на 1 вересня досягла 50,6 %, в іноземній валюті – 63 %.
Головна складова в структурі кредитного портфеля держбанків – корпоративна заборгованість (до 70 %). Основні боржники – великі холдингові компанії; причому, ці борги не можна продати, поки немає ефективного та прозорого механізму реалізації.

«Якість кредитів погіршується – частково їх вдається реструктурувати, але про успішність таких операцій можна буде говорити не раніше, ніж через три роки, і тільки при умові, якщо платежі будуть здійснюватися вчасно», – вказує провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

Слід зазначити, що криза 2014–2017 рр. призвела до найбільшого скорочення статутного капіталу саме в банках із українським приватним капіталу, що спричинило ліквідацію 86 банківських установ. Крім того, й інші банки втратили більшу частину статутного капіталу, що є одним із ключових показників належного рівня захищеності фінустанов від непередбачуваних збитків.
Підвищення облікової ставки НБУ до 18 % призвело до збільшення прибутковості за ОВДП, який став ключовим інструментом отримання доходів банку замість кредитування бізнесу. Такими діями регулятор намагається мобілізувати додаткові доходи в бюджет і зменшити ліквідність на ринку, аби трохи заспокоїти інфляцію. Однак у майбутньому це негативно вплине на ділову активність бізнесу, оскільки збільшується вартість позикових ресурсів, резюмують у «Публічному аудиті».