Офшори втрачають доступність та комфортність

Британські Віргінські острови втратили статус доступного офшору. Так, з 1 січня 2019 року тут почав діяти Закон про економічну присутність, який стане бар'єром для реєстрації «порожніх» фірм.

«Публічний аудит» окреслив тенденції щодо умов ведення діяльності в офшорних юрисдикціях.

Британські Віргінські острови є важливою юрисдикцією, адже тут зареєстровано 41 % усіх офшорних компаній світу (ПДФО – 0, податок на прибуток – 0 %, податок на дивіденди – 0 %, держмита – від $ 350 у рік).
Ухвалений закон передбачає обов’язкове розкриття інформації в бенефіціарних власників компаній, а також посилює вимоги до звітності, зобов’язуючи вести реальну діяльність на островах. За порушення норм закону передбачений штраф у розмірі $ 250 тис. або п’ять років тюремного ув’язнення. Раніше відсутність на островах фізичного представництва допускалася – тепер це стає неможливим, через що Віргінські острови втрачають переваги, які раніше зацікавлювали підприємців, що хотіли мати дешеву офшорну компанію.
Віднедавна розкриття інформації за запитом Міжнародного податкового органу в статусі та діяльності податкового резидента дозволить контролювати: чи здійснює суб’єкт господарювання відповідну діяльність і чи відповідає економічним вимогам.

«Практично всі міжнародні корпорації використовують податкові схеми з офшорними юрисдикціями, щоб мінімізувати податкові зобов’язання в країнах, де вони є резидентами. Тому боротьба з офшорами стає все масштабнішою», – вказує провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

Так, раніше Євросоюз затвердив «чорний список» таких офшорів, куди увійшли 17 країн: Американське Самоа, Бахрейн, Барбадос, Гренада, Гуам, Макао, Маршаллові острови, Монголія, Намібія, ОАЕ, Палау, Панама, Самоа, Сент-Люсія, Тринідад і Тобаго, Туніс, Південна Корея.
Для підприємців, які мають бізнес в офшорах, потрапляння цих країн до списку несе загрози більш жорстких умов внутрішнього оподаткування, тому для оптимізації податків створюються (номінально) проміжні фірми в низькоподаткових країнах, зокрема на Кіпр, острові Мен, Бермудських островах.
Крім того, після тиску представників Мінфіну США ціла низка податкових гаваней почала посилювати умови для своїх клієнтів, тим самим підвищуючи собівартість використання «сірих» схем, акцентують у «Публічному аудиті».
Вимоги поширяться не на всі зареєстровані компанії, а тільки на податкових резидентів у таких сферах, як фінанси і банківська справа, страхування, лізинг, морські перевезення, управління інтелектуальною власністю, холдинговий бізнес, розподільні й сервісні центри. Уже зареєстровані компанії мають відкрити офіси та найняти співробітників до 1 липня 2019 року, а за порушення вимог загрожують жорсткі санкції – від штрафів до виключення з реєстру компаній. Що найголовніше, офшорні країни йдуть на такі умови, адже їм можуть відключити доступ до кореспондентських рахунків, які опрацьовують перекази в доларах і євро.

«Подібний тиск з боку США раніше відчули на собі латвійські банки, кореспондентські рахунки яких припинили обслуговувати міжнародні банки JPMorgan Chase, Deutsche Bank AG. Офіційна причина – прибалтійські банки надавали послуги за операціями, які пов’язані з відмиванням коштів, тероризмом і санкціями», – нагадує Дмитро Ляшок.

Після ухвалення в Штатах податкової реформи дефіцит держбюджету збільшиться на $ 2,1 трлн, після чого влада зацікавлена терміново повертати зовнішній капітал резидентів для компенсації втрат. Країни ЄС відчувають аналогічні проблеми з бюджетним дефіцитом (невідповідність витрат і доходів), а отже, так само зацікавлені в мінімізації схем з оптимізації оподаткування через офшори.
Тому найближчим часом очікується, що й інші юрисдикції, де немає податку або він є номінальним, зазнають тиску з боку ЄС та Америки на предмет дотримання відповідних вимог. Це означає, що слід очікувати подальшого посилення умов в офшорних юрисдикціях.