НБУ зменшить відрахування прибутку до держбюджету

Прибуток НБУ може скоротитися до 35 млрд грн. Так, Рада Нацбанку погодила розрахунок частини прогнозованого прибутку регулятора до розподілу за 2018 рік, який планується перерахувати до держбюджету-2019. Графік перерахування прибутку до державного бюджету, погоджений із Міністерством фінансів України, передбачає щомісячні транші до кінця року.
Аналіз «Публічного аудиту»
За балансом НБУ, його зобов’язання на 1 січня 2018 року становили 817 млрд грн, із яких готівка в обігу і кошти банків – 401 млрд грн, загальні та інші резерви – 54,7 млрд грн, резерви переоцінки активів і зобов’язань – 153,7 млрд грн.
У той же час у балансі на початок цього року поки відсутні зобов’язання з перерахунку прибутку НБУ в держбюджет за підсумками 2017 року.
У законі про держбюджет-2018 передбачається, що регулятор у цьому році повинен перерахувати до основної казни 50,55 млрд грн (5,5 % від дохідної частини бюджету). У 2017 році Нацбанк, нагадаємо, направив туди 44,4 млрд грн прибутку за 2016 рік.
Слід зазначити, що від початку року Мінфін погасив ОВДП на 10 млрд грн, власником яких був Нацбанк. Тому в наступні періоди ці кошти отримає бюджет в якості частини прибутку за попередній рік.
Відповідно до держбюджету на 2018 рік, сукупний держборг на кінець року сягне 2,746 млрд грн (+605 млрд грн до попереднього року), або 82 % від прогнозного ВВП, що на сьогодні дозволяє залучати значні кошти в бюджет за рахунок розміщення державних цінних паперів.
Держоблігації стали привабливим активом після підвищення НБУ облікової ставки – в результаті прибутковість держпаперів іде вгору. Бажання заробити понад 17 % річних, а також отримати курсову різницю в разі зміцнення гривні, спонукає іноземців іти на ризик. Такими діями Нацбанк намагається мобілізувати додаткові доходи (за високими відсотками) в бюджет та зменшити ліквідність на ринку і, таким чином, дещо заспокоїти інфляцію й забезпечити фінансування витрат бюджету. Однак в майбутньому таке рішення негативно вплине на ділову активність бізнесу, позаяк підвищиться вартість позикових ресурсів.
Від початку року в Україні фіксується активний приплив іноземного капіталу – нерезиденти переважно інвестують у короткострокові інструменти. Потенційно приплив коротких «гарячих» грошей може нести ризики для зовнішньої стійкості економіки в зв’язку з подальшим виведенням грошей із відсотками.
Подібний ризиковий надприбуток привабливий насамперед для спекулянтів-нерезидентів або компаній, підконтрольних владі, які можуть бути впевнені в поверненні вкладених коштів і, по суті, приховано розкрадають бюджетні кошти.
За підсумками січня–березня 2018 р. залучено до держбюджету 24,7 млрд грн за розміщеними ОВДП. При цьому термін обігу облігацій на 22,5 млрд менше року, а середньозважена дохідність – 16,56 %, що зумовить збільшення грошової маси при погашенні паперів у майбутньому.
У цілому держбюджет за січень–березень невиконаний за доходами до плану на 7,2 % – було отримано 170,913 млрд грн, що може спричинити збільшення бюджетного дефіциту. Так, доходи держбюджету затверджені на рівні 917,9 млрд грн, що на 19 % більше доходів бюджету–2017 (770,9 млрд грн). Проте вказані показники не корелюються з макроекономічними прогнозами щодо зростання економіки (прогноз ВВП – 3 %, інфляція – 9 %), а тому закладені прогнози номінального зростання економіки нижче прогнозних показників зростання доходів.
Як результат, виконання дохідної частини бюджету ставиться під сумнів, а отже, слід очікувати неконтрольований ріст бюджетного дефіциту й відповідні негативні наслідки в разі емісійного фінансування бюджетного дефіциту (підвищена інфляція та девальвація).