Нові фінансові правила гри для бізнесу

Нацбанк України знову послабив обмеження на валютному ринку для бізнесу, підвищивши ліміт на репатріацію дивідендів до 12 млн євро (до сьогодні – 7 млн євро) в місяць. Відповідна постанова набирає чинності в середу, 8 травня, повідомляє прес-служба НБУ.
«Публічний аудит» проаналізував пояснює, як змінилися фінансові правила гри для бізнесу та фізичних осіб та як це вплине на монетарну ситуацію в країні.
По-перше, надано дозвіл на репатріацію дивідендів за 2018 рік і за минулі роки. Відповідно до ухваленого закону «Про валюту» НБУ планує зменшувати ліміт репатріації дивідендів до повного його скасування. Це вже друге збільшення ліміту упродовж цього року. У лютому регулятор разом із запровадженням близько 30 інших валютних послаблень збільшив ліміт на репатріацію дивідендів із $ 7 млн до 7 млн євро на місяць.
Обсяг репатріації дивідендів іноземними інвесторами за минулий рік становив близько $ 3,5 млрд. Ця ситуація свідчить, що бізнес не готовий тримати кошти на території України в зв’язку інфляційними, девальваційними ризиками, нестабільністю в банківському секторі, правовою незахищеністю. Так, іноземні юрисдикції надають набагато більше гарантій для заощадження зароблених коштів, у т. ч. йдеться про оптимізацію податкових зобов’язань. Слід зазначити, що більшість іноземних акціонерів українських підприємств (25,6 %) розташовані на Кіпрі, а бенефіціарами відповідних фірм є українські резиденти.
Крім того, Національний банк розширив можливості для українського бізнесу достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Тепер резиденти-позичальники здійснюватимуть дострокове погашення таких кредитів і позик у межах щомісячного ліміту в $ 2 млн (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку).
По-друге, норми закону спрощують ведення зовнішньоекономічної діяльності. Так, строк, за якими повинні мають відбуватися розрахунки за зовнішнім контрактом збільшено зі 180 днів до 365 днів, а норму обов’язкового продажу валюти зменшено з 50 % до 30 %.
Враховуючи те, що закон скасовує санкції в разі порушення термінів розрахунків, валютна виручка може залишатися поза країною, створюючи ризики дефіциту валюти на вітчизняному ринку. Крім того, приховані прибутки на офшорних рахунках повертатимуться на територію України у вигляді іноземних кредитів (включаючи відсотки), що дозволяє мінімізувати податкові надходження.
По-третє, дозволяється онлайн-продаж валюти, а також банківських металів на загальну суму в розмірі 150 тис. грн (за 1 календарний день) та підвищення ліміту інвестування закордон (до 50 тис. євро).
Всі основні пункти вказаного закону сприяють полегшеному виведенню валюти за межі України (у т. ч. коштів із непідтверджених джерел походження). Слід зазначити, що за підсумками 2018 року дефіцит зовнішньої торгівлі становив $ 11,5 млрд (прогноз на 2019 рік – $ 12 млрд). Між тим, Україна протягом 2019 року повинна виплатити близько $ 6,6 млрд (всього на погашення та обслуговування держборгу у 2019 році передбачено 461 млрд грн).

«Тоді, коли країна зіткнулася з від’ємною торгівлею й має повертати суттєві обсяги раніше позичених грошей, лібералізація валютного ринку може доволі негативно вплинути на монетарну ситуацію, посилюючи стрімкі девальваційні та інфляційні процеси. Таким чином, влада створила дієвий інструмент, за допомогою якого зможе легалізувати за кордоном кошти, зароблені корупційними шляхами на території України», – резюмує провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.