Нинішня влада готова брати в кредит на будь-яких умовах

У вересні сукупний державний і гарантований державою борг України скоротився на 0,25 %, або на $ 190 млн, до $ 74,66 млрд, повідомляється на сайті Міністерства фінансів.

Від початку року сукупний державний (прямий) і гарантований державою борг у  доларовому вираженні скоротився на 2,16 %, або на $ 1,64 млрд, у гривні – на 1,35 %, або на 28,91 млрд грн.

Міністерство також повідомило, що основна сума держборгу номінована в доларах США – 43,56 %, ще 30,18 % – у гривні, 16,29 % – у спеціальних правах запозичення, 8,82 % – у євро.
За даними Мінфіну, сукупний державний (прямий) і гарантований державою борг у доларовому вираженні становить $ 74,66 млрд, або 63 % від прогнозного ВВП. Так, критичне співвідношення держборгу до ВВП (вище 60 %) – результат економічної політики останніх років. За підсумками вересня держборг скоротився на $ 190 млн до попереднього місяця і на $ 1,65 мрд до початку 2018 року.
Дефіцит торгового балансу за підсумками серпня – $ 7,2 млрд, дефіцит бюджету – 94 млрд грн, падіння індексу промислового виробництва – 10 %; зростання індексу цін виробників – +12,5 %. Виходячи з цього, Україна сьогодні не здатна генерувати доходи для здійснення виплат за боргами. Раніше влада погашала зовнішні зобов’язання за рахунок нових позик. При цьому МВФ протягом року так і не виділив нам валютні кошти. Відтік капіталу з ринків, що розвиваються, і небажання МВФ співпрацювати з Україною не дозволило Мінфіну залучити позиковий капітал на зовнішніх ринках.
Як результат вищевказаного, Україні довелося розраховуватися за зовнішніми зобов’язаннями за рахунок міжнародних резервів НБУ. Так, за підсумками вересня ЗВР зменшилися на $ 592 млн до попереднього року і на $ 1,9 млрд на початок року; в умовах високого дефіциту торгового балансу (прогноз на кінець року – $ 10 млрд) це призведе до посилення девальваційних процесів у країні, прогнозують у «Публічному аудиті».

«Крім того, на зменшення держборгу в доларовому еквіваленті також вплинула девальвація нацвалюти (у вересні – 3 % до попереднього місяця), тому, власне, зменшився борг, номінований у гривні», – пояснює економіст «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

Економічний спад від початку 2014 року та істотна девальвація гривні призвели до стрімкого зростання відношення державного боргу до ВВП України: з 40 % в 2013 до 81 % за підсумками 2016 року. Завдяки реструктуризації частини боргу в 2015 році, а також у зв’язку з маніпуляціями під час підрахунку номінального й реального ВВП (зміна методики НБУ в розрахунку приватних грошових переказів) співвідношення держборгу до ВВП торік вдалося знизити до 72 %. Втім, воно залишається одним із найвищих показників у Східній Європі.
Крім того, Уряди Яценюка–Гройсмана були досить активними позичальниками на зовнішніх ринках: за два роки позичили $ 34,7 млрд, тоді як за період з 2010 по 2013 рр. зовнішні запозичення сягнули $ 22,3 млрд.
Станом на 30 вересня 2018 року зовнішні запозичення відповідали рівню $ 47,5 млрд (63 % загального держборгу), що в 2,8 рази більше поточного рівня валютних запасів країни. У $ 47,5 млрд входить $ 9,6 млрд гарантованого державою боргу, решта – прямий борг України у вигляді єврооблігацій (облігацій зовнішньої державної позики) на суму близько $ 17,5 млрд, а також позик у міжнародних організацій – $ 16,6 млрд (включаючи єврооблігації, розміщені під гарантії США), іншої заборгованості – $ 3,8 млрд.
Внутрішній борг – $ 27,1 млрд ОВДП, або 768 млрд грн (майже 38 % загального державного боргу);  Прихована емісія гривні призвела до накопичення дисбалансів, які потім обумовлювали інфляцію й девальвацію. Близько третини ОВДП (36 %) – у власності державних банків (левова частка була випущена для докапіталізації цих банків), решту (всього 8 %) тримають комерційні банки, українські фізособи та юридичні компанії, а також нерезиденти.
Слід зазначити, що Україна протягом 2019–2022 рр. має виплатити в рахунок погашення й обслуговування зовнішнього держборгу $ 22 млрд. Робити це тільки за рахунок внутрішніх запозичень буде неможливо: на ринку просто недостатньо вільної гривневої та валютної ліквідності.
Тому українська влада й веде переговори з МВФ про укладення нової програми кредитування, що дозволить негайно отримати новий транш. Нова короткострокова програма Stand-by (ставка – 3,5 %, на 14 місяців, $ 3,9 млрд) замінить угоду в рамках розширеного фінансування EFF (довгостроковий кредит на 10 років за ставкою 3 %), затвердженого в березні 2015 року.
Нещодавня заява МВФ про готовність співпрацювати з Україною в рамках нової програми дозволила Мінфіну залучити на зовнішніх ринках $ 2 млрд (ставка за 10-річними єврооблігаціями – 9,75 %).

«Проблема в тому, що сьогодні Україна може залучити зовнішній капітал тільки під високу ставку, а це дуже обтяжує обслуговування боргів, посилюючи боргове навантаження», – вказує Ляшок.

За його прогнозом, нинішня влада наразі готова позичати кошти на будь-яких умовах, адже в грудні розпочнеться передвиборна президентська кампанія і нинішнім керманичам необхідні ресурси для збереження владних крісел.