Найближчий курсовий орієнтир – мінімум 30 грн/$

Нацбанк назвав короткострокові ризики для гривні. Так, заступник голови Національного банку Дмитро Сологуб в інтерв'ю РБК-Україна заявив, що в цьому році гривня була однією з найсильніших валют світу і назвав короткострокові ризики для курсу національної валюти.
«Україні сьогодні потрібна “подушка безпеки” у вигляді програми МВФ, яка збільшує резерви, знижує вартість боргових запозичень для Уряду і допомагає застрахуватися від погіршення умов торгівлі. Якщо говорити про ризики, а не оцінювати їх вірогідність, то найбільш значні – це зміна умов зовнішньої торгівлі та зовнішні виплати за держборгом», – підкреслив Сологуб.
Аналіз «Публічного аудиту»
Державна монетарна політика стала на сьогодні каталізатором стрімких девальваційних настроїв. Основні передумови для цього – істотний дефіцит прогнозованого торгового балансу (-$ 7,7 млрд, або 6,7 % ВВП) і високий рівень встановленого граничного сукупного держборгу (- 82 % ВВП).
Україна протягом 2018–2022 років має виплатити в рахунок погашення та обслуговування зовнішніх зобов’язань $ 28,7 млрд. Однак МВФ та кредитори ЄС, які надають кредити за низькими ставками (програма stand-by, 3 %) не виявляють зацікавленості в подальшій співпраці з Україною. Крім того, через зміну фінансової кон’юнктури на ринку (зростання прибутковості 10-річних американських облігацій до 2,95 %) міжнародним кредиторам стало невигідно кредитувати нашу країну.
Припинення видачі нових кредитів від міжнародних організацій підвищує суверенні дефолтні ризики держави, а вартість залучення зовнішнього фінансування з боку приватних інвесторів збільшиться з 7 % до 8–12 %, що істотно збільшить боргове навантаження.
Слід зазначити, що з середини квітня портфель ОВДП у руках нерезидентів скоротився на 3,5 млрд грн: 18 квітня портфель нерезидентів був 14,2 млрд грн, а станом на 6 травня – вже 10,8 млрд грн. Тому в короткостроковій перспективі очікується девальвація нацвалюти в зв’язку з виведенням нерезидентами раніше заведеної валюти.
Низький рівень чистих міжнародних резервів (ЗВР за вирахуванням зобов’язань перед нерезидентами), $ 6,3 млрд, вказує на відсутність у Нацбанку достатньої кількості ліквідних коштів для підтримки гривні та підтверджує високі девальваційні ризики в періоди відсутності сезонного припливу валюти.
Додаткові ризики полягають і в тому, що залишки на коррахунках фінустанов перевищують 57,1 млрд грн (у т. ч. через неефективну політику НБУ з рефінансування банків), і це дає спекулянтам гривневий ресурс для спроб розгойдати курс. Однак з огляду на збереження облікової ставки на рівні 17 % ця ліквідність буде спрямована в інші дохідні інструменти.
Тим часом закладений середньорічний курс долара в бюджеті на 2018 рік на рівні 29,3 грн/$ свідчить про девальвацію нацвалюти на 12% і є орієнтиром для наповнення дохідної частини бюджету. В іншому випадку можна очікувати неконтрольоване зростання бюджетного дефіциту.
Тому в середньостроковій перспективі курсовий орієнтир для національної валюти – щонайменше 30 грн/$. Разом з тим, в умовах нарощення боргів, відсутності реального, а не декларативного, зростання ВВП (скорочення кількісного виробництва основних галузей) та істотного дефіциту торгового балансу, девальвація гривні може істотно прискоритися в найближчі роки, прогнозують у «Публічному аудиті».