Нацбанк знизив облікову ставку до 16,5 % річних

Національний банк України прийняв рішення знизити облікову ставку з 17,0 % до 16,5 % річних із 6 серпня. Про це сьогодні на брифінгу сказав глава НБУ Яків Смолій, передає кореспондент «РБК-Україна».

Таким чином, Національний банк продовжив цикл зниження ставки, який був започаткований у квітні 2019 року.

Як зазначив Смолій, НБУ прийняв рішення знизити облікову ставку, оскільки «Національний банк очікує зниження інфляції до мети 5 %».
«Публічний аудит» коментує, як цей крок вплине на кредитний банківський ринок та якої поведінки слід очікувати від банків найближчим часом. 
Так, напередодні вісім членів комітету підтримали зниження облікової ставки на 0,5 % пункти, один – на 1 % пункт. Основним каталізатором такого рішення був значний ревальваційний тиск на гривню внаслідок підвищеного інтересу нерезидентів до ОВДП. Зменшення облікової ставки дозволить скоротити боргове навантаження на бюджет при наступних розміщення державних цінних паперів, на які сьогодні сформувався істотний попит. Крім того, очікуване пом’якшення монетарної політики ФРС і ЄЦБ у відповідь на уповільнення економічного зростання дозволяє центробанкам країн, що розвиваються, також знижувати ставки.
Усі члени НБУ розуміють, що наразі розвиток основних галузей вітчизняної економіки на конкурентному міжнародному рівні не можливий без адекватного внутрішнього кредитного ресурсу та державної стимулюючої політики. Найбільші торгові країни намагаються надавати преференції для внутрішнього виробника, розв’язуючи міжконтинентальні торгові суперечки.
Регулятор володіє обмеженим колом інструментів для підтримки національної економіки. При цьому політика встановлення високої процентної ставки спричинила істотне здорожчання кредитів для суб’єктів господарювання (рівень кредитування економіки становить лише 15 % ВВП, критичний відсоток  проблемних кредитів – 54,56 %), що в свою чергу гальмує економічну діяльність та приріст товарної пропозиції.  Як результат, попит перевищує пропозицію товарів, внаслідок чого підвищуються ціни та збільшуються обсяги імпорту. Побічний результат інфляційного таргетування Нацбанку через збереження високої процентної ставки викликає передумови для збереження хронічної інфляції. У результаті політика інфляційного таргетування НБУ шляхом збереження високої облікової ставки продемонструвала негативні наслідки для вітчизняної економіки.
Останній етап попереднього циклу зниження облікової ставки НБУ втілював протягом березня 2015 – травня 2017 року – з 30 % до 12,5 %. Після цього, зафіксувавши зростання інфляційних процесів, Нацбанк розпочав реалізовувати політику її підвищення до 18 %. Завдяки цьому він намагався мобілізувати додаткові доходи в бюджет (в умовах високого бюджетного дефіциту) та рефінансував поточну заборгованість за більш високими ставками, що виявилося основним каталізатором рекордних прибутків для банків України. Частина активів, вкладених банками в зазначені цінні папери, становить понад 54 % від загальних працюючих активів банків. Для порівняння, в інших країнах світу (в Україні до 2014 року) відповідна частина таких активів становить 20–30 %.
Аналітики Goldman Sachs після рішення регулятора про зниження облікової ставки на рівні 17 % річних скорегували свій прогноз ставки на кінець поточного року до 15,5 %, тоді як раніше очікувалося зниження до 14 % річних. Вони вважають, що лінійний темп зниження ставок на рівні 0,5 п.п. буде збережено до кінця 2020 року (вони залишили колишнім прогноз облікової ставки на рівні 9 % у 2021 році).
Зниження облікової ставки зменшуватиме привабливість ОВДП, які є основним джерелом фінансування дефіциту держбюджету нинішнього року (доходи загального фонду держказни становлять лише 95 % від розпису), а також дієвим інструментом реструктуризації поточних зобов’язань.
У цілому від початку року Мінфін розмістив ОВДП на суму 255,7 млрд грн, із яких цінні папери в національній валюті становили 187,7 млрд грн, в іноземній – $ 3,22 млрд та 189 млн євро. Від початку року портфель гривневих ОВДП у нерезидентів збільшився з 6,3 млрд до 87,6 млрд грн.
Відчутний внесок у фінансування бюджетного дефіциту зробив Нацбанк, який вже (достроково) повністю реалізував перерахунок частини свого прибутку в розмірі 64,9 млрд грн. Без зазначеного перерахування реальне невиконання плану дохідної частини бюджету могло становити 17,1 %, але тут потрібно розуміти, що певна частина прибутків НБУ формується за рахунок доходів із ОВДП, які перебувають у портфелі Нацбанку. По суті, регулятор викуповував урядові облігації, допомагаючи згладжувати касові розриви держбюджету, Мінфін платить високі відсотки по частині ОВДП на користь Нацбанку, значна частина отриманих останнім прибутків перераховується до держбюджету. Між тим, у портфелі регулятора зосереджено ОВДП на 337 млрд грн. Навіть невелика частина цих коштів, якби вони були задіяні на реалізацію спеціальних програм кредитування реального сектора економіки, дала б змогу прискорити темпи зростання економіки.

«Регулятор має бути обережним у пом’якшенні монетарної політики, оскільки є ризики щодо залучення достатньої кількості коштів для фінансування бюджетного дефіциту. Зменшення ставки купону за державними облігаціями знизить інтерес інвесторів, які можуть розпочати вивід валюти за кордон та посилити девальваційні процеси. У той же час Мінфін повинен мінімізувати розміщення коротких державних облігацій, виплати за якими несуть найбільші ризики. Якщо органи виконавчої влади забезпечать державною підтримкою стимулювання галузей із високою доданою вартістю (податкові пільги, вчасне відшкодування ПДВ, державне кредитування), то вітчизняна економіка отримає позитивний сигнал для росту», – резюмує провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.